На роботу запрошується менеджер зі щастя

Як вибудувати систему управління психологічним здоров’ям в організації? Ви вже ставили перед собою це запитання? Якщо так, то ми йдемо до вас.

Тема психологічного здоров’я останнім часом є надзвичайно популярною. Чим більше в неї занурюєшся, тим більше нового, цікавого та корисного відкриваєш.

Так інтригуюче почала онлайн-вебінар «Ментальне здоров’я та психологічна безпека працівників», що відбувся 19 серпня в Європейській школі керування ризиками, що працює при журналі «Охорона праці»,
її засновниця Джаннет Аршимова, викладач NEBOSH, член Institution of Occupational Safety and Health (IOSH) та Cambridge Behavioural Center, коуч, наставник, тренер.

Тема хоч і досліджена, але настільки глибока та приховує стільки таємниць, – зазначила Джаннет, – що важко говорити про якісь однозначні підходи, формулювання та визначення. Наука про душу людини, як ще називають психологію («psyche» – душа і «logos» – слово), перебуває у постійному розвитку. Є багато внут­рішніх психологічних станів людини з величезною гамою емоцій, образів, переживань: щастя, задоволення, бадьорість, натхнення, піднесеність, перевтома, апатія, смуток, страх, депресія, стрес… Вони постійно змінюються залежно від ситуації, обставин, у які потрапила людина, від її особистісних якостей, психотипу. Українці, як ніхто, відчувають усі ці трансформації психологічного стану, бо живуть у надзвичайних обставинах, у країні, що сьогодні відважно боронить свою державність і свободу.

Коли ми говоримо про життє­діяльність в умовах воєнного стану, ми маємо усвідомити, наголосила Джаннет, що сьогодні наша відповідальність і моральний обов’язок проявляти турботу не лише про наші родини, рідних і близьких нам людей, піклуватися не лише про себе, а й про наших співробітників і колег. Певною мірою цей урок світ уже засвоїв під час пандемії COVID-19, до якої також ніхто не був готовий.

Чому ментальне здоров’я та психологічна безпека працівників є такими важливими? Найперше – проблеми, що виникають у цій сфері, згубно впливають на фізичне здоров’я людей. Ба більше – вони не замикаються на одній людині, а поширюються та впливають на стосунки і психологічний стан оточення: рідних, друзів, колег, людей навколо. Вражають економічні наслідки цього явища. Згідно з даними ВООЗ, такі психологічні стани працівників, як депресія і тривога призводять до суттєвого зниження продуктивності діяльності, і внаслідок цього світова економіка втрачає 1 трильйон доларів на рік.

За визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Основна риса ментально здорової людини – здатність отримувати задоволення від життя.

«ПАЛЯНИЦЯ ЩАСТЯ»

Як навчитися управляти своїм емоційним і психологічним станом? Нещасним або щасливим людину, на думку Фрідріха Ніцше, роблять лише її думки, а не зовнішні обставини. Тож якщо ти вмієш керувати своїми думками, ти здатний керувати своїм щастям.

У 2005 році дослідники Соня Любомирські, Кеннон М. Шелдон та Девід Шкаде запропонували власну «кругову діаграму щастя». Візуально ця «паляниця щастя» складається із трьох частин різного розміру. Вона «спечена», тобто складається, на 50% – із наших генів, базових даних, закладених природою, батьками, родом. На 10% – із життєвих обставин: добробут, успіх, стосунки в родині та на роботі, погодні умови, криза, безгрошів’я, недуга, умови воєнного стану, окупація, евакуація… усе що впливає на наше відчуття щастя. Та на 40% – із нашої діяльності, поведінки, що продиктована рівнем інтелекту, виховання, культури, досвіду, ставленням до життя, людей, подій, обставин, способу дій у тій чи іншій ситуації. 

На ці 40% варто звернути особливу увагу. Адже від наших дій багато в чому залежить ментальне здоров’я та психологічна безпека, як власна, так і близьких людей, підлеглих або колег, на яких ми впливаємо. Ми можемо власними силами зробити чимало, щоб дати собі та оточенню шанс на успіх. Для прикладу, працювати у тій сфері діяльності, що відповідає інтересам і запитам особистості, дарує радість. Бути налаштованими на добрі наміри і мету. Віддаватися справі, докладати максимальних зусиль і досягати результату. Додавати різноманітності у рутину, вносити креатив у звичні заняття. Вміти дякувати та проявляти щедрість. Учені Шелдон та Любомирські стверджують, що люди можуть постійно розширювати шкалу позитивного досвіду. Гени наших батьків відіграють значну роль у тому, як ми поводимося, наскільки ми задоволені життям, але за допомогою здорових розумових та фізичних навичок ми можемо контролювати своє щастя.

