Захисні споруди: ще багато запитань

Хто і як має приймати в експлуатацію захисні споруди, зокрема швидкоспоруджувані та модульні об’єкти? Яка процедура взяття на облік та зняття з обліку таких об’єктів? Які вимоги законодавства до проєктування та будівництва захисних споруд?

Про проблеми із цивільним захистом населення журнал писав ще на початку повномасштабного вторгнення рф (С. Колесник «Забезпечити надійне укриття» № 5/2022, с. 14). Протягом двох років у країні прийнято низку законодавчих та нормативно-правових актів з цивільного захисту, внесено зміни до Кодексу цивільного захисту (далі – Кодекс), затверджено новий ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», якими внормовано зведення захисних споруд для населення.

Щоб висвітлити останні зміни, що відбулись у системі цивільного захисту в Україні, 20.03.2024 журнал «Охорона праці» організував вебінар «Про вимоги до захисних споруд: укриттів та сховищ». Але після виступів спікерів вебінару, які є досвідченими фахівцями галузі, в автора виникла думка, що в результаті такої нормотворчої роботи проблем з цивільним захистом не поменшало. А до нового ДБН В.2.2-5:2023 виникло ще більше запитань, ніж до скасованого.

Заступник начальника відділу інженерно-технічних заходів та захисних споруд Управління захисту населення і територій Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віталій Фесенко повідомив, що відповідно до Кодексу органи влади зобов’язані організувати здійснення заходів щодо укриття у фонді захисних споруд цивільного захисту (далі – ЦЗ) своїх працівників та суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління. Проте війна висвітлила проблемні питання, пов’язані з повноваженнями інших органів державної влади, на які не поширюються вимоги Кодексу у сфері ЦЗ, зокрема органів місцевої влади та самоврядування, щодо укриття відвідувачів об’єктів з масовим перебуванням людей та інші.

Для усунення цієї правової прогалини ДСНС ініційовано питання стосовно внесення змін до Кодексу. 18 квітня 2024 р. Президент України підписав зміни до Закону № 3441-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб’єктів забезпечення цивільного захисту, удосконалення законодавства з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організації та проведення евакуації населення, забезпечення охорони життя та здоров’я громадян», яким передбачено статтю 181 «Повноваження інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту» та визначено обов’язки суб’єктів господарювання.

ДСНС встановлено, що на сьогодні укриття населення здійснюється в 60 458 об’єктах фонду захисних споруд ЦЗ, а саме: у 5264 сховищах, 14 047 проти­радіаційних укриттях, 41 147 інших спорудах фонду. Це дає змогу забезпечити захист приблизно 17,9 млн осіб (близько 46% населення України).

На сьогодні придатними є 50 661 споруда (83,8%). Непридатний для укриття 7781 об’єкт (12,9%), з них не забезпечено безперешкодний доступ до 2016 об’єктів (3,3%). І лише у 316 об’єктах (1%) фонду захисних споруд ЦЗ – враховано вимоги щодо інклюзивності.

Не забезпечені укриттям 8% закладів освіти та 28% закладів охорони здоров’я, недостатній рівень виконання заходів щодо укриття персоналу об’єктів критичної інфраструктури. За інформацією обласних та Київської міської адміністрацій, загальна потреба фонду захисних споруд більше ніж 53 тис. захисних споруд загальною місткістю понад 7 млн осіб, зокрема більше ніж 4 тис. сховищ та майже 50 тис. протирадіаційних укриттів (далі – ПРУ).

Нормативні вимоги

Сьогодні виникає багато запитань щодо особливостей розміщення швидкоспоруджуваних захисних споруд модульного типу. Вони повинні відповідати вимогам розділу 6 ДСТУ 9195:2022 щодо досягнення належних захисних властивостей відповідно до проведених розрахунків згідно з ДБН В.2.2-5:2023.

Крім цього, законопроєктом № 9274 скасовано поняття «швидкоспоруджувана захисна споруда» та передбачено такий різновид укриттів, як первинне (мобільне) укриття – технічний виріб, у т. ч. блок-модульного типу, призначений для короткострокового (до 4 годин) захисту населення на місцевості шляхом зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій.

У мирний час створення фонду захисних споруд здійснюється за допомогою: будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) захисних споруд та споруд подвійного призначення, пристосування під такі споруди інших споруд, що експлуатуються; огляду, дообладнання та взяття на облік споруд різного призначення, що можуть бути використані для укриття населення як споруди подвійного призначення.

А в особливий період 100% забезпечення такими спорудами населення має здійснюватися за допомогою: проведення огляду, дообладнання та взяття на облік споруд різного призначення, що можна використовувати для укриття населення як найпростіші укриття; прискореного будівництва, створення та облаштування об’єктів в умовах особливого періоду та воєнного стану; завчасного придбання (виготовлення) та утримання захисних споруд, зокрема блок-модульного типу, відповідно до ДСТУ 9195:2022; виготовлення (монтування) первинних (мобільних) укриттів.

Варто зазначити, що починаючи з 2010 р. територіальні органи ДСНС видали більше ніж 6,1 тис. вихідних даних, з них 1275 на будівництво захисних споруд (175 сховищ, 400 ПРУ, 700 споруд подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ). Проте за цей період на облік такі об’єкти майже не ставили.

ДСНС нині вживає відповідних заходів, пов’язаних з удосконаленням законодавства. Зокрема, постановою КМУ від 19.08.2023 № 883 та від 9.12.2023 № 1331 внесено зміни до Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженого постановою КМУ від 10.03.2017 № 138. Метою постанови є вдосконалення механізмів обліку та інформування населення про об’єкти фонду захисних споруд, а також зменшення документального навантаження на центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. Передбачається створення в ДСНС Інформаційної системи «Облік та візуалізація фонду захисних споруд ЦЗ», відмова від облікових карток та облікових журналів для захисних споруд, а також дублювання копій облікових документів на всіх рівнях за допомогою їх прикріплення до картки об’єкта в Інформаційній системі та інші важливі зміни.

У Законі № 3441-ІХ визначено повноваження інших органів державної влади, а також юридичних осіб, що не є суб’єктами господарювання, але надають послуги населенню та провадять підприємницьку діяльність щодо забезпечення працівників засобами колективного захисту. Визначено питання інформування населення про об’єкти фонду захисних споруд ЦЗ, забезпечення певних категорій населення засобами колективного захисту з урахуванням необхідності укриття в об’єктах та місцях з масовим перебуванням людей. Урегульовано питання укриття населення у місцях можливого скупчення (на зупинках транспорту, у парках, місцях відпочинку тощо) за допомогою забезпечення первинними укриттями, враховано вимоги до захисту персоналу об’єктів критичної інфраструктури тощо.

Крім цього, у Верховній Раді України опрацьовують законопроєкти щодо внесення змін до КУпАП та ККУ, які передбачають посилення відповідальності посадових осіб за неналежне утримання та експлуатацію захисних споруд (реєстр. № 9362 та № 9362-1).

Ілюстрація: малюнок переможця Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей – 2024» Андрія Степаненка, Кіровоградська обл.

Sergiy Kolesnyk

Protective structures: many more questions remain

Who and how should commission protective structures, including prefabricated and modular facilities? What is the procedure for registering and deregistering such facilities? What are the legal requirements for the design and construction of protective structures?

To highlight the latest changes in the civil protection system in Ukraine, on 03/20/2024, the journal “Occupational Safety and Health” organized a webinar “On the requirements for protective structures: shelters and shelters”. But the new DBN B.2.2-5:2023 raised even more questions than the one that was canceled.

Статтю повністю читайте в журналі «Охорона праці» № 5/2024.