Професійна допомога для збереження психічного здоров’я

Психічне здоров’я працівників підприємств в умовах воєнного стану передбачає, зокрема, здатність справлятися зі стресовими станами, уміння налагоджувати стосунки з людьми та ефективно здійснювати професійну діяльність. Як підтримувати такий стан здоров’я в колективі через отримання професійної психологічної допомоги.

Одним з нагальних питань у період воєнного стану є підтримання та збереження психічного здоров’я працівників підприємств, оскільки це має безпосередній вплив на виробничі процеси, задоволення потреб самих працівників, здатність підприємств адаптуватися до складних умов, війни, визначати нові напрями розвитку.

Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє сім складників психічного здоров’я.

1. Усвідомлення постійності та ідентичності свого фізичного і психічного «Я». Якщо людина втрачає відчуття самоідентифікації, сприймає себе ­нецілісно, не усвідомлює життя як єдиний процес, а лише фрагментарні події – це привід звернути увагу на своє психічне здоров’я.
2. Постійність і однаковість переживань в однотипних ситуаціях. Якщо людина потрапляє в однакові ситуації, які виводять її з зони комфорту, то має бути чіткий план дій, де б вона почувалася максимально захищеною.
3. Критичне ставлення до себе та своєї діяльності. Здатність до аналізу свого життя, своїх дій, докладених зусиль для досягнення певної мети. Уміння ­вибудовувати для себе алгоритми дій та поведінки.
4. Адекватність психічних реакцій впливу ­середовища. Коли реакція людини відповідає силі й глибині зовнішнього чинника.
5. Здатність керувати своєю поведінкою відповідно до встановлених норм. Якщо людина намагається поводитися, протестуючи проти загальноприйнятих норм, це вказує на порушення психічного здоров’я (наприклад, закидати ноги на стіл у громадських місцях).
6. Планування своєї життєдіяльності, її реалізація. Планування свого режиму дня, роботи й наявність сил і ресурсу для дотримання ­цього графіку.
7. Здатність змінювати свою поведінку залежно від зміни життєвих обставин. Гнучкість психіки людини показує її ресурсність і адаптивні можливості.

ВООЗ наголошує, що важливим для визначення детермінант психічного здоров’я є використання психосоціального підходу, який аналізує життя в контексті соціального середовища людини, вважаючи ці чинники однаково важливими для розуміння благополуччя та психічного захворювання.

У цьому контексті в МОЗ України спільно з Офісом першої леді та іншими партнерами ініціювали створення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка передбачає:

• залучення фахівців ВООЗ до розроблення моделі системи надання психологічної допомоги;
• підготовлення покрокового плану реалізації моделі після її обговорення з представниками професійної спільноти, експертами;
• побудову системи навчання, сертифікації, моніторингу якості підготовки психологів, психотерапевтів, лікарів-психологів;
• проведення навчання сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, освітян методик надання психологічної підтримки;
• формування реєстру фахівців і методик, систематизацію даних, розроблення моделі перенавчання й перепідготовки кадрів і системи їх залучення.

Такі кроки є важливими на загальнодержавному рівні для мінімізації наслідків військового стресу в населення, пошуку ефективних практик його пом’якшення, виявлення критичних аспектів життя в умовах війни і надання рекомендацій, як з ними справлятися людині.

Особливої уваги та підтримки потребують працівники підприємств, адже мінливе сьогодення змушує їх ефективно працювати в екстремальних умовах, ­максимально використовуючи не тільки адаптаційний потенціал, а й резервні регулятивні ресурси.

Психологічно здорове робоче середовище – це здорове та безпечне середовище, яке сприяє продуктивній роботі, особистісному зростанню, психічному й фізичному добробуту працівників.

Психологічно безпечне робоче середовище дає змогу керівникам завчасно діяти та вносити корективи, щоб запобігти психосоціальним та іншим професійним ризикам або мінімізувати їх.

Оскільки у штаті підприємства зазвичай немає психолога, то під час упровадження програми психосоціальної підтримки (далі – ПСП) доцільно прийняти рішення про налагодження співпраці із закладами вищої освіти, які готують фахових психологів. Одним із прикладів такої співпраці наводимо далі.

ДОЛАЄМО ПРОБЛЕМИ У СПІВПРАЦІ З ФАХІВЦЯМИ

На підприємстві Х було запроваджено співпрацю з кафедрою психології соціально-гуманітарного факультету Білоцерківського національного аграрного університету (далі – кафедра психології БНАУ) з метою взаємодії, об’єднання зусиль та координації спільної діяльності для надання ефективної психологічної допомоги.

Кафедра психології БНАУ відповідає за підготовку здобувачів вищої освіти і є випусковою кафедрою за освітньо-професійною програмою «Психологія. Організаційна психологія». Місія кафедри полягає в підготовці конкурентоспроможного фахівця з психології відповідно до сучасних наукових знань та потреб практики для розвитку відкритого й демократичного суспільства. Науково-педагогічні працівники кафедри активно впроваджують інноваційні технології в освітньому процесі.

При кафедрі працює науково-дослідна лабораторія психології розвитку особистості, основними завданнями діяльності якої є організація, координація та проведення фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на забезпечення потреб суспільства та впровадження результатів досліджень у практичну діяльність. Науково-педагогічні працівники кафедри є учасниками міжнародних проєктів і мають великий досвід науково-педагогічної, консультативної та тренінгової практики, організації й проведення ­соціально-психологічних тренінгів.

Незалежно від загальної місії кафедри психології БНАУ з надання освітніх послуг соціальна місія кафед­ри полягає в участі у розв’язанні нагальних питань та реагуванні на першочергові потреби громадян через застосування знань для вирішення проблем і для загальної суспільної користі, громадської безпеки, громадянської активності, соціальної згуртованості.

Співпраця кафедри психології БНАУ з підприємствами дає змогу здобувачам освіти проходити навчальну та виробничу практику, здійснювати незалежні соціально-психологічні дослідження, проводити опитування, анкетування, аналіз та експертизи наявних і можливих психологічних проблем на підприємстві.

Протягом лютого – травня 2023 року науково-­педагогічні працівники кафедри психології БНАУ та здобувачі освіти здійснили оброблення, аналізування результатів соціально-психологічного дослідження працівників підприємства та надали відповідні рекомендації щодо вдосконалення системи ПСП на підприємстві, а саме: підготовки працівників до розуміння, змісту, структури та ролі психічного здоров’я в умовах воєнного стану, а також оволодіння навичками діагностування, підтримання та збереження психічного здоров’я персоналу.

Статтю повністю читайте в журналі № 9/2023 або Кабінеті охорони праці та реєструйтеся на модуль "Ментальне здоров`я та психологічна безпека" у Європейській школі керування ризиками Джаннет Аршимової.

Алла Клочко, д-р психол. наук, доцент,  завідувач кафедри психології Білоцерківського національного аграрного університету

Світлана Ніколаєць, СE ESOSH