Емоційне вигорання чи втома?

За формулюванням Всесвітньої організації охорони здоров’я, вигорання є «прямим результатом хронічного стресу на робочому місці, який людина не змогла успішно подолати». Чи розуміємо ми, що таке вигорання, і чи не плутаємо його зі звичайною втомою? Відповіді на ці запитання – у соціологічному дослідженні.

На початку цього року серед мешканців міст Львова та Нововолинська було проведене разове електронне анкетування, яке інформує про стан об’єкта та характеризує його емоційне здоров’я. З огляду на те, що психічне ­здоров’я українців не менш важливе за фізичне, таке опитування є актуальним. Дослідження спрямоване на вивчення конкретних об’єктів, вирішення певних соціальних розладів.

Предмет дослідження: емоційний стан українських громадян.

Об’єкт дослідження: українці, які працюють, віком від 18 років.

Мета дослідження:

• з’ясувати, чи страждають українці від емоційного вигорання;
• визначити вікову категорію та професії, які найбільше схильні до такого стану.

Завдання дослідження:

• з’ясувати, скільки жителів України страждає від емоційного вигорання (у відсотках);
• чи розуміють вони значення поняття «емоційне вигорання» і чи не плутають його зі звичайною втомою.

Термін проведення: від 1–2 тижнів до 1–2 місяців (експрес-дослідження).

Кількість респондентів: 107 осіб.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Емоційне вигорання – досить поширене явище на сьогодні. Ще наприкінці 70-х років ХХ ст. учені звернули увагу на те, що більшість людей після декількох років роботи схильні до стресового стану. Проте не всі усвідомлюють, що хронічний стрес потребує лікування не менше, аніж будь-яке інше захворювання.
Психологічна допомога під час емоційного вигорання на роботі сприяє не лише відновленню втраченої продуктивності, але й розумінню, куди ж рухатися далі, чого прагнути. Саме на цьому в сучасному світі ґрунтуються кар’єра та життя людини загалом.

Синдром емоційного вигорання (далі – СЕВ) – це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження. Цей синдром зазвичай розцінюється як стрес-реакція у відповідь на виробничі та емоційні вимоги, що походять від зайвої відданості людини своїй роботі. Водночас характерна супутня зневага до сімейного життя або відпочинку.

Стан емоційного вигорання характеризується такими симптомами:

• відчуття постійної перевтоми;
• підвищення частоти та інтенсивності головного болю;
• безсоння;
• погіршення стану здоров’я;
• роздратованість;
• небажання виконувати свою роботу.

ПРИЧИНИ емоційного вигорання:

• тривала робота в напруженому темпі;
• високе навантаження, зокрема емоційне;
• несприятливий соціально-психологічний клімат у колективі;
• відсутність належної винагороди за роботу;
• криза цінностей.

Втома – це тимчасове зниження працездатності організму або органу внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, що проявляється у зниженні кількісних та якісних показників роботи і погіршенні її координації.

ОПИС ДОСЛІДЖЕННЯ

Уперше термін «синдром емоційного вигорання», який також називають професійним вигоранням, почав застосовувати ще в 70-х роках минулого століття американський психіатр Герберт Фрейденбергер. Відтоді вигорання стало повсякденним явищем у житті багатьох людей незалежно від їх соціальної групи і професії.
Всесвітня організація охорони здоров’я (далі – ВООЗ) офіційно визнала СЕВ професійним захворюванням і внесла його до Міжнародної класифікації хвороб. За формулюванням ВООЗ, вигорання є «прямим результатом хронічного стресу на робочому місці, який людина не змогла успішно подолати».

Потрібно пам’ятати, що емоційне вигорання – це не просто відчуття втоми. ВООЗ стверджує, що його можна діагностувати в разі виникнення в пацієнта таких симптомів:

• почуття внутрішньої емоційної спустошеності, непотрібності або безпорадності в професійній сфері;
• загострене почуття негативізму або цинізму щодо роботи;
• зниження професійної ефективності.

Експерти у сфері охорони здоров’я сподіваються, що офіційне визнання цього явища допоможе людям більш усвідомлено ставитися до свого психічного здоров’я, а також узаконити почуття тих, хто страждає від СЕВ.
Крім того, є надія, що це визнання спонукає людей дослухатися до себе, розставити пріоритети і встановити здоровий баланс між роботою та особис­тим життям. Це стосується також компаній і роботодавців, адже саме від робочої атмосфери, яку вони створюють, залежить психічний стан їхніх співробітників.
За словами американського професора, доктора медичних наук Герберта Бенсона, від 60 до 90% візитів до лікаря відбуваються через стрес, викликаний низкою генетичних і фізіологічних змін, які можуть бути надзвичайно шкідливими для здоров’я. Серед них – прискорене серцебиття, проблеми з тиском і м’язова напруга. Експерт наголошує, що стрес, пов’язаний з роботою, посилюється через те, що людина ігнорує такі симптоми.
Дослідження має показати, скільки відсотків людей страждають від емоційного вигорання, мають проблеми зі здоров’ям та сном, і з’ясувати, якій ­віковій категорії та яким професіям найбільше властиве вигорання.

Каріна Захарчук, студентка факультету журналістики Національного університету «Львівська політехніка»

Повний текст статті читайте у журналі № 1/2021