Вимоги пожежної безпеки на автозаправних станціях

Автозаправні станції є об’єктами підвищеної небезпеки. Це комплекс будівель, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

Паливо для автотранспорту поділяється на:

• рідке моторне (бензин, дизельне пальне);
• скраплений вуглеводневий газ (суміш пропану й бутану);
• стиснений природний газ (метан).

Усі види палива створюють значну вибухопожежонебезпеку. Електрична енергія також є джерелом небезпеки для людини (як ураження електричним струмом, так і як ініціатор виникнення пожеж).

Забезпечення пожежної безпеки на автозаправній станції умовно можна поділити на два етапи: безпека на етапі проєктування та безпека на етапі експлуатації.

На етапі проєктування основні вимоги пожежної безпеки викладені в чинних державних будівельних нормах.

• Проєктування автозаправних станцій рідкого моторного палива (бензин, дизель); автогазозаправних станцій (АГЗС) та автогазозаправних пунктів (АГЗП); автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС); багатопаливних автозаправних станція (БП АЗС) здійснюється за нормами ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій.
• Додаткові вимоги пожежної безпеки до проєктування АГЗС та АГЗП викладені в ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання.
• Вимоги до проєктування електрозаправних станцій містяться в ДСТУ 9222:2023 Пожежна безпека. Протипожежний захист систем зарядки електромобілів.
• Вимоги пожежної безпеки під час експлуатації автозаправних станцій містяться в Правилах пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417.
• Для АЗС потрібно проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) відповідно до Порядку ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затвердженого постановою КМУ № 1030 від 13.09.2022. Якщо автозаправна станція чи комплекс визначається за результатами ідентифікації об’єктом підвищеної небезпеки, до неї висувають відповідні вимоги.

Працівники АЗС у процесі своєї професійної діяльності регулярно контактують з горючими речовинами. Умови праці на автозаправних станціях будуть безпечні, тільки якщо працівники АЗС дотримуватимуться всіх правил технічної експлуатації автозаправного устатковання і вимог безпеки на АЗС. До початку роботи безпосередньо на робочому місці оператор повинен пройти первинний інструктаж щодо безпечних прийомів виконання робіт.

Вимоги під час роботи на автозаправній станції

До роботи на АЗС допускаються лише особи, які пройшли навчання з питань охорони праці й мають про це відповідне посвідчення. Усі працівники автозаправної станції повинні проходити інструктаж з охорони праці на АЗС, протипожежної безпеки і виробничої санітарії. Заборонено допускати до роботи на АЗС працівників, які порушують правила охорони праці й пожежної безпеки. Забороняється використання жіночої праці на роботах із заправкою етилованим бензином.

Територія АЗС повинна бути спланована так, щоб було неможливе потрапляння розлитих нафтопродуктів (також і в разі аварії) за її межі. На в’їзді і виїзді з території АЗС слід улаштувати пологі підвищення заввишки не менше ніж 0,2 м або дренажні лотки, які відводять забруднені нафтопродуктами атмосферні опади в очисні споруди АЗС. Якщо АЗС розташовано поблизу лісових масивів, на які можливе поширення вогню, по периметру межі АЗС слід улаштувати наземне покриття з матеріалів, що не поширюють вогонь по своїй поверхні, або зорану смугу землі завширшки не менше ніж 5 м. Забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов’язані із застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше за 20 м від її території.

За герметичністю з’єднань у колонках, трубопроводах та арматурі повинен бути встановлений постійний нагляд, витікання слід негайно усувати.

Мінімально допустима відстань між автомобілем, що заправляється, і наступним у черзі на заправку повинна становити 3 метри. Усі наступні автомобілі повинні розміщуватися на відстані не менше за 1 метр один від одного. Під час заправлення на АЗС автомобілі подаються до бензоколонок своїм ходом, з наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправлення; облиті нафтопродуктами частини автомобілів до пуску двигунів насухо протирають; випадково розлиті на землю нафтопродукти потрібно засипати піском, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали збирати в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються, і після закінчення робочого дня вивозити з території АЗС.

На автозаправній станції слід працювати у спецодязі та спецвзутті, виготовлених з матеріалу, що не створює електростатичного заряду.

Перед початком роботи працівники АЗС повинні перевірити справність технологічного обладнання та наявність первинних засобів пожежогасіння.

Злив нафтопродуктів здійснюється тільки після того, як буде звільнено виїзд для автотранспорту. Резервуари АЗС, куди здійснюється злив нафтопродуктів, повинні бути в справному стані.

Заборонено заправляти автотранспорт, поки проводиться злив нафтопродуктів із цистерн автозаправних машин в резервуари.

