Редакція журналу «Охорона праці»

Необмежені можливості

05.03.2021

Право на працю та можливість робити улюблену справу – тільки за таких умов люди з інвалідністю можуть реалізувати себе та відчути справді повноправними членами суспільства. 

РІВЕНЬ ІНВАЛІДИЗАЦІЇ

Станом на сьогодні рівень інвалідизації жителів планети сягає понад один мільярд людей, це 15% населення Землі.

Пропорційна кількість осіб з інвалідністю в різних країнах дуже різниться: держави з високим рівнем доходів мають, зазвичай, більший відсоток населення з інвалідністю, що вказує радше на різні критерії визначення інвалідності. Наприклад, у Китаї частка людей з інвалідністю сягає 5%, а у США майже вчетверо вища – 19%. Відповідний показник у Німеччині – 13%, у Франції – 10%. Загальна кількість не завжди впливає на співвідношення щодо працевлаштованих осіб з інвалідністю. Скажімо, у Китаї працюють 80% інвалідів, у Великобританії – 40%, у США – 29%.

Право на працю людей з інвалідністю гарантує Конституція України, а також ратифіковані Україною міжнародні акти, зокрема: Конвенції МОП № 159 «Про професійну реабілітацію інвалідів» та № 173 «Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця», Декларації ООН «Про права розумово відсталих осіб», «Про права інвалідів», «Про стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів», Конвенція про права інвалідів, низка рекомендацій Ради Європи.

Вітчизняне законодавство, і насамперед Кодекс законів про працю України, регулює особливі режими праці, її тривалість та умови. Зокрема:

  • роботодавець повинен створювати для таких працівників умови праці відповідно до їхньої індивідуальної програми реабілітації;
  • організовувати навчання, пере­кваліфікацію та працевлаштування осіб з інвалідністю згідно з медичними рекомендаціями;
  • встановлювати на їхнє прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень;
  • працівники з I та II групою інвалідності мають право на 30-денну оплачувану та 60-денну неоплачувану відпустку;
  • залучення осіб з інвалідністю до наднормових робіт та робіт у нічний час без їхньої згоди не допускається.

Водночас звільнення таких працівників відбувається на загальних підставах.

Крім того…

Закон «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон) людям з особливими потребами забезпечує право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також провадити підприємницьку та іншу трудову діяльність, яка не заборонена законом.

Закон України «Про зайнятість населення» встановлює право будь-якої особи на захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості. Зокрема, забороняє в оголошеннях про вакансії зазначати обмеження щодо віку чи статі кандидатів, а також вимагати від кандидатів надавати інформацію про особисте життя.

Загалом українське законодавство у сфері захисту прав осіб з інвалідністю на працю відповідає міжнародним нормам і водночас потребує вдосконалення. Дослідження показують, що реалізація цих прав на практиці залишається складною, а деякі норми й надалі створюють багато бюрократичних перепон для шукачів роботи та залишають шпарини для недобросовісних роботодавців.

На сьогодні в Україні 2,66 млн людей з інвалідністю, що становить 6,4% від кількості всього населення. Серед них 163,9 тис. дітей з інвалідністю до 18 років та майже 80% людей працездатного віку, працевлаштованими з яких є приблизно третина (600–680 тис. осіб). Однак, на думку експертів, ці цифри завищені, оскільки зайнятість осіб з інвалідністю часто-­густо лише на папері. Більш реальна цифра – 13%.

Сергій Подорожний, директор Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

Повністю статтю читайте в журналі № 3/2021

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»