Психологічна безпека на роботі: стратегії розвитку

Психологічна безпека – це також і здатність працівників почуватися захищеними від психологічних загроз: стресу, професійного вигорання, дискримінації, конфліктів з колегами або керівниками, надмірного робочого навантаження тощо.

У сучасному світі питання психологічної безпеки на робочих місцях стають дедалі актуальнішими. В умовах війни, економічної нестабільності, прискорення темпу життя та змін у робочому середовищі в Україні психологічне здоров’я працівників є важливим фактором, що впливає на їхню продуктивність, мотивацію та загальний добробут.

Відповідно до даних міжнародних організацій, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародної організації праці (МОП), близько 1,3 мільярда працівників у світі зазнають психосоціальних ризиків. Тому забезпечення психологічної безпеки на робочих місцях є важливою складовою частиною успішної роботи підприємства. А щорічні втрати світової економіки через проблеми з ментальним здоров’ям працівників становлять понад 1 трильйон доларів США.

Психологічна безпека – це стан, за якого працівник може виконувати свої професійні обов’язки, не побоюючись негативних наслідків для свого психічного та емоційного стану. Це можливість вільно висловлювати свої думки, обговорювати проблеми, не відчуваючи страху перед критикою, переслідуванням або дискримінацією. Високий рівень психологічної безпеки в організації сприяє створенню атмосфери довіри, підвищенню продуктивності праці та зниженню рівня стресу.

Згідно з дослідженням Інституту соціальної та політичної психології (2021), понад 70% працівників в Україні стикаються з різними формами стресу на робочому місці. Брак належної психологічної підтримки і негативна корпоративна культура часто призводять до професійного вигорання та погіршення якості життя.

Негативно на рівень психологічної безпеки вплинула пандемія COVID-19, що загострила стресові фактори, зокрема нестабільність працевлаштування та перевантаженість робочими завданнями через віддалену роботу. У дослідженні Центру економічної стратегії (2021) зазначено, що понад 30% українських працівників відчули погіршення свого ментального здоров’я вже під час пандемії.

А з початку повномасштабної війни в Україні статистичні дані показують ще більш значне погіршення ментального здоров’я українців. Близько 10 мільйонів людей зазнають ризику розвитку різних форм психічних розладів, від легких до тяжких. Так, у 2024 році майже 300 000 українців звернулися по допомогу до лікарів первинної ланки через проблеми із психічним здоров’ям. Найпоширенішими скаргами є тривожність (117 037 випадків), розлади сну (76 548), депресія (16 170) та проблеми з пам’яттю (10 274). Та через стигму, пов’язану з психічним здоров’ям, реальні цифри можуть бути значно вищими, оскільки багато людей не визнають свої проблеми або не говорять про них.

У світі питання психологічної безпеки також набувають усе більшої важливості. Згідно зі звітом МОП за 2022 рік, 58% працівників у Європі та Північній Америці повідомили про високий рівень стресу на робочому місці. Водночас дослідження, проведене Gallup* у 2021 році, показало, що 44% працівників у США стикаються з регулярним стресом на роботі.

Увага до психосоціальних ризиків стає все вагомішою частиною корпоративної культури у розвинених країнах. Наприклад, у Швеції компанії активно впроваджують програми з керування стресом та підтримки ментального здоров’я, і країна вже багато років посідає одне з перших місць за рівнем індексу щастя. Згідно зі звітом Європейського агентства з безпеки та гігієни праці (EU-OSHA) (2021), у країнах ЄС 50% роботодавців упроваджують програми, спрямовані на підвищення психологічної безпеки працівників.

Психологічна безпека має безпосередній вплив на ефективність роботи організацій. Згідно з дослідженнями Harvard Business Review** (2020), працівники, які працюють у середовищі з високим рівнем психологічної безпеки, демонструють на 27% вищу продуктивність і на 35% краще співпрацюють з колегами. У таких організаціях нижчий рівень плинності кадрів і більша лояльність персоналу.