На АЗС заборонено:

• заправляти транспортні засоби з працюючими двигунами;
• працювати в одязі та взутті, облитих бензином;
• заправляти автомобілі, завантажені небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими горючими газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо);
• відпускати пальне роздавальними колонками, котрі підключені до заповнюваних резервуарів (під час зливання нафтопродуктів);
• приєднувати заземлювальні провідники до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни;
• експлуатувати вибухозахищене електрообладнання зі знятими деталями оболонки, зокрема, кріпильними, передбаченими його конструкцією;
• експлуатувати АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні;
• експлувати АЗС за наявності ритвин на оперативних майданчиках біля паливороздавальних колонок.

Допускається лише односторонній рух автотранспорту по території автозаправної станції. В’їзд на АЗС і виїзд з неї здійснюється окремо.

Аварійною ситуацією на АЗС слід вважати:

• загоряння АЗС;
• несправність в електрообладнанні;
• виток нафтопродукту з паливороздавальної колонки, резервуара;
• загазованість (понад 100 мг/м3) в будівлі АЗС;
• витікання і перелив під час прийому нафтопродуктів.

У всіх аварійних ситуаціях слід негайно відключити загальний рубильник і припинити заправку автомашин.

У разі пожежі викликати пожежну команду і приступити до гасіння пожежі наявними засобами, залучаючи на допомогу водіїв транспорту, повідомити диспетчеру нафтобази.

Не допускається самостійно проводити ремонт електрообладнання. У разі несправності електрообладнання слід викликати електрослюсаря.

Відключити паливороздавальну колонку, якщо виявлено витік нафтопродукту з неї, викликати фахівців для ремонту.

У разі виявлення витоку нафтопродукту в резервуарі викликати аварійну службу, звільнити територію АЗС від автомашин, повідомити керівників організації, зробити запис у журналі прийому і здачі зміни.

У разі виявлення загазованості в приміщенні АЗС провітрити приміщення природною вентиляцією (відкрити двері, вікна), визначити джерело підвищеної загазованості, повідомити керівників організації, зробити запис у журналі приймання та здавання змін.

Якщо стався перелив нафтопродуктів, припинити всі технологічні операції, звільнити територію АЗС від автомашин, видалити пролитий нафтопродукт, місце розливу засипати піском.

Коли неможливо ліквідувати аварійну ситуацію своїми силами, слід повідомити керівників організації та викликати аварійну службу.

АГЗС (АГЗП)

На автомобільних газозаправних станціях (далі – АГЗС) та автомобільних газозаправних пунктах (далі – АГЗП) допускається заправка зрідженим вуглеводневим газом тільки балонів, установлених на газобалонних автомобілях.

До введення АГЗС (АГЗП) в експлуатацію складають:

• виробничу інструкцію з експлуатації й ремонту обладнання, порядку заправляння автомобілів;
• технологічні схеми та інструкції з пожежної безпеки, які затверджуються наказом керівника підприємства.

Перед заправкою газобалонних автомобілів їх двигуни вимикають. Вмикати двигун дозволяється тільки після від’єднання гумовотканинних рукавів і встановлення заглушок на відмикаючі пристрої.

Незалежно від наявності у вибухонебезпечних приміщеннях АГЗС (АГЗП) автоматичних приладів сигналізації про небезпечну концентрацію газу в повітрі, не рідше ніж раз за зміну проводиться аналіз повітря у цих приміщеннях на наявність суміші пропан-бутану за допомогою переносних приладів з фіксацією результатів аналізу в журналі.

Ступінь заповнення резервуарів не повинен перевищувати 85% їх внутрішнього об’єму, якщо різниця температур зрідженого газу під час заповнення та наступного зберігання становить не більше ніж 40 °C. Якщо ця різниця становить більше ніж 40 °C, ступінь заповнення резервуарів зменшується з урахуванням коефіцієнта об’ємного розширення зрідженого газу.

Не дозволяється залишати насосно-компресорне обладнання під час його роботи без нагляду.

Транспортна цистерна встановлюється на відстані не ближче за 5 м від стаціонарної (резервуара). Цистерни, гумовотканинні шланги, за допомогою яких проводиться злив або налив, заземлюють. Від’єднувати їх від заземлювального пристрою дозволяється тільки після закінчення зливо-наливних операцій. На штуцерах вентилів цистерн встановлюються металеві заглушки. Гумовотканинні шланги маркують. На них вказують:

• інвентарний номер;
• робочий тиск;
• дату виготовлення;
• стійкість до вуглеводнів;
• строк чергового випробування.

Забороняється наповнювати балони автомобілів:

• якщо тиск газу на заправній колонці перевищує 1,6 МПа;
• знижуючи в них тиск за рахунок викиду парової фази в атмосферу.

На території АГЗС (АГЗП) заборонено:

• ремонтувати демонтоване обладнання, виконувати інші роботи, не пов’язані з експлуатацією станції (пункту);
• під час проведення вогневих робіт заповнювати балони газобалонних автомобілів і зливати зріджений газ з автоцистерн;
• в’їзд і заправляння транспорту під час зливання зріджених газів до резервуарів.

