Прошито білими нитками

Я к ви гадаєте, шановні колеги, що найбільше заспокоює та позбавляє негативних думок під час сидіння в укритті між невеликими інтервалами відбоїв повітряних тривог? У години, коли гудять БпЛА, свистять балістичні ракети, відлунням доносяться вибухи від КАБів і тріскотить зенітний вогонь від роботи наших хлопців з ППО? Ніколи не вгадаєте. Ні, це не рятівна молитва і не забобонний заговір, не слабкий алкоголь чи перегляд стрічки ТікТок. Це – нумерування, шнурування, а згодом скріплення печаткою та підписом директорки бібліотеки чергового Журналу інструктажів з питань охорони праці.

Погодьтеся, у боротьбі за ментальне здоров’я чи може бути щось ефективніше, ніж узяти до рук шильце або дрильку! Міцно тримаючи на розвороті сторінки новенького журнальчика, акуратно зробити два-три маленькі отвори (адже ще за інститутських часів мій викладач курсу «Деталі машин» говорив, що дірки бувають тільки у певних місцях людського організму, в усіх інших предметах – лише отвори). Потім узяти до рук голку з ниткою і, залучивши весь свій інженерний досвід, помножений на вищу освіту та навчання з питань охорони праці, прошнурувати журнальчик. Щоб потім красивим каліграфічним почерком пронумерувати кожну сторінку, не пропустивши жодної. Апофеозом цієї копіткої справи стане маленький аркуш паперу, приклеєний на внутрішній бік обкладинки з написом: «У журналі пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою 112 (сто дванадцять) аркушів. Директорка бібліотеки». І підпис.

Саме така процедура передбачена п. 6.10 НПАОП 0.00-4.12-05, громадськості більш відомий як Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці 26.01.2005 № 15 (майже 20 років тому).

Чому я так докладно зупинилася на технологічному процесі виконання вимог зазначеного нормативно-правового акта з охорони праці? Тому, що саме в цей час мої подруги-колеги по бібліотеці плетуть маскувальні сітки та готують сухпайки для наших воїнів, роблять окопні свічки та в’яжуть теплі шкарпетки. А я – шнурую, нумерую і скріплюю печаткою.

З цього приводу в мене є два запитання.

Запитання  № 1 – до працівників друкарської поліграфії. Чи не могли б ви одразу під час друку нумерувати сторінки журналів, прошивати їх мотузкою і клеїти ззаду папірець, аби заощадити нам – простим фахівцям з охорони праці – час, нерви і віру в здоровий глузд. Переконана, що така проблема зі шнуруванням і нумеруванням є в кожній вітчизняній галузі: від медицини та освіти – до атомної енергетики та оборони. Мета цілком зрозуміла, аби неможливо було непомітно вирвати або вклеїти листок журналу. Невже й нині хтось так думає? Тоді я засмучу авторів цієї радянської ідеї «строгого учьота і контроля». Хто мені заважатиме зробити рокірування листа, а потім знову прошнурувати і скріпити печаткою прошнуроване? Пригадайте своє шкільне дитинство і найвразливіший документ під назвою «Щоденник». У мене навіть була подруга, яка порадила мені купляти у серпні перед школою одразу два щоденники, щоб сходилися скоби на розвороті. Нам тоді було по 12 років. Як-то кажуть, проти радянської спадщини є радянський досвід!

Запитання № 2. За твердженням Кабінету Міністрів України, «Євроінтеграція є головним і незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України, а подальша розбудова та поглиблення взаємовідносин між Україною та ЄС здійснюються на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Основними стратегічними документами для досягнення таких цілей є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом з іншої». Тож мені цікаво. Наприклад, однією з найбільших бібліотек у Європі та світі вважається Національна бібліотека Великої Британії, кількість одиниць зберігання якої (за даними Вікіпедії) перевищує 150 млн. Відповідно і людей там працює більше, ніж у нашій.
А отже – і журналів інструктажів з питань охорони праці вистачає. А це ж кожний треба прошнурувати, пронумерувати і скріпити печаткою. Шкода людей. Просто шкода. Тож, запитання: «Україна – це Європа?»

І насамкінець. Чому в епоху електронного документообігу замість паперової версії Журналу інструктажів з питань охорони праці не може бути його електронна версія, де проблема правдивості даних вирішується на програмному рівні шляхом неможливості внесення змін у попередні записи?

Клавдія Шиферів, фахівчиня з охорони праці ТОВ «Бібліотека». Малюнок Юлія Судака