Розслідування профзахворювань медпрацівників: запитання без відповідей

Як розслідують в Україні захворювання медичних працівників на COVID-19. Чи одержать потерпілі медики задекларовані владою пільги та компенсації з держбюджету.

ХРОНОЛОГІЯ ДОКУМЕНТІВ

25.02.2020 COVID-19 внесено до переліку небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб (наказ МОЗ України від 25.02.2020 № 521 «Про внесення змін до Переліку особливо небезпечних хвороб, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб»).

23.03.2020   Міжнародна організація праці надала відповіді на найчастіші запитання щодо застосування міжнародних трудових норм у період поширення коронавірусної хвороби COVID-19. У документі «Основні положення міжнародних трудових стандартів стосовно спалаху COVID-19» рекомендовано це захворювання розглядати як професійне, якщо воно розвинулося внаслідок професійного контакту.

МОП пропонує внести до переліку професій з високим ризиком розвитку коронавірусної хвороби не лише медичних працівників, які безпосередньо контактують із хворими, а й техніків медичного обладнання, фармацевтів, пожежників, журналістів, працівників магазинів, автозаправок, транспорту, сфери обслуговування, правоохоронних органів, освітніх закладів, готельного бізнесу, похоронного сервісу тощо. Адже вони також піддаються високому ризику зараження на коронавірусну інфекцію через свою професійну діяльність.COVID-19 віднесено до профзахворювань в Італії,Німеччині, Канаді, Бельгії та багатьох інших країнах.

13.05.2020 Гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, внесено до переліку професійних захворювань (постанова КМУ № 394 від 13.05.2020 про внесення змін до постанови № 1662 від 08.11.2000). До небезпечних та шкідливих виробничих факторів, вплив яких може викликати професійне захворювання, віднесено контакт з хворими на інфекційні захворювання, інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань.

Крім цього, МОЗ набуло повноважень визначати пе­релік професій і посад медичних та інших працівників, щодо яких у разі інфікування може бути встановлено діагноз ­профзахворювання. Відповідно до постанови до цього переліку ввійдуть посади працівників, безпосередньо зайнятих у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також у лікуванні пацієнтів з випадками хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

ТИМ ЧАСОМ

До Окружного адміністративного суду м. Києва (ОАСК) надійшов позов жителя м. Одеси до Міністерства охорони здоров’я України. Позивач просить скасувати наказ МОЗ від 25.02.2020 № 521, яким COVID-19 було віднесено до переліку небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб.

Позивач вважає оскаржуваний наказ проти­правним і таким, що порушує його конституційне право на свободу та особисту недоторканність.

Ухвалою ОАСК від 15.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 640/10522/20.

Якщо суд скасує цей наказ МОЗ, буде поставлено під сумнів законність постанови уряду, якою вірус COVID-19 віднесено до профзахворювань.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ COVID-19

Лабораторно підтверджені випадки

Держпраці роз’яснила, що лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи із живими збудниками та  в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок).

Є інформація, що Держпраці вимагає розслідувати всі профзахворювання медпрацівників і всі пов’язувати з виробництвом. Навіть у таких випадках, коли в медпрацівника з хворим не було контакту, а інфікування сталося під час спілкування між лікарями.

Також Держпраці взяла на контроль своєчасність повідомлення про профзахворювання лікарів.

Постає запитання: Коли повідомляти про профзахворювання – з моменту, коли особа захворіла, чи коли вже є підтвердження з лабораторії?

Спеціальні розслідування

Водночас таке розслідування має певні особливості, що зумовлені абзацом другим пункту 2 постанови КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», щодо своєчасного і повного здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів у разі проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до Порядку.

Зокрема, до закінчення карантину рекомендовано:проводити розподіл обов’язків членів комісій з урахуванням обмеження контактного спілкування між членами комісії та особами, що можуть бути залучені до розслідування нещасного випадку, зокрема, делегувати представникам роботодавця виконання тих обов’язків комісії, визначених п. 33 Порядку, необхідність виконання яких передбачає перебування членів комісії на території суб’єкта господарювання;опитування свідків, зустріч із потерпілим, членами його сім’ї або уповноваженою ним (ними) особою, проводити обмеженим складом членів комісії (один-два), у разі необхідності засідання комісії проводити обмеженим складом з додержанням вимоги щодо кворуму і з використанням конференц-зв’язку та інших сучасних засобів зв’язку;виконувати інші обов’язки комісії, визначені п. 33 Порядку, та здійснювати документальне оформлення матеріалів розслідування з урахуванням ­обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.

Постають запитання:

Чи можна повноцінно провести опитування свідків з використанням сучасних засобів зв’язку?

Сьогодні не всі мають такі засоби. Та й немає такої вимоги у законодавстві, що людина обов’язково повинна мати смартфон з певними характеристиками. На практиці під час телефонної розмови не можна ідентифікувати свого співрозмовника.

У якій формі і де провести опитування свідків у разі обмеженого складу комісії?

Потерпілий може перебувати в лікарні, куди доступ обмежено, або на самоізоляції із забороною виходити з дому. Свідки і члени сім’ї потерпілого також можуть перебувати на самоізоляції через контактування з потерпілим. Відповідно, приходити додому до свідків і потерпілого через імовірність інфікування також ризиковано.

Як бути з лікарем-епідеміологом, про якого в Порядку не йдеться?

Вимога щодо обов’язкової участі в роботі комісії лікаря-епідеміолога не відповідає Порядку, адже у пп. 13–15 цього документа вказано, що в разі розслідування гострого хронічного захворювання до складу комісії входить лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці.

Вважаю, що на ці запитання має дати відповідь Державна служба України з питань праці.

Повний текст статті читайте в журналі № 6\2020