Редакція журналу «Охорона праці»

Вплив кімнатних рослин на мікроклімат

26.05.2023

Доведено, що кімнатні рослини позитивно позначаються на психіці та здоров’ї. Вони допомагають розслабитися та створюють приємну атмосферу. Крім того, очищають повітря і захищають від бактерій. Поглинаючи вуглекислий газ, виділяють кисень. Вони також здатні нейтралізувати вплив від електронних приладів. Кімнатні рослини зволожують повітря, чим запобігають пересиханню слизових оболонок носа і рота.

Те, що озеленення помешкання й офісних приміщень приносить елементи естетики в інтер’єр, робить його більш затишним, не викликає сумніву. Але не менш важливим є і те, як вплинуть кімнатні рослини на мікроклімат приміщення. Щоб правильно підібрати рослини для озеленення приміщення, варто ознайомитися із деякими їхніми характеристиками, зокрема такими, що стосуються виділення шкідливих речовин, речовин, які можуть спричинити алергічні реакції тощо.

Герань, наприклад, має властивість очищати й освіжати кімнату із застояним запахом. Запах м’яти заспокоює збуджену нервову систему, зменшує роздратування, втому, агресивність; допомагає сконцентруватися, тому психологи рекомендують тим, хто багато працює за комп’ютером, тримати поряд горщик із м’ятою або букетик висушеної м’яти і час від часу вдихати її аромат.

Для максимального очищення повітря найбільш придатні рослини з великим листям. Рекордсменом серед таких рослин є хлорофітум чубатий. Хлорофітум надає перевагу сильно забрудненому повітряному середовищу. Чотири рослини хлорофітуму здатні очистити повітря в кімнаті 10 м2 на 70–80%. 

Відомо, що кімнатні рослини знешкоджують отруйні речовини, як от:

– формальдегід: алое (поглинає до 90%), хлорофітум (86%), філодендрон (76%), нефролепіс, маргаритка, драцена, хамедорея, фікус Бенджаміна, плющ, спатифілум, шефлера, дифенбахія;

– ксилол і толуол: хлорофітум, дифенбахія, нефролепіс, антуріум, фікус Бенджаміна;

– аміак: антуріум, хризантема кущова, маранта, фікус Бенджаміна, драцена, азалія;

– бензол: плющ (поглинає 90%), драцена (79%);

– трихлоретилен: плющ, драцена (до 20%), спатифілум (23 %).

– вуглекислий газ: хлорофітум (поглинає до 96%), епіпремнум (75%).

– часточки важких металів: аспарагус.

Крім того рослини виділяють фітонциди, які здатні оздоровити мікрофлору приміщення, зменшуючи вміст мікробів:

– до 80%: бегонія, мирт, пеларгонія, розмарин;

– до 70%: антуріум, дифенбахія, молочай, пеліонія, пілея, сансив’ера, санхезія, секвойя, товстянка, традесканція, туя, евкаліпт;

– до 60%: аукуба, кипарис, олеандр, епіпремнум;

– до 50%: аглаонема, жимолость, колеус, магнолія, самшит, смолонасінник, циссус;

– до 40%: алоє, дуранта, інжир, лаванда, лавр, лавровишня, фікус;

– до 30%: плющ, агава, агапантус, офіопогон, тетрастигма.

Для кімнати площею 15 – 25 м2 достатньо 5 – 7 добре розвинутих кімнатних рослин. Якщо вологість повітря нижча від норми, варто розвести вологолюбні рослини (циперус, маранта, сансев’єра, які поліпшать водно-газовий обмін у приміщенні).

Серед кімнатних рослин є отруйні, до того ж досить поширені у квітникарстві, їх можна об’єднати у декілька груп.

1. Представники родини ароїдних: аглаонема, алоказія, антуріум, дифенбахія, зантедескія, замікулькас, каладіум, колоказія, монстера, сингонія, спатифілум, філодендрон, епіпремнум. Потрапляння соку цих рослин на слизові оболонки очей може призвести до сильного набряку.

Листки дифенбахії містять нерозчинні у воді молекули щавлевої кислоти (C2H2O2 – 90,0 г/моль) і оксалат кальцію (C2CaO4 – 128,1 г/моль).

У монстери немає молочників, але є тонкі голчасті утворення в міжклітинних просторах, які у разі потрапляння на слизові оболонки спричиняють сильне печіння.

