Закон пройшов перше читання, але…

Реформа системи державного нагляду, розпочата владою, буде успішною, якщо законотворці почнуть дослухатися до соціальних партнерів та експертної спільноти. І якщо останні навчаться домовлятися між собою та йти на розумні компроміси. Головне – діяти скоординовано.

28 жовтня 2025 р. журнал «Охорона праці», Європейське співтовариство з охорони праці (ESOSH), ГС «Українська асоціація професійної безпеки» і ГС «Реформи для бізнесу: участь та співпраця», які представляють громадський рух «Платформа суспільного діалогу та реформ у сфері безпеки праці», провели у режимі ZOOM круглий стіл, присвячений ухваленому у першому читанні законопроєкту «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (реєстр. № 14030).

Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту закону, основна його мета – докорінно змінити ­систему державного нагляду (контролю) в Україні – від каральної до партнерської. Головна ідея полягає в тому, щоб перевірки перестали бути інструментом тиску на бізнес і перетворилися на інструмент допомоги, попередження та розвитку.

Законопроєкт запроваджує аудит як альтернативу санкціям. Якщо під час аудиту виявляють порушення, підприємство матиме змогу усунути їх без штрафів. Це нова логіка – держава не карає одразу, а дає шанс виправитися. Водночас органи державного нагляду (контролю) зобов’язані проводити консультації та ­аудити для суб’єктів господарювання, пояснювати, де є небезпеки, і оцінювати їх ризики, щоб запобігати можливим порушенням. Це формує довіру та спільну відповідальність.

Документ передбачає й інші важливі нововведення:

• створення Рад з питань державного нагляду (контролю);
• уніфікацію процедур оскарження рішень контролювальних органів;
• скорочення кількості перевірок для підприємств із низьким ступенем ризику від провадження господарської діяльності, особливо за умови страхування відповідальності.

Очікується, що після ухвалення законопроєкту кількість планових перевірок скоротиться на 30%, а час реагування бізнесу на виявлені під час аудиту невідповідності – удвічі. Це зменшить адміністративний тиск і поліпшить інвестиційний клімат.

Плюси та мінуси законопроєкту: думки експертів

Серед  учасників  круглого столу – представники Держ­праці, Державної регуляторної служби, Конфедерації роботодавців України, Федерації профспілок України, громадських об’єднань, бізнес-асоціацій та незалежні експерти. Модератором заходу був Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці».

Під час круглого столу експерти порівняли фундаментальні правові та адміністративні принципи, закладені в законопроєкті, з усталеними принципами належного адміністрування в Європейському Союзі щодо оцінювання відповідності цим принципам. Також проаналізували потенційний вплив законопроєкту на бізнес-середовище, зважили плюси та мінуси впровадження нового законодавства у сфері нагляду та контролю, зосередили увагу на основних новаціях ­законопроєкту, зокрема ризикоорієнтованому підході до планування перевірок та цифровізації процесів.

Зрештою, багато учасників запевнили, що проєкт закону не такий уже й проєвропейський і прогресивний, до того ж містить немало підводних каменів. Спікери виявили структурні недоліки, потенціал для зловживань, висловили стурбованість щодо ознак монополії та корупційних ризиків.

Микола Федоренко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці», зазначив, що законопроєкт набув незначних структурних змін порівняно з чинним ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»*, позаяк 23 статті з 28 залишилися без змін. А також він виділив шість суттєвих нововведень, що викликають занепокоєння, зокрема:

1. Аудит. Тут спікер вбачає ознаки монополії, оскільки орган державного нагляду сам створює кваліфікаційну комісію, рішення якої вповноважує аудиторів у сфері державного нагляду (контролю), веде реєстр аудиторів і припиняє їхню діяльність. Адже аудитор не повинен мати підпорядкованості державним органам та керується нормами власної фахової моралі.
2. Зупинення діяльності. Згідно зі ст. 9 орган ­нагляду (контролю) отримує право на «тимчасове, повне або часткове припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб’єктом господарювання», водночас чітких підстав для таких дій немає.
3. Рада з питань державного нагляду (контролю). Спікер вбачає конфлікт інтересів, оскільки проєктом закону передбачено, що керівник органу державного нагляду очолюватиме Раду, яка, зокрема, має розглядати скарги на дії цього ж органу державного нагляду.
4. Позапланові заходи. Законопроєктом передбачено нові підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю): виявлення в державних інформаційних ресурсах інформації, що не узгоджується з інформацією, яку подає суб’єкт господарювання органу державного нагляду (контролю), та підтвердження недостовірності даних, зазначених у декларації. Такі підстави (за інформацією, наданою з анонімних джерел) можуть призвести до необґрунтованих перевірок.
5. Відповідальність суб’єктів господарювання за безпідставне недопущення до здійснення заходів державного нагляду (контролю) та/або за перешкоджання їх проведенню в інший спосіб. Цей розділ значно розширений, конкретизований до дрібниць, але широке трактування Держпраці ознак «створення перешкод органам державного нагляду (контролю)» може бути використано для застосування санкцій за будь-які дії суб’єкта господарювання, що не відповідають баченню представників Держпраці.
6. Місцезнаходження суб’єкта господарювання. Документом визначено, що якщо в перший день здійснення заходів державного нагляду (контролю) не виявлено суб’єкта господарювання за зазначеною в посвідченні (направленні) адресою місцезнаходження та встановлено іншу адресу місцезнаходження такого суб’єкта господарювання, цей захід державного нагляду (контролю) може здійснюватися за нововстановленою адресою. Такий підхід дозволить Держпраці здійснювати перевірку будь-яких виробничих об’єктів, «нововстановлену адресу» яких отримано від різних доступних джерел інформації, і призведе до хаосу в наглядовій діяльності.

Віталій Цопа, д-р техн. наук, МБА, професор МІМ-Київ, викладач, консультант і аудитор зі стандартів ISO, зосередився на трьох методологічних проб­лемах законопроєкту:

1. Консультації. Спікер вважає, що представник органу нагляду (контролю) не повинен надавати ­консультації, особливо індивідуальні, оскільки це є конфліктом інтересів згідно з міжнародними стандартами аудиту. Він має надавати лише пояснення щодо чинних нормативних вимог.
2. Державний аудит. На думку спікера, визначене в законопроєкті поняття «добровільний державний аудит» за процеду­рою має ознаки «державного нагляду». Різниця лише в тому, що аудит є платним (за винятками) та не передбачає санкцій. Це може виявитися прихованою схемою для заробляння грошей органом нагляду (контролю), тут є ознаки монополії та корупції.
3. Судовий збір. Законопроєктом встановлені вимоги щодо сплати судового збору. Але, на думку спікера, є несправедливим звільнення органів нагляду (контролю) від його сплати, оскільки це порушує принцип рівності умов із бізнесом і знижує відповідальність органу нагляду (контролю).

Serhiy Kolesnyk
The law passed its first reading, but...
The reform of the state supervision system initiated by the government will be successful if lawmakers start listening to social partners and the expert community. And if the latter learn to negotiate with each other and make reasonable compromises. The main thing is to act in a coordinated manner. Experts are discussing the draft law “On the Basic Principles of State Supervision (Control)” (reg. No. 14030).

Статтю повністю читайте в журналі "Охорона праці" № 11/2025 або КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