Вийшов журнал № 7/2021: звернення головного редактора до читачів

Кожний із нас вартий того, щоб споживати безпечну продукцію. Зі свого боку кожен виробник і постачальник має бути відповідальним за свій товар, його якість та безпечність.

Такими є стандарти світової торгівлі. Це норма, до якої ми прагнемо та впевнено рухаємось. І від кожного з нас залежить, чи наражатимемо ми себе та своє оточення на небезпеку, вибираючи дешеві, але небезпечні товари та обладнання, зокрема виробниче.

Ринковий нагляд, або нагляд за безпечністю продукції, – наймолодший в Україні. Його особливість у тому, що до перевірки безпечності товару залучені всі, до чиїх рук він потрапляє: виробник – на етапі виготовлення та сертифікації, постачальник – коли розповсюджує товар, який має супроводжуватися встановленою законом документацією, а також споживач – який повинен запитати у продавця документи, що підтверджують безпечність товару. Можливо, саме через «молодість» ринкового нагляду не всі учасники цього ланцюга товарообміну знають про свої обов’язки та права.

Саме тому сьогодні в торговельній мережі України можна вільно придбати несертифіковані, а значить, небезпечні товари. Згадаймо десятки аварій під час використання газу в побуті, зокрема з людськими жертвами, які сталися через застосування несертифікованих газових колонок китайського виробництва. За статистикою, приблизно 30% пожеж, які щороку виникають в Україні, спричинені використанням фальсифікованої кабельно-провідникової продукції. А в розпал пандемії коронавірусу на ринок України потрапили сотні тисяч одиниць контрафактної медичної, фармацевтичної продукції та ЗІЗ, які не тільки не захищають від хвороби, а й становлять небезпеку для людини. Це все – тіньова економіка, розвиток якої підтримуємо всі ми через свою низьку обізнаність.

У країнах ЄС перевірка відповідності продукції вимогам технічних регламентів є звичною практикою.

В Україні, попри наявність законодавчої бази та органів ринкового нагляду, система контролю за безпечністю продукції ще тільки формується.

Держпраці України згідно з постановою КМУ від 28.12.2016 № 1069 віднесено до переліку органів державного ринкового нагляду. Загалом в Україні діють вісім таких органів. Служба здійснює нагляд за 11 видами нехарчової продукції, на яку поширюються вимоги технічних регламентів. Зокрема, за обладнанням підвищеної небезпеки. Фахівці Держпраці перевіряють характеристики товарів, відбирають зразки та проводять відповідні експертизи щодо їх безпечності. Однак бувають непорозуміння. Підприємці скаржаться: часто замість того, щоб зробити експертизу безпечності, наглядовці зосереджуються на пошуку формальних вад товару. Наприклад, знак безпечності нанесений криво, або номер призначеного органу з оцінки відповідності біля знака написаний у неправильному форматі, або знак нанесений на упаковку, а не на сам товар тощо. Через відсутність суворого контролю за суб’єктами господарювання, що поширюють продукцію, відсутність ефективної взаємодії між органами ринкового нагляду та митницею, недостатню кількість фахівців нагляду та низьку якість їх підготовки небезпечна тіньова продукція все ж потрапляє в обіг.

Безперечно, без поміркованих кроків і налагодження конструктивного діалогу між державою та суб’єктами господарювання будь-які рішення щодо виводу вітчизняної економіки з тіні будуть малоефективними. Важливе спільне розуміння, що ринковий нагляд – це інструмент безпеки, і в цьому процесі повинні брати участь всі заінтересовані сторони. І тоді метою проведення перевірок органами ринкового нагляду буде не накладення штрафів, а реальна допомога бізнесу максимально ефективно виконати вимоги законодавства щодо обігу на вітчизняному ринку тільки безпечної продукції.