Нейротехнології для безпеки праці

Ми вже буденно сприймаємо той факт, що психолог на виробництві – це важлива та гостро необхідна посада.

Проте ще не звикли до того, що «психологічну діяльність» людського мозку, реакції, наміри та дії працівника можна зчитувати з використанням нейротехнології. І, відповідно, коригувати робочий простір та вживати профілактичних заходів для запобігання виробничому травматизму.

Те, що колись ми бачили у фільмах про майбутнє, уже стало звичною практикою для нейропсихологів. Зокрема, коли напряму «закомуніковується» мозок людини до комп’ютера і «зчитуються підсвідомі сигнали її мозку», або ж коли «силою думки» людина керує машинами, комп’ютерами…

Практичне застосування нейротехнології стає повсюдним, і сфера охорони праці не є винятком. У цій статті ми розглянемо методологію вивчення впливу екзогенного чинника на поведінку людини на виробництві.

Кожне виробництво має свою специфіку, проте провідною (не основною) причиною травматизму і смерті на роботі найчастіше є психологічний чинник. Який поділяється на екзогенний та ендогенний. Екзогенний визначається робочим середо­вищем та його рівнем організації. Тоді як ендогенний чинник спричинений вродженими та набутими особливостями психіки людини. Ендогенний чинник поділяють на ситуативний (поточний емоційний стан людини) і тенденційний (індивідуально-­психологічні особливості людини).

Екзогенні чинники можна виявити за допомогою вивчення виробничого простору, тобто виробничих сетінгів, а також вивчення поведінки людини в робочому просторі, тобто виробничих поведінкових сетінгів.

Нейробіометричні інструменти

Для того щоб зчитати сигнали мозку, є багато методів. Розглянемо найуживаніші: окулографія, система розпізнавання емоцій; електроенцефалографія, вимірювання електричної активності шкіри; елект­роміографія, функціональна магнітно-резонансна томографія.

Окулографію проводять за допомогою окулографа (Eye Tracker), який відстежує рух очей і реакції на побачене (відео, фото, реальні умови виробничого сетінгу), а також здатний зафіксувати затримання погляду людини в певному місці. Цей інструмент з високою вірогідністю виявляє, на що саме звертає увагу досліджуваний і що його приваблює передусім. Проте є й прихована увага, коли людина спеціально оминає і ніби не затримує погляд на об’єкті уваги. Наприклад, якщо боязкий юнак побачив привабливу дівчину, він наче й не зупинив на ній свій погляд, але зафіксував у думці. І таких нюансів дуже багато. За особливостями і швидкістю руху очей також можна визначити, яка у досліджуваного інтрапсихічна активність, і чи зацікавило його запропоноване зображення.

Система розпізнавання емоцій зчитує міміку та допомагає розпізнати емоції на відстані. Реакції на певну ситуацію або предмет бувають абсолютно різними – відчуваємо щастя, страх, відразу та багато інших емоцій, які виражає наше обличчя. Важливим є те, що емоції на обличчі відображаються швидше, ніж ми їх усвідомлюємо. Проте через наявність культурних (регіональних) нюансів вияву емоцій застосовується додатково експертна оцінка психолога з цієї «культурної» групи людей. Цю систему люблять використовувати на переговорах чи під час аналізу відеоповідомлення для з’ясування намірів людини. Проте найчастіше розпізнавання емоцій застосовують у системах відеоспостереження та охорони важливих громадських установ (аеропорти, банки, адмінбудівлі тощо). Щоб за емоціями відвідувачів визначити наміри людей. За допомогою цієї інформації безпекові служби зможуть запобігти терактам, ще коли зловмисники тільки підходять до будівель.

На виробництві чи в кабіні оператора ця система може розпізнати ознаки втоми і попередити людину про це. Отже, на відповідальних ділянках виробництва можна запобігати травматизму за допомогою моніторингу зниження уваги працівників.