Діаграму неодноразово критикували за ізольованість трьох факторів один від одного, відсутність взаємозалежності, спрощеність. Приміром, вона не враховує, що схильні до щастя люди відчувають його як природний стан від народження. Водночас діаграма щастя надихнула вчених на подальші дослідження в галузі позитивної психології. Скажімо, вони дійшли висновку, що величезне значення мають саме поведінка, тобто діяльність, та звички, бо вони можуть привести до сталого зростання щастя. Звісно, ми всі різні та особ­ливі, тому жодна діаграма не покаже зі стовідсотковою точністю, скільки щастя ми отримаємо від конкретних змін у житті. Однак розуміння, як це працює, допомагає рухатись у потрібному напрямку.

Недооцінювати стан ментального здоров’я шкідливо для здоров’я загалом. Згідно зі статистикою близько 270 млн людей у світі страждають від тривог і депресії, а кожна шоста людина має ті чи інші психологічні захворювання або проблеми із психологічним чи ментальним здоров’ям. Дуже часто люди в них не зізнаються. Тих, хто їх замовчує, більше серед чоловіків, оскільки в суспільстві поширена думка, що хлопчики, чоловіки не плачуть, зізнаватися у своїх проб­лемах чи скруті їм не личить.

ГЕДОНІСТИЧНА АДАПТАЦІЯ

Причини та чинники, що зумовлюють проблеми з ментальним і психологічним здоров’ям, мають комплексний характер, і їх легко визначити. Так, із масовим переходом на віддалену дистанційну роботу і навчання помітно порушився баланс між роботою та особистим життям.

Побоювання роботодавців, що з вимушеним переходом на «дистанційку» персонал менше працюватиме, виявилися марними. Згідно з дослідженнями, співробітники працюють у середньому на 20% більше, рідше спілкуються з колегами наживо, менше рухаються, багато часу проводять сидячи біля комп’ютера, що призводить до проблем з фізичним і психологічним здоров’ям. Розмилися грані між роботою та домом, додалося домашньої роботи й клопотів з дітьми. У зв’язку із соціальними потрясіннями в Україні та світі людям бракує стабільності на роботі, у соціальному й особистому житті, немає впевненості у завтрашньому дні. Занепокоєння, тривогу, стрес, панічні настрої викликає нестабільність фінансового забезпечення, страх втратити роботу.

Одну з причин наших негараздів із ментальним здоров’ям фахівці з позитивної психології позначили терміном «гедоністична адаптація». Простими словами – більшість людей так влаштовані, що досить швидко звикають до обставин, особливо позитивних, перестають помічати, цінувати їх, радіти навколишньому світу, тому, що вже мають, чого досягли.

Незалежно від того, якого успіху людина досягла, їй завжди хочеться більше. Тому нерідко люди заможні не набагато щасливіші від тих, хто не має великих статків, але вміє насолоджуватися життям. Важливо вчитися також мистецтву радіти змінам, маленьким перемогам та успіхам на роботі. А це можливо, коли підприємство, організація і працівники розвиваються, інвестують в удосконалення, отримують задоволення від здобутків, і в такий спосіб виходять зі стану гедоністичної адаптації.

Насправді способів відчути насолоду від життя безліч. Яскравим прикладом виходу зі стану гедоністичної адаптації є експеримент з апельсином. Якщо взяти свіжий, соковитий, запашний апель­син, розрізати його, закрити очі, повністю абстрагуватися від зовнішніх факторів та кілька хвилин вдихати його неймовірний аромат, організм починає виділяти дофамін, окситоцин, серотонін і ендорфіни – «гормони щастя», і людина поринає у стан щастя та ейфорії. За спостереженнями вчених, хімічна дія апельсина така потужна, що відчуття щастя є більшим, ніж від придбання нової квартири.

Психологічній безпеці працівників загрожує також надмірне захоплення соціальними медіа: Facebook, Twitter, YouTube, Instagram тощо. Активне споживання контенту цього популярного виду мас-медіа, зокрема негативної інформації, пригнічує психіку. Пристрасть до соцмедіа також змушує людей на рівні підсвідомості порівнювати себе і своє життя з більш успішними, як їм видається з розповідей та фото, персонажами. Або порівнювати організацію, у якій людина працює, з іншими, де все, звісно, виглядає набагато краще. На категорію людей легковірних, не здатних до критичного мислення, занурення у соціальні медіа має згубний психологічний вплив. Не випадково психологи радять обмежувати споживання новин і не зловживати соціальними медіа.

HAPPINESS MANAGER

Що потрібно робити, аби забезпечити психологічну безпеку працівників? Перш ніж відповісти на це запитання, зазначимо, що згідно з національними опитуваннями роботодавці та працівники зовсім по-різному ставляться до питання забезпечення психологічного здоров’я. Очікування співробітників приблизно на 84% відрізняються від того, що їм пропонує організація. Наприклад, працедавець вважає хорошим заходом з підтримання психологічної стабільності колективу фруктовий вівторок, коли компанія пригощає співробітників різноманітними фруктами та ягодами. Тоді як працівники хотіли б час від часу організовувати спільний сімейний виїзд на природу або отримати фінансову підтримку.

