Пестициди в АПК: користь, шкода й небезпека

Істотне послаблення контролю з боку державних наглядових органів в умовах активного розвитку аграрного сектора економіки призводить до зниження вимог до безпеки праці з боку керівників агропідприємств, зокрема й під час використання агрохімікатів

Трагедія в сім’ї аграрія. У сім’ї фермера, в обробітку якого понад 2 тис. га землі, сталося горе. Молодшому синові, здорованю-красеню, який нещодавно закінчив аграрний університет і вже допомагав батькові управляти господарством, у червні цього року мало б виповнитися 25 років. Батько приготував сину омріяний подарунок – позашляховик, замовили гуляння, запросили гостей… Але замість іменин у замовленому кафе в день народження хлопця справили по ньому поминки.За два дні до цього в господарстві пізно ввечері поля обробляли агрохімікатами. Як розповідали очевидці, трактористу, який мав працювати на тракторі з оприскувачем, стало зле і він облишив роботу. Тоді хлопець сам сів за кермо трактора. Закінчивши роботу, близько півночі він приїхав додому, прийняв душ і ліг спати. А вранці мати з жахом виявила, що син помер уві сні. За результатами медичної експертизи, причина смерті – ішемічна хвороба серця. Зрозуміло, що цей випадок не розслідуватимуть, тому важко сказати, чи пов’язаний він з впливом агрохімікатів.

ЧИ СПРАВДІ ХВОРИХ ПОМЕНШАЛО?

За статистичними даними, до 90% випадків гострого отруєння пестицидами у працівників сільського господарства пов’язані з їх несанкціонованим перебуванням у місцях, які оброблювались пестицидами. Рідше випадки гострого отруєння пестицидами пов’язані з порушенням гігієнічних регламентів застосування засобів захисту рослин.

Здебільшого небезпечні умови праці пов’язані з недосконалістю технологічного процесу; застосуванням застарілого виробничого обладнання, маломеханізованих трудових операцій та ручної праці; неналежним забезпеченням працівників засобами індивідуального захисту.

Ці проблеми поглибилися через:

– порушення функціонування системи медико-санітарного обслуговування сільськогосподарських працівників;

– ліквідацію місцевих медичних закладів;

– погіршення якості медоглядів;

– майже повне руйнування служби диспансерного нагляду за працюючими в несприятливих умовах.

Наслідком цього стало хибне уявлення про різке зниження рівня професійної захворюваності в сільському господарстві.

Якщо в 90-ті роки в галузевій структурі профзахворюваності сільське господарство посідало 2–3 місце і на його частку припадало до 20% потрепілих у загальній структурі профзахворювань, то за останнє десятиріччя цей показник знизився до 0,2–0,3%. Незважаючи на значне збільшення обсягу робіт у сільському господарстві, в десятки разів знизився рівень діагностики та реєстрації профзахворюваності серед працівників.

Основною причиною зниження рівня профзахворюваності серед сільськогосподарських працівників є те, що в більшості агрофірм, особливо в невеликих фермерських господарствах, на роботу наймають 60–80% сезонних працівників без офіційного працевлаштування.

Маючи протипоказання до роботи з несприятливими виробничими факторами, особливо з пестицидами, такі працівники нерідко не проходять попередніх медоглядів.

Через це часто не вдається пов’язати інтоксикацію пестицидами або інші патології з професією, що не дає змоги визначити справжній рівень профзахворюваності і позбавляє змоги працівників отримати соціальні пільги та компенсації.

За останні п’ять років в Україні не зареєстровано жодного нещасного випадку, пов’язаного з отруєнням агрохімікатами.

Сергій Колесник, власкор

Повний текст статті читайте у журналі № 11/2020