2. До представників родини молочайних належать молочай, кротон, ятрофа, акаліфа, пуансетія. Їх легко впізнати за білим (молочним) соком, що з’являється навіть за найменшого ушкодження листка, і який містить еуфорбін. Варто лише доторкнутися до рослини, як сік відразу ж потрапить на шкіру або слизову оболонку, залишаючи свій слід: опіки, що довго не загоюються, а у разі потрапляння в очі – запалення слизових оболонок.

3. Представники родини амарилісових – гіпеаструм, клівія, гемантос, гіменокаліс, еухаріс – приваблюють своїми великими, яскравими квітами. У листках, квітконосах і лусочках цибулин більшості амарилісових утворюються порожнини, що містять велику кількість слизу, який починає витікати у разі ушкодження.

4. Родина кутрові: адениум, аламанда, мандевила, катарантус, олеандр, пахиподиум, раувольфия. У клітинному соку цих рослин містяться алкалоїди і глікозиди, які у разі потрапляння до організму можуть призвести до порушення серцевої діяльності та нервової регуляції. Найбільш популярними серед представників кутрових є олеандр і адендум, які до того ж є найбільш отруйними.

Усі частини олеандра, а особливо молочний сік, стебло і насіння містять отруйні речовини глікозиди, неріозид, олеандрозид і сапоніни. У разі потрапляння цих речовин в організм у потерпілого починається розлад травлення, блювання, кров’яна діарея, почастішання серцебиття, галюцинації. Через деякий час у людини знижується артеріальний тиск сповільнюється серцебиття, настає зупинка дихання і серцевої діяльності. Лише один листок олеандра у разі потрапляння в організм може призвести до смерті дорослої людини. Сік цієї рослини є досить отруйним, тому не варто торкатися її листя чи стебла, а якщо це трапиться – ретельно вимити руки з милом. Особливо слід берегти очі.

Отруйні речовини містяться у всіх рослинах родини куртових. Тому під час роботи з ними будьте обережні, оскільки потрапляння молочного соку в очі або рот призводить до сильних опіків.

5. Отруйні алкалоїди містяться і в усіх частинах рослин родини пасльонових, які мають привабливі яскраві плоди і квіти – це декоративний перець, бровалія, брунфельзія, бругмансія, соландра.

Крім названих груп рослин, є окремі рослини, доглядаючи які слід бути обережними. Так, наприклад, в листках і квітах гортензій містяться йони ціаніду, які проявляють свою отруйну дію в разі контакту з водою або слиною. Токсичні речовини порушують роботу нервової системи. Небезпечними є також алое, цикламен, пеларгонія, плющ, фікус, аспарагус, азалія, примула, пасифлора, мирт.

Крім того, що слід остерігатися потрапляння соку цих рослин на слизові оболонки і в ротову порожнину, варто берегти і шкіру: потрапляючи в невидимі ранки, отрута може спричинити екзему. Тому пересаджуйте рослини у гумових рукавичках. Людям, які страждають на алергію, варто відмовитись і від рослин із сильним ароматом (наприклад, герань або мирт), щоб не спровокувати напад хвороби.

Азалія, або рододендрон, належить до родини вересових. Свіже листя є отруйним через вміст глікозиду андромедотоксину. Можливо, отруйним є і нектар квітів. Тому пересаджувати азалію теж потрібно в гумових рукавичках.

Деякі люди із підвищеною чутливістю шкіри реагують на дотик листя кімнатних примул – шкіра подразнюється, може виникнути навіть дерматит.

Крім декоративних кімнатних квітів, неприємностей можна чекати й від букетів зрізаних квітів. Троянди, лілії, черемха, бузок, магнолія мають дуже насичений аромат, який може діяти на судини та бронхи. Можливі також алергічні реакції на пилок.

Крім характеристик рослин, негативні наслідки впливу на мікроклімат приміщення можуть бути пов’язаними із іншими факторами. Так, відомо, стан людей, що страждають на бронхіальну астму, може погіршитися через грибки родини aspergillus, які дуже часто є у ґрунті. Ці грибки є причиною аспергильозу. Спори грибів, потрапляючи із вдихуваним повітрям у бронхи, осідають на їх стінках і починають розмножуватись. Тому для кімнатних рослин не варто використовувати землю із листям, що опало, соломою. Поливаючи квіти, пильнуйте, щоб не утворювався надлишок вологи в ґрунті й піддоні. Це шкідливо і для рослин (загниває коріння), і для здоров’я людей. Пам’ятайте також, що рослини на сонці поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень, а вночі – навпаки. Тому, приходячи на роботу зранку, провітрюйте приміщення, в якому ростуть кімнатні рослини.

Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення)

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»