​Хай буде світло!

У процесі трудової діяльності на людину впливає, як звичайно, комплекс небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища. Їхня дія проявляється у зниженні продуктивності праці, виникненні виробничих травм і професійних захворювань. Згідно з даними Міжнародної організації праці, загальна кількість нещасних випадків на виробництві у світі становить близько 250 млн щорічно, з них приблизно 220 тис. зі смертельними наслідками.

Серед виробничих факторів одним з найважливіших є освітлення робочих місць і робочої зони. Як показує практика, під час проєктування освітлювальних установок основ­ну увагу приділяють забезпеченню кількісних характеристик освіт­­­лення. Водночас дослідження показали, що його якісні характеристики впливають не тільки на формування зорового відчуття людини, але й мають невізуальний вплив на організм людини, що може негативно позначатися на її психофізіологічному стані.

Основні причини виробничого травматизму через незадовільне освітлення:

безпосереднє погіршення видимості в робочій зоні;

підвищене стомлення працівників.

Установлено, що під час тривалої роботи в умовах недостатньої освітленості й порушення якісних параметрів світлового середовища (підвищена пульсація світлового потоку, нерівномірність яскравості освітлення робочої зони, пряма чи відбита блесткість, неякісний спектральний склад світла, що впливає на кольоропередачу тощо) погіршується зорове сприйняття об’єкта розрізнення, розвиваються короткозорість, хвороби очей, з’являються головні болі, алергічні реакції, порушення сну, функцій нервової системи тощо (Mills, 2007 р.).

ПОЗИТИВНИЙ І НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ

У зоровому аналізаторі людини (очах) є фоточутливі клітини, які не мають безпосереднього значення у формуванні зорових відчуттів – бачення людини. Wick та ін. (2011 р.) виділив і описав фоточутливі механізми в клітинах, які служать для захисту організму людини від дії світла в діапазоні ультрафіолетового випромінювання. Hattar S., Liad O. (2011 р.), Назаренко Л. А. виявили й описали фоточутливі нервові вузли в первинних датчиках зорового аналізатора людини, що призначені для регулювання й захисту від перенапруження зорового аналізатора під час зміни циклів день/ніч, світло/темрява.

У результаті досліджень вітчизняні й зарубіжні вчені з’ясували, як впливають світло й освітленість (крім бачення, зорового впливу) у різні пори року на організм людини загалом (Назаренко Л. А.). Зокрема, досліджували вплив якісних і кількісних характеристик штучної освітленості на тіло і здоров’я людини у виробничих і житлових приміщеннях (Boyce P.).

Було ідентифіковано число й типи ефектів, що формуються в організмі людини у відповідь на вплив світла. Дослідження показали, що не тільки кількісні, а і якісні характеристики освітленості справляють істотний як негативний, так і позитивний вплив на організм людини загалом (Boyce P.).

Світло, зокрема, впливає на:

рівень напруження зорового аналізатора людини – очей;

нервові аналізатори шкірного покриву;

розвиток ракових захворювань;

центральну нервову систему людини загалом.

НЕВІЗУАЛЬНА ДІЯ СВІТЛА

За висновками вчених установлено, що зоровий аналізатор не тільки забезпечує зорові функції людини, а й справляє невізуальний вплив на її нервову систему – так званий NIF ефект (Non Image Forming Effeсts). Суть цього явища полягає в тому, що залежно від якісних параметрів освітлення може змінюватися самопочуття, працездатність людини, концентрація уваги, активність, продуктивність розумової й фізичної праці. До того ж одним з основних параметрів освітлення, який впливає на відповідні фоторецептори організму людини, є його спектральні складники.

Отже, за допомогою відповідного регулювання спектрального складу випромінювання штучної системи освітлення можна змінювати вплив невізуальної дії світла як психофізіологічного фактора. Це дасть змогу підвищувати ефективність трудового процесу і забезпечувати зниження рівня виробничого травматизму та профзахворюваності (табл. 2).

Удосконалюючи характеристики робочої зони з урахуванням невізуальної дії світла, потрібно взяти до уваги й комплекс додаткових параметрів:

колірні тони для оформлення виробничих приміщень;

характер роботи (нормальний, інтенсивний, монотонний);

зорове напруження (нормальне, підвищене);

географічне положення району, в якому розміщений виробничий об’єкт (північ, центр, південь);

орієнтацію вікон виробничого приміщення (північ, північний схід, північний захід, південь, південний схід, південний захід);

температуру в приміщенні (підвищена, нормальна, знижена).

Яків Сєріков,канд. техн. наук, доцент Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова

Дмитро Гринь, начальник управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області

Повний текст статті читайте в журналі №2/2020