З оптимізмом і вірою у свої сили

Мабуть, кожному знайоме суперечливе відчуття: і радість, і сум від тієї самої події. Саме таку палітру почуттів викликає в мене законотворчий колапс стосовно всім нам відомого, давно очікуваного та неодноразово згадуваного в публікаціях журналу проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».

Радість від того, що його «забракували» як такий, що не знайшов підтримки в суспільстві. І сум від того, що сфера охорони праці знову залишається без сучасного законодавчого регулювання. Цілком можливо, що ця пауза знову затягнеться на невизначений термін. А бізнес продовжить працювати, виконуючи суперечливі нормативні акти, платити за експертизи та дозволи, за посвідчення про навчання з охорони праці та «вирішувати питання» з наглядовими органами. Замість того, щоб вкладати кошти в реальну безпеку на виробництві, вибудовувати ризикоорієнтовані системи управління охороною праці, на ділі, а не декларативно дбати про здоров’я та добробут своїх працівників.

Коли розроблений урядом законопроєкт зайшов у стіни профільного Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів і стало зрозуміло, що його ось-ось можуть спрямувати на сесійний розгляд, як кажуть, нерви натягнулися, як струни... І не тільки в експертів, що згуртувались навколо журналу. Перспектива побачити цей текст законопроєкту як уже ухвалений нормативний акт викликала тривогу в багатьох фахівців у сфері охорони праці, керівників підприємств. Усі зрозуміли, що сторони соціального діалогу не зацікавлені в його прийнятті. Окрім хіба що розробників документа.

Професійна спільнота з охорони праці, представники об’єднань роботодавців та профспілок, науковці, експерти, різні громадські організації, навіть окремі галузі – як-от підприємства зв’язку та телекомунікації – виступили категорично проти законопроєкту в запропонованій редакції. Читайте про це у статті О. Фандєєва та С. Колесника «Закон про БЗР: про безпеку чи про гроші?..». Журнал оперативно зібрав і передав на засідання Громадської ради при Комітеті ВРУ відгуки та пропозиції активних і небайдужих. Суть цих пропозицій – кардинально допрацювати нормативний акт і тільки після погодження із соціальними партнерами подати до ВРУ.

Утім, попри цю невтішну перемогу, ситуація насправді залишається складною. Бо є сумніви, що хтось в уряді спроможний належно допрацьовувати законопроєкт, а надто «кардинально» – із знанням термінологічного базису та навичками власне створення законодавчих актів. Очевидно, що потрібна нова, «свіжа» група фахівців, з незамиленим і «незацікавленим» поглядом на суть та явища у сфері регулювання. А головне – політична воля, адже доведеться «викорінювати» із законопроєкту ще й характерні для України корупційні норми, які, як шило в мішку, неможливо замаскувати. Тож законотворчий процес триває!

Журнал «Охорона праці» у переддень Різдва Христового і Нового року вітає вас зі святами й бажає ПЕРЕМОГИ та процвітання рідній Україні! Усім нам благ і терпіння, а ще – оптимізму та віри у свої сили. Адже очевидно, що перемога як на фронті, так і в побудові вільної демократичної держави не станеться без БОРОТЬБИ.

Борітеся і поборете! Слава Україні!