​Гігієна праці машиніста крана

Професія машиніста крана вимагає терпіння, належної фізичної підготовки, а також навичок і вміння працювати з технікою.

Робота машиніста крана пов’язана з підвищеним фізичним і нервовим напруженням. На кранівників можуть впливати шкідливі й небезпечні виробничі чинники, зокрема тяжкість праці, загальна вібрація, шум, параметри мікроклімату, шкідливі речовини в повітрі робочої зони, інфра- та ультразвук, напруженість електромагнітного поля та ін. Машиніст крана під час робочої зміни практично не має змоги змінити робочу позу. Його праця монотонна.

Психофізіологічну напруженість у роботі фахівця можуть зумовлювати такі чинники:

• підвищена матеріальна відповідальність;
• відповідальність за життя та здоров’я людей;
• фізичні навантаження (напруження м’язів рук, спини);
• наявність специфічних і несприятливих умов праці (перепади температури, освітлення та ін.);
• ризик травмування (ураження електрострумом);
• робота на висоті;
• ризик виникнення складних
• ситуацій (неправильне кріплення, обрив вантажу);
• праця позмінно.

Тому в машиністів кранів високий ризик хронічних та професійних захворювань.

УМОВИ ПРАЦІ

Результати атестації робочих місць за умовами праці та висновки санітарно-гігієнічних характеристик умов праці машиністів кранів, які склав відділ з питань гігієни праці управління праці

ГУ Держпраці в Дніпропетровській області у 2016–2018 роках, показують, що відповідно до Гігієнічної класифікації праці умови праці машиністів кранів, що працюють у різних галузях, належать до категорії «шкідливі». Зокрема, хімічні чинники виробничого середовища належать до 3 класу 2 ступеня, фізичні: шум – 3.2–3.3, вібрація – 3.1–3.2, мікроклімат – 3.3–3.4, важкість праці – 3.1, напруженість праці – 3.2–3.3.

Як показують результати періодичних медоглядів машиністів кранів, такі рівні шкідливих виробничих чинників, крім збільшення кількості хронічної захворюваності (виробничо зумовлених і захворювань з тимчасовою втратою працездатності) призводять до розвитку профзахворювань. У медичних висновках машиністів кранів найчастіше фіксують такі діагнози: радикулопатія попереково-крижова й шийна, хронічний бронхіт, риносинусит, вегетативна поліневралгія рук, початкові явища нейросенсорної приглухуватості, міопії, адгезивний отит.

НОРМАТИВНА БАЗА

• НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання»
• Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007№ 246(далі – Порядок проведення мед­оглядів)
• Державні санітарні норми і правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248 (далі – Гігієнічна класифікація праці)
• ДСТУ Б А.3.2-15.2011 «Норми освітлення будівельних майданчиків»
• ДБН В.2.5-28: 2018 «Природне і штучне освітлення»
• ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони»
• ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»

Олена Біла, начальник відділу з питань гігієни праці управління праці ГУ Держпраці в Дніпропетровській області

Повний текст статті читайте в журналі №1/2020