​Не судом єдиним

Як захистити права працівника, травмованого на виробництві, якщо роботодавець відмовляється проводити розслідування? Свій алгоритм дій запропонувала адвокат, яка мала позитивний досвід розв’язання таких питань.

Усі нещасні випадки, що сталися під час роботи, розслідують відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337), який набув чинності 1 липня 2019 року.

НЕОФІЦІЙНИЙ – ЗНАЧИТЬ НЕЗАХИЩЕНИЙ

Потерпілим від нещасного випадку на виробництві за суб’єктним складом є не тільки працівник, що перебував у трудових правовідносинах з роботодавцем, а й працівник, залучений до виконання певної роботи або ж до надання послуги за цивільно-правовим договором, а також особа, яка була фактично допущена до виконання трудових обов’язків, тобто офіційно непрацевлаштований працівник.

Саме дві останні категорії працівників є найвразливішими в разі настання нещасного випадку на виробництві. Очевидним є те, що приховати існування такого працівника та нещасний випадок за його участю на підприємстві для роботодавця дуже просто, оскільки останній позбавлений повного спектра соціальних прав та гарантій, якими користуються наймані працівники.

ВИВЧАЙТЕ ЗАКОНОДАВСТВО

У разі нещасного випадку на виробництві роботодавець (або уповноважені особи підприємства) згідно з п. 5 Порядку № 337 зобов’язаний:

• надати домедичну допомогу потерпілому працівникові;
• невідкладно викликати швидку допомогу;
• зберегти обстановку на робочому місці з метою подальшого розслідування нещасного випадку на виробництві;
• повідомити відповідні органи про настання нещасного випадку.

Повідомлення про нещасний випадок на виробництві протягом двох годин мають отримати (п. 8 Порядку № 337):

• територіальний орган Держпраці;
• робочий орган Фонду соціального страхування України (далі – Фонд);
• керівник підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
• керівник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, а в разі відсутності профспілки – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;
• уповноважений орган чи наглядова рада підприємства (у разі її утворення);
• орган ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок (та/або гостре професійне захворювання (отруєння)) підлягає спеціальному розслідуванню, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається також:

• до місцевої держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи на­глядової ради підприємства);
• органові галузевої профспілки вищого рівня, а в разі його відсутності – територіальному проф­об’єд­нанню;
• органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Ірена Числовська, керівник Адвокатського бюро, адвокат Професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України

Повний текст статті читайте в журналі №2/2020