Роль психологічного здоров’я в сучасному світі, зокрема на роботі, зростає. Представники компанії Netflix у Польщі, навела яскравий приклад Джаннет, розмістили оголошення про те, що розшукують happiness manager (менеджера зі щастя). Певна річ, це викликало шквал коментарів у медіа, серед яких були як жартівливі, так і обурливі, на кшталт «ще одна посада, аби нічого не робити й лише мучити нас своїми запитаннячками, що потрібно для щастя».

Проте були й такі, хто запевняв, що це потреба часу і сміливий крок уперед. Фахівці ж абсолютно упевнені, що років за п’ять такий менеджмент буде новим затребуваним напрямом, і потреба у спеціалістах зі щастя зросте на 500%. Оскільки нині багато людей психологічно тримаються за рахунок внутрішніх резервів. Але після війни, яку веде із Заходом, а насправді з усім цивілізованим світом рф, після того лиха і нещасть, які вона накоїла, тема ментального здоров’я буде страшенно актуальною. Необхідно буде відновлювати не лише Україну, стабілізувати економіку цивілізованих країн, які надають нам дуже суттєву допомогу і разом з нами потерпають від інфляції, підвищувати добробут людей, але й відновлювати їхнє психологічне здоров’я.

Отже, як вибудувати систему управління психологічним здоров’ям в організації? Конкретні заходи та дії поділяють на стратегічні (на рівні держави, яка визначає засади впровадження системи в кожну організацію), організаційні (програми та інструменти на рівні організації), соціальні (залучення суспільства, фахівців з ментального здоров’я, організація психологічної підтримки тощо) та індивідуальні (робота безпосередньо з кожним працівником).

Процес створення такої системи складається з п’яти етапів.

1. Вжити всіх можливих заходів, залучити щонайбільше інструментів та програм, щоб напрям психологічного здоров’я став пріоритетним, являв собою одну з цінностей компанії. На думку Джаннет, більш ефективними є програми та інструменти, інтегровані з іншими системами менеджменту, приміром, з безпеки праці та здоров’я.
2. Розширення програм підтримки психічного здоров’я.
3. Потурбуватись, щоб система діяла не лише всередині організації, а й зовні. Для цього постійно інформувати про діяльність таких програм родини працівників, суспільство, державу, розвивати комунікації з ними.
4. Розвиток культури інклюзивності та різноманітності. Тобто до системи психологічного здоров’я залучаються всі співробітники, незалежно від віку, походження, національності, спеціальності, досвіду роботи, і в цій сфері не може бути для жодного працівника ніякої дискримінації або обмежень.
5. Останнім етапом є оцінка прогресу в діяльності системи. Це дає змогу виявити її сильні та слабкі сторони, спланувати подальші кроки розвитку системи управління психологічним здоров’ям, зробити її більш якісною та ефективною.

7 листопада стартує новий курс навчання у Європейській школі керування ризиками Джаннет Аршимової «Безпека праці під час війни». Її основними тематичними напрямами (модулями) будуть: «Керування ризиками», «Системне управління», «Лідерство», а також «Психологічна безпека».

Тема психологічного здоров’я, про яку Джаннет розповіла на вебінарі оглядово, буде вивчатися більш докладно, розгорнуто. Проводитимуться різноманітні практичні вправи, опитування. Заплановано зустрічі з цікавими гостями. Слухачі школи ознайомляться з методиками довгострокового покращення самопочуття, попрацюють з індивідуальним проєктом свого добробуту.

Крім того, у школі буде представлено новий стандарт ISO 45003:2021 «Управління охороною здоров’я та безпекою праці. Психологічне здоров’я та безпека на виробництві. Настанови з керування психосоціальними ризиками». Він містить вказівки та рекомендації щодо керування психосоціальними ризиками, що є частиною системи управління охороною здоров’я
і безпекою праці згідно зі стандартом ISO 45001:2018.

Передплати КАБІНЕТ ОХОРОНИ ПРАЦІ або Електронну версію журналу "Охорона праці" та підтримай бійців ЗСУ

Акції на передплату у 2023 році

• 5% знижки на передплату КАБІНЕТУ ОХОРОНИ ПРАЦІ на 2023 рік

Деталі акції

• 10% - 20% знижки на комплект 2в1 "Журнал «Охорона праці» друкований + електронний"

З кожної передплати КАБІНЕТУ ОХОРОНИ ПРАЦІ та ЕЛЕКТРОННОЇ версії журналу "Охорона праці" ми перерахуємо 20% на допомогу бійцям ЗСУ та тероборони.