«Давно це було, і час лікує»

Ця крилата фраза не стосується подолання стресового стану, який відчуває людина постійно і щосекундно. Якщо вчасно не усувати наслідки стресу, вони накопичуються та залишаються з людиною й негативно впливають на її життєдіяльність. Особливо наслідки стресу, що пов’язаний з війною. Про вплив на працівників факторів гострого та хронічного стресу і шляхи усунення їх наслідків.

У  сучасному світі з усіма його маленькими і великими стресами, такими як економічна нестабільність, пандемія COVID-19, війна з країною-терористом, яка нехтує усіма відомими у світі вимогами щодо гуманітарного права та постійно порушує Женевські конвенції, зокрема про захист цивільного населення під час війни, наше ­ментальне здоров’я щосекунди проходить випробування на міцність.

Нині всі громадяни нашої держави переживають повномасштабну «епідемію стресу» незалежно від того, де вони перебувають. У таких умовах постійний вплив стресу підвищує ризики виникнення гіпертонічної хвороби, серцево-судинних захворювань, психічних розладів тощо. Крім цього, усі хронічні захворювання так чи інакше також пов’язані зі стресом.

Нині в Україні подолання стресу на робочому місці вважається першочерговим завданням нарівні з технічними та організаційними аспектами системи управління безпекою та здоров’ям працівників.

Як відомо, 10 жовтня у світі відзначається Всесвітній день ментального (психічного) здоров’я. Цього ­року ВООЗ запропонувала тему «Психічне здоров’я у воєнних умовах», бо наслідки війни в Україні стосуються не лише нашої країни, їх відчувають уся Європа та світ.

За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я передбачає «стан благополуччя, у якому ­людина реалізує свої здібності, сприйняту ­самореалізацію, автономію, компетенцію, зв’язок між поколіннями, самореалізацію ­інтелектуального та емоційного потенціалу».

КЕРУВАННЯ СТРЕСОМ МАЄ СТАТИ ПРІОРИТЕТОМ

Термін mental health часто перекладають як «психічне здоров’я», хоча він має дещо ­ширше значення і передбачає як емоційне та духовне, так і соціальне благополуччя. Ментальне ­здоров’я українців зараз постійно проходить випробування на міцність, і такі проблеми, як пандемії, економічна нестабільність уже відходять на другий план.

Під час виконання виробничих завдань, зокрема робіт підвищеної небезпеки, працівникам часто дуже важко уникнути стресових ситуацій. А досвіду й можливості адекватно оцінювати напруженість праці для запобігання стресовим ситуаціям на робочих місцях на вітчизняних підприємствах немає. З-поміж іншого й через брак відповідної нормативної бази.

У зв’язку з цим керуванню психосоціальними ризиками у системах безпеки праці та здоров’я працівників потрібно приділити особливу увагу.

Як визначено у ст. 4 Закону України «Про охорону праці», «зниження психосоціальних ризиків і рівня стресу на роботі є моральним і юридичним обов’язком роботодавця». Керування стресом має стати пріоритетом як для роботодавців, так і для працівників. Проблему подолання виробничих стресів потрібно вирішувати оперативно й невідкладно.

У Європейському Союзі проблеми зі здоров’ям, пов’язані зі стресом на роботі, посідають друге місце за поширенням після захворювань скелетно-­м’язової системи. Тож, якщо врахувати вплив небезпек на працівників під час війни, можна зрозуміти, який психологічний тиск зараз відчувають працівники українських підприємств, організацій та установ.

Наголошуємо, що стрес не є захворюванням, проте тривалий його вплив призводить до погіршення стану здоров’я.

Отже, якщо працівник постійно відчуває виробничий, або робочий стрес, це призводить до таких негативних явищ у стані здоров’я, як перевтома, неуважність. Що, своєю чергою, зумовлює різні помилки, які можуть спричинити н/в на виробництві.

Стрес впливає на людину постійно і щосекунди. ­Якщо ми не усуваємо наслідки стресу на організм ­регулярно, щодня, то вони, на жаль, накопичуються й залишаються. І фраза, «давно це було, і час лікує», зі стресом не працює.

Отже, розглянемо механізм впливу на людину факторів стресу (анатомії стресу) та намітимо шляхи подолання впливу гострого та хронічного стресу на організм. У цій статті дамо відповіді на найактуальніші запитання, що стосуються стресу:

• Що таке стрес з погляду нашого організму ­та чому реакція на нього є неадаптивною ­(анатомія стресу)?
• Який стрес є небезпечнішим – гострий чи хронічний?
• Як проявляється стрес у людини?
• Що таке керування увагою з погляду стресової реакції?
• Як стрес перетворюється на затяжний (хронічний)?
• Якими компонентами характеризується стресова реакція?
• Як ідентифікувати в себе прояви стресу?
• Як визначити свою індивідуальну реакцію на стресові ситуації (типова реакція на стрес)?
• Які прояви стресу людина може відчувати?
• Як стрес впливає на мозок людини та її пове­дінку?
• Де виникає стресова реакція в організмі людини?
• Що таке обізнаність з погляду анатомії стресу?
• Який зв’язок між емоціями та обізнаністю ­людини?
• Яке значення має увага у підвищенні обізнаності людини?

Журнал «Охорона праці» раніше публікував низку статей стосовно поняття стресу. Зокрема, у № 11/2016 у статті Олесі Цибульської «Стрес на робочому місці як складова ризику на виробництві» було доведено залежність частоти настання нещасних випадків та інших інцидентів на виробництві від інтенсивності стресу, який переживає працівник.

У журналі № 6/2016 у статті Валентина Кальниша «Стрес на робочому місці і проблема напруженості праці» розглянуто проблеми оцінки напруженості праці представників таких професій, як пожежник, ліквідатор надзвичайних ситуацій, підривник та ін. через недосконалість нормативної бази, що не дає змоги запобігти стресовим ситуаціям під час виконання цих робіт.

У № 6/2018 було опубліковано статтю Тамари Білько та Євгенії Марчишиної «Стрес на робочому місці: знати, ­діяти, запобігти», у якій читачі журналу мали змогу ознайомитися із загальним уявленням про стрес, його симптомами на робочому місці та методами запобігання стресу у працівників.

Окрему увагу було зосереджено на актуальних питаннях щодо наслідків знущань на робочому місці та аспектів, від яких залежить, наскільки працівник уразливий до негативного впливу стресових факторів.

У № 8/2018 Ольга Гріньова у статті «Виробничий стрес: виявляємо та усуваємо» порушила актуальне й досі ­питання щодо розпізнавання у працівників виробничого стресу, виявлення стрес-факторів у колективі тощо.

Ми ставимо собі за мету в цій публікації надати читачам наукову інформацію щодо анатомії стресу та ­найважливіших практичних аспектів стресу. Це допоможе під час воєнного стану та після закінчення війни розроб­ляти роботодавцям колективну, а працівникам – індивідуальну стратегію подолання стресових станів. А також конкретні заходи, яких потрібно вживати на підприємствах на постійній основі.

Олена Пищикова, доцент кафедри охорони праці та цивільної безпеки, Людмила Янова, доцент кафедри охорони праці та цивільної безпеки, Сергій Сахно, доцент кафедри промислового, цивільного і міського будівництва  (Криворізький національний університет)

Статтю повністю читайте в журналі № 11/2022