Захисникам з інвалідністю – турботу

Уряд підготував низку законодавчих ініціатив, якими ­передбачено істотні пільги для роботодавців, що праце­влаштовують людей з особливими потребами. Окрім ­цього, держава планує компенсувати витрати ­підприємств на обладнання робочих місць для осіб з інвалідністю та створення безбар’єрного робочого простору.

За даними Державної служби статистики та ­Міністерства у справах ветеранів, в Україні мають ­інвалідність 2,7 млн цивільних осіб і майже ­500 тис. учасників бойових дій.

Через війну  кількість людей з особливими потребами буде лише збільшуватися. Такі громадяни потребують державної підтримки, соціального захисту, працевлаштування та безпечних і комфортних умов праці.

Адаптація умов праці для осіб з інвалідністю, ­особливо нині, є актуальним питанням. За даними ­Міністерства соціальної політики, в Україні більш як 1,5 млн таких людей перебувають у працездатному віці. Серед працевлаштованих понад 30% людей з інвалідністю не задоволені створеними для них умовами праці. Зокрема, це незручне розташування робочих місць на підприємстві; приміщення, де працюють люди з обмеженими можливостями, не обладнані відповідними пристосуваннями, ­як-от об’єкти санітарно-побутового призначення тощо.

Зрозуміло, що під час створення робочого місця для особи з інвалідністю необхідно враховувати особливі потреби людини та рекомендації медико-­соціальної експертної комісії щодо її реабілітації. Роботодавці, наймаючи на роботу людину з інвалідністю, мають зважати на потребу в адаптації працівника:

• біологічній (відповідність санітарно-гігієнічних умов стану здоров’я);
• соціальній (атмосфера в колективі, рівень культури поведінки, мовлення);
• професійній (ознайомлення з професійними обов’язками);
• психологічній (становище в колективі та рівень ­задоволеності особистим статусом).

Якщо роботодавець врахує названі вище фактори і створить належні умови праці для людини з інвалідністю, її увага концентруватиметься не на власній ваді, а на тих якостях, якими вона володіє, що потрібні для виконання трудових обов’язків. Крім цього, ­проявлятиме більшу ­соціальну активність, прагнутиме займатися суспільно значущою працею, комфортно почуватиметься в колективі й буде здатною до ­саморозвитку та самореалізації.

ДОПОМОГА ЛЮДЯМ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ НА КІРОВОГРАДЩИНІ

Створення комфортних і безпечних умов праці для людей з інвалідністю значною мірою залежить від законодавчого регулювання правовідносин між працівником та роботодавцем. На жаль, чинним законодавством України не передбачена спеціальна атестація робочого місця за умовами праці такого працівника. Атестація всіх без винятку робочих місць проводиться на загальних підставах. Постанову КМУ від 3 травня 1995 р. № 314 «Про організацію робочих місць для ­працевлаштування інвалідів» було ­скасовано 2007 року. Тому нині дезадаптовані працівники зустрічаються набагато частіше, ніж успішно адаптовані.

На сьогодні в Кіровоградській області проживають близько 300 учасників нинішньої війни, які мають поранення та інвалідність. Кіровоградське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надає захисникам усіляку допомогу, сприяє організації процесу реабілітації, за можливості – їх працевлаштуванню.

Значну увагу соціальному захисту осіб з інвалідністю, з-поміж них учасників бойових дій, приділяє Кіровоградська обласна військова адміністрація. Фахівці відповідних підрозділів адміністрації вирішують питання надання належної психологічної реабілітації, соціальних гарантій, якісного медичного обслуговування, працевлаштування, забезпечення житлом, сприяють розвитку ветеранського підприємництва, формуванню толерантного ставлення до поранених військових серед дітей, школярів, ­студентів та загалом у населення області.

5 травня цього року в Кропивницькому було презентовано «Довідник безбар’єрності». На презентацію було запрошено людей з інвалідністю, керівників області й міста, громадських організацій, територіальних громад тощо.

«Довідник безбар’єрності» – посібник, створений за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з представниками громадських організацій, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами.

«Довідник безбар’єрності» має чотири розділи: «Складові безбар’єрності», «Правила мови», «Словник» та «Безбар’єрний календар».

Розділ «Складові безбар’єрності» простою та доступною мовою розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо.

У розділі «Правила мови» наведені та пояснені принципи безбар’єрної мови – мови, у якій немає слів, фраз, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до людини.

У розділі «Словник» зібрано поняття, які некоректно вживати стосовно різних людей. Запропоновано варіанти, як говорити правильно.

Розділ «Безбар’єрний календар» розповідає про важливі дати, визначні й пам’ятні дні та пояснює, як їх ­відзначати.

Сергій Подорожний, представник Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Кіровоградській ОВА

На фото: Презентація «Довідника безбар’єрності» у м. Кропивницькому

Фото надав автор

Статтю повністю читайте в Кабінеті охорони праці та журналі № 6/2023