Про водний баланс на роботі

Розглянемо два питання: нормативи забезпечення питної води на виробництві та організація питного режиму працівників в умовах нагрівального мікроклімату.

Вода питна, призначена для споживання людиною, – вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води (п. 2.1 розділу ІІ ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігі­єнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»). ДСанПіН 2.2.4-171-10 не містить норм споживання питної води.

Питна вода не вважається харчовим продуктом в системі питного водопостачання та в пунктах відповідності якості питної води (ст. 1 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання»). Вода питна є харчовим продуктом (ст. 1 ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»). Тобто будь-яка вода з-під водопровідного крана не є харчовим продуктом.

Фізіологічне значення води для людини полягає в тому, що вона входить до складу всіх біологічних тканин. Організмом людини погано переноситься зневоднення: втрата 10% води призводить до порушення обміну речовин, а втрата 20–22% призводить до смерті.

Добова потреба споживання людиною води є індивідуальною та, за медичними дослідженнями, становить 30–40 мл рідини на кожен кілограм ваги. Зокрема, за ваги 60 кг потрібно 1,8–2,4 л води, а за ваги 90 кг – 2,7–3,6 л води щодня. Частково ця потреба може бути заповнена і з їжею, з якою надходить близько 40% добової потреби організму у воді, решту ми «наздоганяємо» напоями (на думку медиків, чай, сік, кава – це не вода, вони воду не замінюють).

Загальні гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною, визначають ДСанПіН 2.2.4-171-10. Гігієнічні вимоги до виробництва та обігу вод природних мінеральних і вод джерельних, затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.04.2021 № 741. Тут також не визначені нормативи споживання питної води людиною залежно від умов діяльності. Якість питної води повинна відповідати вимогам ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості».

Нормативи забезпечення питної води

У сфері питної води та питного водопостачання встановлюються такі нормативи (ст. 29 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання»):

• нормативи питного водопостачання;
• екологічні нормативи якості води джерел питного водопостачання;
• технологічні нормативи використання питної води;
• технічні умови у сфері питної води та питного водопостачання.

Норматив (норма) питного водопостачання – розрахункова кількість питної води, яка необхідна для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб однієї людини протягом доби у конкретному населеному пункті, на окремому об’єкті або транспортному засобі (п. 2 Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 № 1107).

Науково обґрунтовані нормативи питного водопостачання населення у конкретних населених пунктах визначає Методика визначення нормативів питного водопостачання населення, затверджена наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.09.2005 № 148.

Технологічні нормативи використання питної води підприємствами, які надають послуги із централізованого водопостачання (виробництво, транспортування і постачання питної води споживачам) визначає Порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги із централізованого водопостачання та/або водовідведення, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.06.2014 № 179.

Норми запасу питної води визначено для захисних споруд та споруд подвійного призначення у п. 11.3.2 ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту»:

• за відсутності у захисній споруді місткістю 20 осіб і менше водопроводу, необхідно передбачати місця для розташування переносних ємностей (баків, резервуарів) для питної води з розрахунку 2 л/доба на одну особу, яка підлягає укриттю;
• аварійний запас питної води у ємностях захисних споруд місткістю більше ніж 20 осіб слід передбачати з роз­рахунку 3 л/доба на одну особу, яка підлягає укриттю.

Захисні укриття повинні забезпечуватися ємностями (переносними баками) з питною (з розрахунку 2 л/добу на одну особу, яка підлягає укриттю). Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше ніж 48 год.

Для гігієнічних розрахунків споживання однієї особи питної води приймається 0,2 м3/добу (примітка до таблиці 1 додатка 8 ДСанПіН 2.2.4-171-10).

Малюнок Ю. Судака

Mykola Fedorenko
About water balance at work
Let's consider two issues: the standards for providing drinking water at work and the organization of the drinking regime of employees in a hot microclimate.

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 3/2025 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