Вимоги пожежної безпеки на об’єктах із масовим перебуванням людей

На жаль, останнім часом в Україні та й в усьому світі збільшилася кількість пожеж на об’єктах із масовим перебуванням людей. Особам, відповідальним за пожежну безпеку об’єктів з масовим перебуванням людей, важливо усунути всі умови виникнення таких надзвичайних ситуацій, а також передбачити засоби для мінімізації їх наслідків.

До найбільш складних з погляду можливих сценаріїв у разі пожежі об’єктів з масовим перебуванням людей належать навчальні (зокрема дошкільні) заклади, заклади охорони здоров’я зі стаціонаром, будинки для людей похилого віку та інвалідів, санаторії та заклади відпочинку, розважальні, культурно-освітні та видовищні заклади, криті спортивні споруди, готелі, мотелі, кемпінги, торгівельні підприємства, адміністративно-офісні будівлі, аеропорти, вокзали тощо.

До основних порушень, які можуть створити загрозу життю та здоров’ю людей у разі пожежі, належать:

• використання в конструкціях та оздобленні приміщень легкозаймистих та матеріалів з високою димоутворювальною здатністю і токсичністю, що може призвести до швидкого поширення вогню і загибелі людей;
• нехтування обробленням горючих конструкцій вогнезахисними сумішами;
• захаращення евакуаційних шляхів і виходів;
• відсутність або несправність систем протипожежного захисту, які забезпечують своєчасне оповіщення про пожежу, управління евакуацією, обмеження поширення вогню.

Основні пожежні ризики для об’єктів з масовим перебуванням людей

Під час пожеж у будинках і спорудах, які відносяться до об’єктів з масовим перебуванням, людей можливі:

• наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі;
• наявність категорії людей з непередбачуваною поведінкою (хворі, малі діти тощо);
• виникнення паніки;
• наявність людей з обмеженими фізичними можливостями;
• наявність людей, у яких стресова ситуація може спровокувати погіршення здоров’я;
• задимлення на поверхах, де відбувається горіння, на нижче та вище розташованих поверхах;
• поширення вогню та токсичних продуктів горіння у вертикальному напрямку як усередині будівлі, так і ззовні;
• задимлення сходових кліток і верхніх поверхів через шахти ліфтів та інші вертикальні канали;
• висока температура на шляхах евакуації та поверхах, де виникла пожежа (у коридорах і на сходових клітках);
• вибухи та спалахи;
• якщо кількість дверних і віконних прорізів обмежено, можливе підвищення температури до небезпечного для людини рівня не тільки в приміщеннях, де зона горіння, а й у сусідніх;
• велике горюче навантаження приміщень;
• поверхневе горіння матеріалів і речовин;
• швидке поширення вогню та диму через значну кількість дверей, вікон, побутових і технологічних отворів, комунікацій, балконів тощо;
• втрата цілісності, несучої здатності будівельних конструкцій та їх обвалення, поширення в цих місцях полум’я;
• горіння в порожнинах будівельних конструкцій та в завалах;
• наявність матеріалів, у разі горіння яких виділяються небезпечні хімічні речовини;
• заповнення приміщень вибухонебезпечними та токсичними леткими продуктами горіння, які не можна виявити візуально;
• пошкодження електромереж та електроприладів під напругою;
• пошкодження газових магістралей;
• розповсюдження пожежі на значні площі, задимлення великих об’ємів приміщень;
• складність планування рятувальних робіт.
• Для забезпечення надійного протипожежного захисту слід контролювати:
• безпеку експлуатації електротехнічного та інженерного обладнання, засобів зв’язку;
• дотримання вимог пожежної безпеки під час проведення вогневих та будівельно-монтажних робіт;
• забезпечення об’єкта первинними засобами пожежогасіння та системами протипожежного захисту.

На що варто насамперед звернути увагу адміністрації об’єктів із масовим перебуванням людей.

Вимоги до території

Територію навколо будівлі слід регулярно прибирати, сміття вивозити.

На території закладу забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.

Протипожежні відстані між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будівель і споруд, індивідуальних гаражів.

Стоянка транспорту у наскрізних проїздах будівель на відстані менше ніж 10 м від в’їзних воріт на територію об’єктів, менше ніж 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв водних джерел, пожежного обладнання та інвентарю забороняється.

Територія об’єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Кольори сигнальні і знаки безпеки».

Вимоги до приміщень

На видних місцях біля телефонів вивісити таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

На видному місці розмістити плани евакуації людей на випадок пожежі, а також інструкцію з пожежної безпеки. Інструкція визначає дії персоналу для безпечної та швидкої евакуації людей. Для об’єктів з перебуванням людей уночі інструкція повинна також передбачати дії персоналу в нічний час. Не рідше одного разу на пів року мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників.

Меблі й обладнання у приміщеннях не повинні перешкоджати евакуації людей і підходу до засобів пожежогасіння.

Дерев’яні та інші легкозаймисті конструкції всередині й зовні будівлі мають бути оброблені вогнезахисними речовинами за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів. У разі виявлення пошкодження просочення слід його відновити.

Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив не підлягає відновленню або закінчився термін його експлуатації, виконати повторну вогнезахисну обробку.

