Зупинимо епідемію коронавірусної інфекції COVID-19 в Україні

Про непродумані та запізнілі дії влади щодо реагування на загрозу, наслідки ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби, природу COVID-19, а також про ефективний захист і профілактику хвороби.

Епідеміологічна ситуація в Україні склалася внаслідок того, що ще на початку епідемії коронавірусу у Китаї (грудень 2019 р.) серйозних помилок у своїй діяльності припустилися:

а) Міністерство закордонних справ України, яке не попередило уряд та вищих посадових осіб про загрозу для українців, про масштаб та особливості спалаху коронавірусу у Китаї;

б) Міністерство охорони здоров’я України, яке не поінформувало уряд про недостатню готовність закладів охорони здоров’я України та явну нестачу матеріальних засобів і фінансових ресурсів для здійснення заходів щодо лікування і профілактики коронавірусу ;

в) Державна прикордонна служба України та Державна митна служба України, які своєчасно не привернули уваги уряду України до розмірів та особливостей міграційних потоків українців з Китаю та європейських країн;

г) Міністерство соціальної політики України, яке не підготувало установи соціального захисту населення для надання під час епідемії коронавірусу допомоги певним його групам, зокрема самотнім, малозабезпеченим, особам з ознаками інвалідності та особам похилого віку;

д) Державна служба з надзвичайних ситуацій та органи правопорядку щодо своєї участі у протиепідемічних заходах у країні.

Унаслідок недбалого виконання своїх службових обов’язків керівників зазначених центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) та явного недооцінення небезпеки й наслідків епідемії коронавірусу протиепідемічні заходи було розгорнуто з великим запізненням. ЦОВВ продемонстрували повну розгубленість, непослідовність і непрофесіоналізм, грубі порушення вимог і положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 за № 1645-ІІІ.

Ці помилки разом із попередніми недалекоглядними реформами протягом 2012–2017 років у галузі охорони здоров’я та охорони праці, зокрема ліквідація Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі – ДСЕС), яку розпочав Микола Азаров (2012 р.), продовжив Арсеній Яценюк (2014 р.) і завершив Володимир Гройсман (2017 р.), зробили народ України, і особливо медичних працівників, практично беззахисними перед епідемією КорІн.

Хроніка знищення ДСЕС

Парадокс ліквідації ДСЕС полягає в тому, що в 2011 році експрезидент України Віктор Янукович підписав Указ № 400/2011 «Про Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України», який мав би розпочати нову сторінку у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення України. Проте подальші дії уряду перекреслили всі сподівання.

Прийняттям постанови КМУ від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» уряд Арсенія Яценюка розпочав безпідставне розчленування ДСЕС, поклавши її функції на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і на Державну службу України з питань праці.  У п. 1. розпорядження КМУ від 20.01.2016 № 94-р «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства», яке було прийнято під тиском і в угоду олігархічним представникам бізнесу, було зазначено: «Визнати такими, що втратили чинність, акти санітарного законодавства, видані центральними органами виконавчої влади Української РСР, у тому числі їх посадовими особами, якими затверджено санітарні, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні, санітарно-епідеміологічні, протиепідемічні, гігієнічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи та санітарні регламенти».

Зазначене розпорядження слід було вважати нелегітимним, оскільки воно грубо порушувало не тільки положення ст. 8 Конституції України про верховенство права, а й суперечило положенням постанови Верховної Ради Україні від 12.09.1991 № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР». Тільки за умов беззаконня в Україні міг статися факт скасування розпорядженням КМУ (вищого органу виконавчої влади) юридичного акта вищої юридичної сили – постанови Верховної Ради України (вищого органу законодавчої влади). Проте відповідної реакції з боку Конституційного Суду України та інших юридичних органів судової влади не було.

І нарешті, уряд Володимира Гройсмана, ухвалюючи постанову КМУ від 29.03.2017№ 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби», скасовує рішення про реорганізацію ДСЕС (постанова Київського апеляційного адміністра-тивного суду від 08.02.2016), ліквідує ДСЕС і покладає на Державну службуз питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів завдання і функціїз реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (!?). Знову повторюється факт порушення ст. 8 Конституції України про верховенство права.

Проте уряду Гройсмана цього вже замало, і він 18.12.2017 ухвалює рішення № 1022-р «Про скасування, визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, деяких актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з пожежної безпеки, охорони праці та санітарного законодавства», яким скасовує в Україні значну кількість нормативно-правових актів у зазначених сферах.  

Повний текст статті читайте в додатку до журналу № 5/2020