Роботодавці між двох вогнів

Продовжуємо висвітлювати події, що відбуваються  в Україні у зв’язку з вимогою Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) відсторонювати від роботи працівників, які не вакцинувалися від COVID-19. З одного боку, влада розширила перелік категорій працівників з обов’язковим щепленням від коронавірусу. З іншого – у судах ухвалюються рішення, якими ця вимога визнається такою, що порушує права людини.*

З 9 грудня 2021 року набрав чинності наказ МОЗ № 2393 про затвердження змін до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затвердженого наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153 (далі – Наказ № 2153).

Зазначений Перелік доповнено пунктами 4–6. З набранням чинності нової редакції наказу № 2153 обов’язковим профілактичним щепленням від COVID-19 підлягають працівники:

1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів.
3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
4. Підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади.
5. Установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів.
6. Підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 № 83. 
   30 листопада 2021 року МОЗ наказом № 2664 (зареєстровано в Мін’юсті 16.12.2021 за № 1624/37246) затвердило чергові зміни до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, згідно з яким обов’язкову вакцинацію мають пройти також працівники:
7. Органів місцевого самоврядування.
8. Закладів охорони здоров’я державної та комунальної форми власності.
9. Комунальних підприємств, установ та організацій.

      Наказ № 2664 набирає чинності через один місяць з дня його офіційного опублікування (20.01.2022).

За інформацією з інтернету, станом на 3 грудня відсторонено від роботи понад 2000 вчителів. Про працівників інших професій інформації немає.

Дорогою ціною

Як бути роботодавцям: відсторонювати працівників чи ні? І як, не відсторонивши від роботи невакцинованих працівників, не понести відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення України (далі – КУпАП), а саме за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами? У разі встановлення факту наявності складу правопорушення суд може накласти на посадових осіб штраф у розмірі від 34 000 до 170 000 грн.

З іншого боку, відсторонений працівник має право звернутися до суду з позовом. І цілком імовірно, що суд визнає таке відсторонення протиправним і наказ про відсторонення від роботи скасує, а роботодавця зобов’яже сплатити працівнику середній заробіток за весь період відсторонення, компенсувати судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу, а можливо, ще й відшкодувати завдану моральну шкоду.

За мінімальної заробітної плати 6500 грн, наприклад, за два місяці відсторонення роботодавець може заплатити працівнику, який не працював фактично, враховуючи всі витрати, орієнтовно 17 000 грн. Але цього працівника хтось має заміщувати, і така особа отримуватиме додаткові кошти за заміщення (якщо це штатний працівник) або заробітну плату (якщо це тимчасовий працівник). Отже, роботодавець платитиме подвійну заробітну плату за період відсторонення. А якщо таких працівників десятки?..

Держпраці роз’яснила: «На період відсторонення основного працівника на його посаду може бути прийнято за строковим трудовим договором іншого працівника, який отримав обов’язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Працівник, який уклав строковий трудовий договір, після закінчення строку відсторонення основного працівника підлягає звільненню».

Та чи легко знайти на заміну працівника з належною кваліфікацією та досвідом? І як бути, якщо за наказом МОЗ потрібно відсторонити 300 працівників з 500? Чи можна їх всіх замінити? Чи не вплине така ситуація на життєдіяльність підприємства? Чи не настануть внаслідок такої ситуації невідворотні негативні наслідки для підприємства чи навіть для усього населення країни?

Нині керівники підприємств опинилися між двох вогнів. У будь-якому разі потрібно рахувати гроші й оцінювати ризики кожного з варіантів розвитку подій.

Статтю повністю читайте в журналі № 1/2022.