​Проти небезпечних баштових кранів!

Таку кампанію оголосили профспілки кранівників та будівельників ще у серпні 2019 року.

Але чи змінилися за цей час умови праці та ситуація із соціальним захистом машиністів баштових кранів? І хто реально може вплинути на поліпшення умов праці будівельників?

Узятися до активних дій Профспілку працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України змусили часті випадки травмування та соціальна незахищеність представників цієї професії. Машиніст баштового крана та профспілчанин Ігор Якубович так охарактеризував фактичний стан умов їхньої праці:

• більшість кранівників баштових кранів не працевлаштовані офіційно, а відповідно, – не мають передбачених законодавством соціальних гарантій;
• роботодавці не здійснюють виплати у разі хвороби, за відпустки, за простій не з вини кранівника;
• у разі офіційного працевлаштування нараховують лише мінімальну зарплату, решту доплачують «у конверті». Виплату цієї решти дуже часто затримують;
• порушують вимоги охорони праці (працівників не забезпечено спецодягом та іншими ЗІЗ, не проводять технічне обслуговування кранів, не ведуть належної документації тощо);
• є великі претензії до якості навчання, як професійного, так і з питань охорони праці будівельників, особливо стропальників. Часто стропальники не вміють правильно закріпити вантаж, подати команду чи сигнал;
• до стропування допускають сторонніх осіб. Але відповідальність за переміщення вантажу несе кранівник, тому часто виникають спори й непорозуміння між кранівником і стропальником;
• у відповідь на вимогу виконати законні норми роботодавці погрожують звільненням або невиплатою «чорної» зарплати.

ПЛАНИ ПРОФСПІЛОК

Профспілка працівників будівництва й промисловості будівельних матеріалів України створила ініціативну групу, розробила план заходів, програму-­мінімум щодо термінового подолання проблем.

Насамперед ідеться про підвищення заробітної плати до 120 грн за годину (мінімум) та легалізаціюпраце­влаштування. Окремий пункт щодо режиму праці: тривалість робочого дня 8–12 годин (40 годин на тиждень), оплата часу підняття та спускання з баштового крана, часу обіду та відпочинку, понаднормової праці, подвійна або потрійна оплата роботи у вихідні та святкові дні.

Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андреєв наголосив, що роботодавці мають забезпечувати безпеку на робочому місці кранівника, надавати спецодяг, проводити обов’язкове навчання працівників, технічне обслуговування кранів, забезпечувати дотримання правил безпеки під час вантажно-­розвантажувальних робіт. Очільник профспілки зауважив, що будівельний майданчик – це не місце приниження, тому роботодавці мають забезпечувати нормативну температуру на робочому місці (обігрівач узимку або кондиціонер улітку), використовувати крани з ліфтами, а також облаштовувати безпечні сходи та сходові майданчики.

За словами В. Андреєва, такі вимоги будуть просувати серед кранівників та роботодавців. Заплановано згодом укладати колективні договори між кранівниками та роботодавцями.

Профспілки склали перелік баштових кранів, які експлуатують в аварійному стані або з іншими порушеннями вимог безпеки. До вирішення цього питання профспілки залучають представників Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), Фонду соціального страхування України (ФССУ), органів місцевої влади та самоврядування. Щодо кожного випадку травмування на будівельному майданчику профспілка звертається до ДАБІ для отримання інформації щодо законності ведення будівельних робіт та наявності дозволів. Також налагоджено тісний зв’язок з ФССУ у вирішенні питань соціального захисту кранівників у разі втрати працездатності.

ЯК ВПЛИНУТИ НА РОБОТОДАВЦЯ

Профспілки звернулися до Мінрегіону та Держпраці з вимогою посилити державний контроль за безпекою експлуатації баштових кранів та відповідальність роботодавців і власників таких кранів.

Держпраці листом від 26.11.2019 № 1975 повідомила Мінрегіон та Профспілку працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів, що відповідно до Конституції України, Закону «Про охорону праці» та НПАОП 0.00-1.80-18 контроль за технічним станом і вводом в експлуатацію баштових кранів повинен здійснювати роботодавець. У разі небезпечної виробничої ситуації працівники можуть звернутися до територіальних органів Держпраці та мають право відмовитися від виконання роботи.

На підставі звернення фізичної особи, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», керівник територіального органу Держпраці може призначити позапланову перевірку суб’єкта господа­рювання.

Під час планових та позапланових перевірок інспектори виявляють вантажопідіймальні крани, які експлуатуються без проведення належних технічних оглядів та експертних обстежень. На підставі позовів до суду щодо застосування заходів реагування суди приймають відповідні рішення, зокрема забороняють експлуатацію небезпечних баштових кранів.

Отже, щоб не загинути, працюючи на небезпечному крані, і якщо звернення до роботодавця чи власника крана марні, кранівник має звернутися зі скаргою до Держпраці. Тож ніхто не подбає про безпеку машиніста крана, окрім нього самого.

Сергій Колесник,власкор

Повний текст статті читайте в журналі №1/2020