Ознаки психологічного дискомфорту

Психологічна безпека на підприємстві відіграє важливу роль у підтриманні ментального здоров’я працівників. Вона впливає на їхній емоційний стан, рівень стресу, продуктивність і загальне самопочуття. Відсутність психологічної безпеки на робочих місцях може проявлятися через різні ознаки, які негативно впливають на команду та всю організацію.

Наприклад, неприйняття критики. Працівники не відчувають, що можна вільно висловлювати свої думки та пропозиції. Вони можуть уникати обговорень через страх негативної реакції або осуду з боку колег чи керівників. За неконструктивної комунікації немає ефективного обміну інформацією між членами команди, що призводить до непорозумінь і конфліктів. Працівники можуть відчувати, що їхні ідеї та внески не цінують.

Без сумніву, наявність будь-якої дискримінації (за різними ознаками: стать, національність, вік, сексуальна орієнтація, релігія чи інвалідність) показує, що психологічної безпеки на підприємстві немає. Вибірковість у просуванні по службі, негативне ставлення (приниження, відчуження, неповага з боку колег або керівників, глузування, упередження або навіть прямі образи), непропорційне представництво різних груп у командах або на керівних посадах (системні бар’єри для певних категорій працівників), незадовільні умови праці – усе це створює атмосферу недовіри і страху, через що працівники можуть почуватися невпевнено і не висловлювати свої думки або запити вільно.

Висока конкуренція, коли колеги змагаються між собою замість того, щоб співпрацювати, може вказувати на недовіру та страх втратити місце, що перешкоджає відкритому обміну ідеями.

Уникання ризиків. Працівники можуть уникати прийняття рішень або інноваційних підходів через страх негативної реакції. Це обмежує розвиток і призводить до консервативності в підходах до роботи. Члени команди можуть уникати нових завдань або ризиків через страх помилитися, що може призвести до стагнації і зменшення інноваційності в організації. Вони можуть відчувати, що будь-яка помилка призведе до серйозних наслідків.

Невмотивованість працівників – одна з ознак відсутності психологічної безпеки на підприємстві. Якщо працівники не зацікавлені у своїй роботі та не проявляють ініціативу, це може бути наслідком відчуття безсилля або непотрібності в команді.

Високі рівні стресу, презентеїзму, абсентеїзму, підвищення рівня захворюваності (збільшення кількості лікарняних), часті випадки емоційного вигорання можуть вказувати на те, що працівники не отримують належної підтримки, і їхні зусилля недооцінюють.

Коли працівник не відчуває психологічної безпеки на робочому місці, він може приховувати свої справжні емоції або думки з приводу робочих ситуацій, щоб уникнути негативних наслідків. Характерним показником є і низька участь працівників у групових обговореннях. Якщо працівники не залучені активно в обговорення або ухиляються від висловлення своїх думок, це може вказувати на те, що відкритості та безпеки в команді немає, недовіру або низьку довіру між колегами. Своєю чергою це проявляється у недоброзичливості, конфліктах і неприязні, що ускладнює співпрацю.

Це найпоширеніші ознаки відсутності психологічної безпеки на підприємстві. Їх набагато більше. Головне – розуміти: якщо середовище не сприяє добробуту працівників, то на підприємстві висока плинність кадрів, працівники не задоволені умовами роботи. Брак підтримки суттєво впливає на їхнє ментальне здоров’я і, як наслідок, на атмосферу в колективі, що знижує ефективність діяльності підприємства загалом.

---

* Gallup – американська аналітична компанія в галузі організаційного розвитку. Дослідження Gallup використовуються для оцінки робочого клімату та психологічної безпеки в організаціях.

** Harvard Business Review – англомовний часопис, що публікує сучасні авторитетні моделі менеджменту, висвітлює передові бізнес-ідеї у сфері лідерства, маркетингу, керівництва, переговорів, стратегії, фінансів, професійного розвитку тощо.

Статтю повністю читайте в Журналі "Охорона праці" № 3/2025 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