Усі будівлі та приміщення закладів із масовим перебуванням людей мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння:

• вогнегасниками;
• ящиками з піском;
• бочками з водою;
• покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини;
• пожежними відрами;
• совковими лопатами;
• пожежним інструментом, що використовується для локалізації і ліквідації пожеж на їх початковій стадії.

Місця встановлення вогнегасників повинні бути легкодоступними та помітними, потрібно забезпечити захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів та безпосередньої дії опалювальних і нагрівальних приладів.

Пожежні щити, інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях встановлення не повинні створювати перешкод під час евакуації.

Об’єкти з масовим перебуванням людей мають бути обладнані системами протипожежного захисту, зокрема установками пожежної сигналізації, автоматичними системами пожежогасіння, а також системами оповіщення та управління евакуацією людей.

Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі й подавання сигналу тривоги з метою вжиття необхідних заходів (евакуації людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, запуску систем димо- та тепловидалення тощо). На великих об’єктах варто передбачити управління системами протипожежного захисту з приміщення пожежного поста (диспетчерської або іншого спеціального приміщення з цілодобовим перебуванням чергового персоналу). Площа цього приміщення має бути не менше за 15 м², воно має бути розташоване на першому або цокольному поверхах будівель.

Для оповіщення можуть бути використані:

• внутрішня телефонна та радіотрансляційна мережі;
• спеціально змонтовані мережі мовлення;
• дзвінки та інші звукові сигнали.

Система оповіщення повинна вмикатися автоматично у разі надходженні сигналу від автоматичних установок пожежної сигналізації або пожежогасіння. Допускається дистанційне, ручне, місцеве вмикання систем оповіщення. Місця розташування кнопок ручного вмикання систем оповіщення – «тривожних» кнопок мають бути позначені на планах евакуації людей у разі пожежі.

В інструкції до планів евакуації зазвичай міститься інформація про те, хто має право вмикати «тривожні» кнопки.

Порядок дії чергового персоналу поста охорони у разі спрацьовування системи оповіщення має бути викладено в інструкції, що розміщується на посту охорони.

У разі пожежі чи іншої надзвичайної ситуації евакуація відвідувачів та персоналу закладу здійснюється за допомогою евакуаційних шляхів та виходів.

Ігнорування вимог до утримання евакуаційних шляхів і виходів у належному стані може призвести до затримки під час евакуації людей та нещасних випадків. Отже, у комплексі протипожежних заходів неабияка увага має приділятися стану евакуаційних шляхів і виходів, підготовці планів евакуації та їх практичному відпрацюванню.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з коридорів на сходові клітки, а також ширину маршів сходів, інші вимоги до шляхів евакуації визначено в ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги» та ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», іншими будівельними нормами за видами будинків та споруд.

Під час розрахунку евакуаційних проходів у приміщеннях із масовим перебуванням людей варто передбачати не менше за 0,2 м² площі шляху евакуації на кожну людину.

Вимоги до евакуаційних шляхів та виходів

1. Евакуаційні шляхи забороняється захаращувати.
2. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасне перебування не більше ніж 50 осіб.
3. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).
4. Зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації повинні забезпечуватись евакуаційним освітленням, яке необхідно під час перебування у будівлі людей вмикати з настанням сутінків.
5. У закладах, де можуть одночасно перебувати 100 осіб, евакуаційні виходи позначаються світловими покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на зеленому тлі, підключеними до джерела живлення аварійного освітлення, або які перемикаються на нього автоматично в разі зникнення живлення на їх основних джерелах.
6. На випадок відключення електроенергії обслуговчий персонал об’єктів повинен мати електричні ліхтарі.

Здебільшого загоряння виникають через користування на об’єктах електроприладами, електропроводкою в незадовільному стані, порушення правил експлуатації електротехнічних, електронагрівальних приладів та устаткування.

Загоряння кабелів і дротів часто виникає внаслідок перегріву від коротких замикань між жилами кабелів. Короткі замикання спричиняє неправильний монтаж або експлуатація електроустановок, зношення або пошкодження ізоляції. Іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури може спричинити займання ізоляції провідників та горючих будівельних конструкцій, розташованих поряд. Струмові перевантаження виникають у разі ввімкнення до мережі додаткових споживачів або зниження напруги в мережі. Збільшення місцевих перехідних опорів з’являється внаслідок окислення або недостатньо щільного з’єднання контактів електричних приладів. Іскріння, що виникає в цей час, також може спричинити пожежу. Для запобігання пожежі від великих перехідних опорів мідні проводи та кабелі з’єднують скручуванням жил, а потім спаюють їх оловом без застосування кислоти.

Усі працівники повинні вміти користуватися засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), первинними засобами пожежогасіння і знати свої обов’язки у разі надзвичайної ситуації.

Уникнути загрози життю та здоров’ю людей можна завдяки швидкому оповіщенню про пожежу та створенню умов для своєчасної евакуації з небезпечної зони до безпечного місця, а також гальмування розвитку й розповсюдження пожежі, обмеження та ліквідації її небезпечних факторів.

Матеріал підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення)