Знання справді рятують

Набори домедичної допомоги (аптечки) на підприємстві потрібно формувати з урахуванням виробничої специфіки та аналізу ризиків у конкретному підрозділі підприємства. Однак перелік базової комплектації аптечки домедичної допомоги для використання на робочих місцях має затверджувати нормативний акт.

Пандемія підтвердила важливість вислову: «Здоров’я за гроші не купиш». Непросто допомогти організму людини, ураженому вірусом, коли він виснажений, розбитий тяжкими супутніми хворобами. Ключ до перемоги над такими захворюваннями, як COVID-19, – у загартовуванні, зміцненні, підтримці власного імунного статусу. Це здоровий спосіб життя, профілактика та вчасне лікування захворювань, стресовитривалість та критичність мислення. Це просто, але ефективно.

Хоч для більшості населення України COVID-19 не є прямою загрозою для життя, однак дбайливе ставлення до свого здоров’я, застосування засобів захисту мають стати у період пандемії на перше місце. Україна поки що не є здоровою нацією. Значний відсоток дорослого населення страждає на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет. Нині здоров’я нації має стати пріоритетом.

Про систему забезпечення здоров’я працівників

У проєкті закону «Про безпеку та здоров’я працівників» (далі – Законопроєкт), який готують до ухвалення у найближчий період, міститься визначення культури безпеки та культури профілактики безпеки та здоров’я працівників на роботі.

Культура безпеки – це система принципів, формальних та неформальних правил, форм поведінки, які базуються на пріоритеті цінності людського життя та здоров’я працівників перед економічними чи будь-якими іншими цілями діяльності роботодавця.

Культура профілактики безпеки та здоров’я працівників на роботі – це система принципів, формальних та неформальних правил, форм поведінки, у якій право на безпечне робоче середовище визнають на всіх рівнях, а принципам запобігання надають найвищий пріоритет; органи влади, роботодавці та працівники беруть активну участь у забезпеченні безпечного робочого середовища відповідно до встановленої системи відповідальності, прав та обов’язків.

У статті 3 Конвенції МОП № 155 1981 р. про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище є визначення, що таке здоров’я у сфері праці. Це поняття містить не тільки відсутність хвороби і недуги, а також фізичні й психічні елементи, які впливають на здоров’я і безпосередньо стосуються безпеки та гігієни праці.

Професійні небезпеки, які є на робочих місцях, можуть потенційно завдати шкоди здоров’ю працівників. Це біологічні, хімічні, фізичні фактори і фактори трудового процесу. Роботодавцям слід дотримуватися алгоритму дій та вживати заходів передусім для зниження ймовірності захворювання працівників. У разі ж хвороби – для зниження ризиків втрати здоров’я за допомогою зменшення тяжкості наслідків захворювання.

Який алгоритм дій має бути? Це ідентифікація професійних небезпечних факторів і ситуацій та оцінювання наслідків їх дії на працівників. Цей інструментарій частково покладено в основу атестації робочих місць за умовами праці. Йдеться про визначення професійних ризиків, їх оцінку з огляду на критерії прийнятності чи неприйнятності. Розроблення заходів для усунення/зменшення дії шкідливих факторів, заходів зниження ймовірності настання небезпечних подій та тяжкості їх наслідків.

Один із таких заходів (щодо зниження тяжкості наслідків) – організація на підприємстві навчання із надання домедичної допомоги в разі нещасного випадку на виробництві. Таке навчання, як передбачено статтею 22 Законопроєкту, буде обов’язковим. Сподіваюсь, після навчання кожен із нас буде вміти надавати домедичну допомогу. Оскільки це знання, які справді рятують життя. Аптечка домедичної допомоги також має бути на кожному робочому майданчику. Наявні в ній засоби можуть зберегти здоров’я та підтримати життя людини.

Статтю повністю читайте в журналі № 9/2021