Електроенцефалографія (електрична активність шкіри (ЕЕГ) допомагає об’єктивно оцінити емоційну реакцію на запропонований стимул, а також спрогнозувати вибір дій людини з кількох можливих варіантів. Учені можуть передбачити не тільки «бажання щось зробити», а який саме вибір зробить людина, за 9 секунд до того, як вона усвідомить своє бажання, а потім і виконає цю дію.

На основі ЕЕГ створено нейроінтерфейс (система мозок-комп’ютер) – це нова парадигма вивчення мозку в нейро­науках. За допомогою складного опрацювання сигналів мозку та пошуку специфічних патернів ЕЕГ можна дізнатися: ступінь концентрації уваги, рівень стресу, занепокоєння, релаксації, готовність людини діяти в разі потрапляння в якусь ситуацію (виробничий сетінг).

Електрична активність шкіри дає змогу дізнатися про емоційне збудження або рівень стресу. Адже організм не здатний обдурити себе, він реагує на подразники миттєво. Іноді такі реакції організму люди називають «внутрішнім чуттям». Наприклад, за допомогою цього методу можна аналізувати стан людини та реакцію на певну подію на виробництві.

Електроміографія допомагає діагностувати біо­електричні потенціали під час скорочення м’язових волокон. Особливо цей метод інформативний під час прийняття рішення в ситуації, коли відбувається конфлікт між логічними й емоційними системами мозку. Тоді виникає напруження і викид гормонів у кров, що призводить до зміни м’язевої активності, яку ми фіксуємо.

Електрокардіографія дає змогу визначити внут­рішню/приховану реакцію людей на певний стимульний матеріал, що допомагає зрозуміти, наскільки людина задоволена або незадоволена. Кожен знає, як його серце реагує на страх, радість, секс тощо.

Функціональна магнітно-резонансна томографія аналізує активність різних структур мозку під час контакту зі стимулом. Ці дані допомагають зрозуміти, які інструкції зумовлюватимуть «правильні» емоції людини, закликатимуть її до безпечної праці, а які дез­орієн­туватимуть.

Ці нейротехнології є настільки потужним прогностичним інструментом, що їх використовують для прогнозу результатів виборів. У нашій фаховій статті про це можна дізнатися більше: Maksymenko, S., Tkach, B., Lytvynchuk, L., & Onufriieva, L. (2019). Neuro-Psycho-linguistic Study of Political Slogans in Outdoor Advertising. PSYCHOLINGUISTICS, 26(1), 246-264. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-26-1-246-264.

Кожен із методів має певні переваги й технічні обмеження, а тому на практиці, залежно від технічного завдання дослідження, поєднують кілька методів. Наприклад, поєднання  окулографа та нейроінтерфейсу дає змогу вивчити виробничий сетінг. Окулограф дає нам змогу побачити світ очима іншої людини, у нашому випадку – очима працівників, керівників тощо. Тоді як нейроінтерфейс може зчитати сигнали з мозку й дізнатися про приховані когнітивні та емоційні реакції досліджуваного. Тобто ми знаємо, куди дивиться та що саме у цей момент відчуває людина. Це допомагає виявляти психологічні чинники травматизму. На основі цієї інформації можна дати рекомендації щодо запобігання травматизму та смертності на виробництві.

Богдан Ткач, доктор психологічних наук, професор, засновник Україн­ської наукової школи нейро­психології

Bohdan Tkach

Neurotechnologies for labor safety

What we once saw in movies about the future has become a common practice for neuropsychologists. In particular, when a person's brain is directly "communicated" to a computer and "subconscious signals of the brain are read", or when a person controls machines and computers with the power of thought.

The practical application of neurotechnology is becoming ubiquitous, and the field of occupational health and safety is no exception. In this article, we will discuss the methodology for studying the impact of an exogenous factor on human behavior at work.

Статтю повністю читайте в журналі № 7/2023. та Кабінеті охорони праці