Інваліда не взяли на роботу

Щодо працевлаштування інвалідів є певна неузгодженість норм чинного законодавства. Законодавство ніби врегульовує відносини між роботодавцем і таким працівником. Однак на практиці, щоб узяти на роботу особу з інвалідністю, роботодавець інколи вимушений іти на порушення.

Як відомо, потерпілим від нещасних випадків на виробництві, залежно від отриманих травм, медико-соціальні експертні комісії встановлюють ступінь постійної чи продовжуваної втрати працездатності – групу інвалідності.

Причину, групу, час настання інвалідності, строк, на який встановлюють інвалідність, визначає відповідний орган медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Пенсію по інвалідності призначають незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Після встановлення відповідної групи інвалідності потерпілий повинен влаштовувати своє життя далі. Однак подекуди він стикається з неузгодженими нормами чинного законодавства. І ось приклад …

На одному з підприємств Волинської області травмувався працівник віком до 30 років. Унаслідок отриманих на виробництві травм одну руку він втратив повністю, а другу – частково.

Згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії чоловіку було встановлено довічну І групу інвалідності та визначено, що він потребує стороннього догляду. В індивідуальній програмі реабілітації було зазначено, що потерпілій є непрацездатним. Трудовий договір розірвано та призначено пенсію по інвалідності довічно.

Згодом частково збережену руку було спротезовано, і потерпілий виявив бажання працевлаштуватися на те саме підприємство, де дістав виробничу травму.

З’ясовуючи можливості такого працевлаштування, потерпіла особа та роботодавець виявили таке. Після встановлення молодому чоловіку 1 групи інвалідності непрацюючий працездатний член його родини, яка його доглядала, звернулася із заявою на отримання відповідних щомісячних компенсаційних виплат. Отже, вона отримувала призначені їй виплати. Після того, як потерпілий забажав праце­влаштуватися, постало питання, чи має роботодавець право прийняти його на роботу. Якщо так, то на яку посаду? І чи не втратить член його родини і він сам право на компенсаційні грошові та пенсійні виплати?

Чіткої відповіді на ці запитання законодавство не дає. Крім того, чи повинні сторони зважати на наявність та дотримуватись індивідуальної програми реабілітації інваліда, оскільки її рекомендаційний характер є загальновідомим.

Любов Машевська, адвокат, канд. юрид. наук

Повністю статтю читайте в журналі № 3/2021