Вижити – обов’язок

Кому першому надати допомогу: людині із кровотечею чи непритомній? І як поводитися в екстремальних умовах війни.

Олександр Петрук – лікар, учасник міжнародних програм з виживання, лектор з питань надання домедичної  допомоги, має досвід у хірургії, невідкладній допомозі, армійській та спортивній медицині.

Вумовах війни вміння врятуватися та врятувати людину до приїзду швидкої допомоги є важливим, як ніколи. 15 квітня 2022 р. Навчальний центр ≪Професійна безпека≫ організував проведення безкоштовного вебінару ≪Домедична допомога під час війни. Практичні навички≫. Спікер вебінару Олександр Петрук розповів учасникам заходу про основні правила виживання під час війни та алгоритм надання долікарської допомоги у разі травм та інших ушкоджень внаслідок бойових дій.

Як зазначив спікер, є багато думок про основну причину смерті людини. На його думку, це зупинка роботи мозку через припинення постачання кисню. У такому разі смерть настає протягом 5–6 хв. Тому сильні кровотечі та відсутність дихання – стани, що завжди вимагають першочергового надання домедичної допомоги.

Часто кровотечі в цивільного населення виникають унаслідок порізів склом, що розлітається з вікон під час вибухів. Особливо небезпечні вікна з листовим склом (склопакети безпечніші).

Тому під час бомбардувань, повітряної тривоги потрібно триматися подалі від вікон. Рами, що відкриваються, повинні бути в положенні, готовому до відкриття під дією вибухової хвилі, віконні отвори закриті щільно, бажано цупкими шторами.

ОЦІНИТИ НЕБЕЗПЕКУ

Як зазначив О. Петрук, насамперед у разі появи потерпілих та поранених слід оцінити безпеку. Потрібно з’ясувати, чи є загроза вашому життю на місці події, чи є поруч люди, які можуть допомогти. Адже якщо не подбати про себе, не буде змоги допомогти іншим і можна стати наступним потерпілим. Якщо ситуація небезпечна для потерпілого, але безпечна для вас, слід перемістити потерпілого в безпечне місце та розпочати надання першої допомоги. Якщо ситуація небезпечна для вас і для потерпілого, залишайтеся на безпечній відстані від місця події та викликайте допомогу. Якщо здатних надавати допомогу декілька, потрібно визначити керівника (бажано досвідчену людину), який керуватиме в цій ситуації, зупинятиме паніку.

ЧЕРГОВІСТЬ НАДАННЯ ДОПОМОГИ

Якщо поранених декілька, головне – правильно визначити, кому першому надавати допомогу. Насамперед це людина з сильною артеріальною кровотечею (кров витікає під тиском, пульсуючи), якщо така є.

Кровотечі бувають зовнішні та внутрішні. Зовнішня кровотеча може бути слабкою або сильною залежно від розміру пошкодженої судини. На жаль, у разі внутрішньої артеріальної кровотечі (наприклад, якщо пошкоджено артерії через перелом хребта) надати домедичну допомогу майже неможливо. Якщо кровотеча зовнішня, потрібно визна чити точне місце поранення, звільнити його від одягу, за змоги передавити артерію між серцем і зоною ураження для уповільнення кровотечі. Далі за допомогою джгута або пристосованого предмета (ременя, шнура, подовжувача тощо) затягнути це місце (обов’язково не на голе тіло). Потрібно обов’язково зазначити час накладення джгута (наприклад, зробити запис на лобі потерпілого), щоб через 30-40 хвилин послабити його і пустити кров до передавленої частини тіла, інакше виникне небезпека її відмирання. Тільки після спинення кровотечі, якщо лише одна людина надає допомогу, або негайно, якщо є вільна людина, потрібно викликати екстрені служби.

Наступний потерпілий, якому потрібно надавати допомогу, – непритомна людина. За допомогою, наприклад, смартфона (піднести до рота, поглянути, чи зволожиться скло) потрібно з’ясувати, чи дихає людина, перевірити наявність пульсу, забезпечити за потреби прохідність дихальних шляхів. Якщо у потерпілого в роті є сторонні предмети, блювотні маси, видалити їх. У разі западання язика за допомогою бинта або носовичка витягнути його в нормальне положення. Якщо після спинення кровотечі та забезпечення прохідності дихальних шляхів у пораненого не з’явились ознаки життя, можна здійснити кілька сильних ударів у ділянку серця. Іноді цього буває достатньо для запуску його роботи. Якщо це не допомогло, потрібно розпочинати серцево-легеневу реанімацію. Для цього слід покласти потерпілого на спину, закинути голову назад. Натискати посеред грудної клітки двома руками (основу однієї долоні накрити другою долонею). Виконувати 30 натискань на грудну клітку з глибиною для дорослої людини (старше восьми років) 5–6 см і частотою 100–120 натискань на хвилину.

Після 30 натискань одразу виконати 2 вдихи, закривши двома пальцями ніс. Важливо, щоб два вдихи тривали не довше за 5 секунд, бо збільшення часу на вдихи суттєво знижує шанс на виживання. Іноді під час натискань є ризик зламати ребра, але слабке натискання може бути недостатнім для запуску роботи серця. Якщо дихання не відновлюється, потрібно продовжувати реанімацію протягом 30-40 хвилин до приїзду швидкої допомоги, якщо це можливо.

Варто зазначити, що часто зупинка серця настає внаслідок ураження електричним струмом. Адже під час вибухів пошкоджуються ЛЕП, кабелі та інші енергетичні об’єкти. У такій ситуації слід вимкнути електропостачання (відтягнути дріт, перерубати сокирою з ізольованим держаком тощо) і тільки після цього розпочинати надання допомоги.

Статтю повністю читайте в журналі № 6/2022.