Нові рекомендації ВООЗ та МОП

2 лютого 2021 року Всесвітня організація охорони здоров’я (далі – ВООЗ) оприлюднила на своєму сайті англомовну версію Тимчасового керівництва – «COVID-19: Охорона здоров’я і безпека праці медичних працівників» (далі – Керівництво). У документі оновлено питання щодо прав та обов’язків з охорони здоров’я і безпеки праці медпрацівників з урахуванням ­новітніх протиепідемічних рекомендацій та стандартів Міжнародної організації праці (далі – МОП).

Термін дії Керівництва – два роки за умови, що не буде потреби у більш ранній підготовці нової редакції документа. Висвітлені в ньому питання найближчим часом будуть опрацьовані та враховані МОЗ України у відповідних нормативно-правових актах, зокрема вітчизняних Стандартах медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)».

ОЦІНКА РИЗИКУ

У Керівництві декларується, що медичні працівники, які перебувають  у зоні впливу COVID-19, можуть зазнавати професійних ризиків, що являють собою ризик захворювань, травм і навіть смерті. До них належать:

1)  професійні інфекції, зокрема COVID-19;

2)  шкірні розлади та тепловий стрес від тривалого ­використання ЗІЗ;

3)  вплив токсинів через посилене використання дезінфікувальних засобів;

4)  психологічний дистрес;

5)  хронічна втома;

6)  стигми, дискримінація, фізичне та психологічне ­насильство й переслідування.

У розділі Керівництва «Професійні інфекції. ­Професійний вплив SARS-CoV-2. Оцінка ризику на робочому місці щодо SARS-CoV-2» зазначено, що потенціал професійного впливу SARS-CoV-2 на медичних працівників можна визначити за ймовірністю прямого, непрямого або тісного контакту з людиною, ­зараженою цим вірусом. Це передбачає безпосередній фізичний контакт або догляд, контакт із забрудненими поверхнями та предметами, а також під час проведення процедур з використанням аерозолів серед пацієнтів із COVID-19 без належного особистого захисту або роботи з інфікованими людьми в закритих місцях та місцях скупчення людей без належної вентиляції.

Наведено також шкалу ризиків на робочому місці для застосування роботодавцями та фахівцями з гігієни праці під час оцінки ризику потенційного професійного ураження SARS-CoV-2 для різних робіт або завдань.

1.   Мінімальний ризик – роботи або завдання без частого, тісного контакту з громадськістю чи особами або такі, що не потребують контакту з людьми, про яких відомо або є підозри на зараження SARS-CoV-2.

2.   Середній ризик – робота чи завдання з тісним ­частим контактом з пацієнтами, відвідувачами, ­постачальниками та колегами, що не потребують контакту з людьми, про яких відомо або є підозри на зараження SARS-CoV-2.

3.   Високий ризик – робота або завдання з високим потенціалом для тісного контакту з людьми, ­
про яких відомо або є підозри на зараження
SARS-CoV-2, чи контакту з предметами та поверхнями, що можливо заражені вірусом.

4.   Дуже високий ризик – робочі місця та завдання з ризиком впливу аерозолів, що містять ­SARS-CoV-2, в умовах, де пацієнтам із COVID-19 регулярно проводять відповідні процедури (наприклад, трахеальна інтубація, неінвазивна вентиляція, трахеотомія, серцево-легенева реанімація, ручна вентиляція перед інтубацією, індукція мокротиння, бронхоскопія, процедури розтину, стоматологічні процедури, під час яких використовують обладнання, що генерує розпилення) або працюють з інфікованими людьми в закритих місцях та місцях скупчення людей без належної вентиляції.

ПРОПОЗИЦІЇ

У Керівництві містяться пропозиції щодо заходів із запобігання та пом’якшення наслідків впливу SARS-CoV-2. Якщо, наприклад, установлено, що робоче місце має дуже високий ризик потенційного професійного ураження SARS-CoV-2, то заклади охорони
здоров’я повинні:

• упроваджувати інженерні, екологічні та адміністративні протиепідемічні заходи, а також забезпечити достатню кількість і якість ЗІЗ;
• забезпечити належну вентиляцію;
• запровадити заходи щодо уникнення скупчення ­людей і обмеження доступу працівників без ­належної кваліфікації та відвідувачів;
• регулярно проводити навчання з охорони здоров’я та безпеки праці й навчання щодо правильного ­надягання та зняття ЗІЗ;
• установити гнучку політику щодо оплати листків ­непрацездатності.

Статтю повністю читайте в журналі № 5/2021