Якщо виявлено витік газу, з території АГЗС (АГЗП) виводять сторонніх осіб, глушать двигуни всіх автомобілів, які перебувають на території, і вживають заходів щодо ліквідації аварії.

Злив зріджених газів з автоцистерни здійснюють два робітники, один з яких призначається старшим. Злив зазвичай проводять у денний час.

Для запобігання вибуху газу, самозаймання пірофорних відкладень перед початком виконання внутрішнього огляду і ремонту резервуар:

• повністю звільняють від зрідженого газу.
• від’єднують від трубопроводів рідкої та парової фази за допомогою заглушок.
• продувають парою чи інертним газом.
• заповнюють водою за відкритого верхнього люка та піддають гідравлічному випробуванню.

Забезпечення АЗС первинними засобами пожежогасіння

Усі АЗС мають бути оснащені первинними засобами пожежогасіння. Види та кількість первинних засобів пожежогасіння визначають відповідно до:

• Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25;
• Правил пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 № 658.

Усі первинні засоби пожежогасіння, розташовані у приміщеннях або на території АЗС, мають бути у справному стані та готові до негайного застосування.

Вогнегасники встановлюють у легкодоступних і помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо); у пожежонебезпечних місцях, де найбільш імовірна поява осередків пожежі.

Під час встановлення вогнегасників забезпечують їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Допускається заміна вогнегасників одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності за класом пожежі.

Для комплектування електроустановок та технологічного обладнання застосовують тільки порошкові або вуглекислотні вогнегасники. Застосування водопінних вогнегасників для гасіння пожеж електроустановок та технологічного обладнання під напругою (електродвигунів насосів тощо) не дозволяється.\

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях встановлення не повинні створювати перешкод під час евакуації. На кожні 5000 м2 території забудови об’єкта встановлюється пожежний щит (але не менше як один) або, за змоги, утеплена будівля (пожежний пункт) з температурою повітря узимку не нижче за 5 °C та з набором первинних засобів пожежогасіння.

Заходи длязапобігання пожежам

Головною особливістю запобігання пожежам є створення умов, які значно знижуватимуть ризик займання або вибуху горючих речовин.

Це досягається з використанням таких способів:

• застосування негорючих матеріалів та речовин;
• видалення з обладнання, приміщень та комунікацій відходів, бруду, пилу, пуху та інших забруднень;
• обмеження маси та обсягу горючих речовин, що містяться на об’єкті одночасно;
• ізоляція середовища із займистими речовинами від джерел займання;
• використання безпечних схем розміщення горючих речовин та матеріалів;
• організація безпечного середовища для взаємодії матеріалів, що сприяють створенню умов, що підвищують ризик займання;
• підтримання температури та тиску, які перешкоджають поширенню пожежі;
• зниження концентрації окислювачів;
• використання спеціальних засобів захисту устаткування.

Щоб запобігти утворенню умов для займання у середовищі нафтопродуктів, організовують такі заходи:

• застосування електрообладнання відповідного класу пожежної небезпеки;
• використання на об’єкті системи аварійного вимкнення обладнання;
• використання обладнання із захистом від утворення статичної електрики;
• використання пристроїв для захисту від блискавок на будівлях та конструкціях, що належать до нафтобаз та автозаправних станцій;
• використання іскробезпечного інструменту під час роботи з легкозаймистими речовинами;
• ліквідація умов легкого займання речовин унаслідок теплового, хімічного чи мікробного впливу на них;
• унеможливлення контакту з повітрям пірофорних речовин.

Особливості забезпечення пожежної безпеки

Правила безпеки на нафтобазах та АЗС передбачають організацію відповідних заходів, а також упровадження технологій та технічних засобів, які:

• знижують ризик займання нафтопродуктів та палива;
• підвищують безпеку робочого персоналу;
• знижують ризик матеріальних витрат та втрат;
• зменшують негативні наслідки для довкілля, якщо виникає потреба у гасінні пожеж.

Найголовнішою вимогою є застосування технологічного обладнання, яке має відповідати всім законодавчим та нормативним вимогам. Устатковання має бути оснащене спеціальними контрольними приладами, які сприяють коректному управлінню, регулюванню. Також вони мають передбачати можливість аварійного відключення усієї системи.

Забезпечення пожежної безпеки на нафтобазах, автозаправках та інших подібних об’єктах здійснюється за допомогою таких основних практичних напрямів:

• персонал відповідає за моніторинг стану об’єкта, прилеглої території та всіх технологічних процесів;
• об’єкт має бути оснащений системами протипожежного захисту;
• організація заходів щодо обмеження площі можливої пожежі (обвалювання, використання спеціальних порогів, розміщення резервуарів та ємностей якомога нижче щодо інших конструкцій на об’єкті);
• регулярний ремонт та технічне обслуговування обладнання.