Від «оформлено правильно» до «зроблено безпечно»

Аналізуємо проєкт змін до Положення про Держпраці та їхній вплив на роботу підприємств і на функціонал інженерів з ОП. На часі – трансформація цієї професії: від «контролера» на виробництві до «менеджера з безпеки та добробуту». У перехідний період реформи, а ми вже фактично в ньому перебуваємо, підприємства опиняються в ситуації, коли старі правила вже не працюють, а нові ще не мають чітких критеріїв застосування.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) на своєму офіційному вебсайті розмістило інформацію під гучним заголовком: «Мінекономіки ініціює реформування Держпраці та дерегуляцію у сфері охорони праці». Далі у повідомленні йдеться про те, що Мінекономіки підготувало відповідний проєкт постанови Кабінету Міністрів. Документ уже направлено на погодження зацікавленим органам влади. Паралельно Мінекономіки розпочинає консультації з бізнесом, профільними асоціаціями та експертним середовищем.

Ознайомившись із оприлюдненими документами (проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Положення про Державну службу України з питань праці» та додаткові матеріали: проєкт змін, що вносяться до Положення, пояснювальна записка, порівняльна таблиця до проєкту), можна сказати таке.

Проєкт змін до затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 р. № 96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі – Положення), оприлюднений Мінекономіки, на перший погляд, є черговим оновленням нормативки. Але якщо читати уважніше, стає очевидно, що це не просто бюрократичне редагування тексту, а схоже на спробу змінити саму логіку та філософію державного нагляду. Відомство розширює свої горизонти, охоплюючи сфери, які раніше вважалися дотичними, але не ключовими: ментальне здоров’я, хімічну безпеку та інклюзивність. Головна зміна полягає у переході від суто фіскальної та каральної функції до консультаційної ризикоорієнтованої моделі. Проте перелік об’єктів контролю істотно збагатився:

• психосоціальна підтримка: Держпраці офіційно бере на себе нагляд за впровадженням програм підтримки ментального здоров’я та запобігання мобінгу;
• хімічна безпека: новий напрям, що потребує контролю за управлінням хімічною продукцією та дотриманням гігієнічних нормативів;
• цифровізація та спрощення: перехід від «погоджень » до «аналізу та опрацювання інформації », особливо в гірничій галузі;
• взаємодія з ПФУ: на тлі ліквідації ФСС Держпраці переорієнтовується на контроль за виплатами через Пенсійний фонд.

Проблема в тому, що ці логічні зміни декларуються, але інструментів їх реалізації фактично ще немає. І ці зміни найбільше вплинуть не на інспектора, а на підприємство та інженера з охорони праці.

Від документів до реальності. Головна зміна – у підході до перевірок. У новій редакції Положення в пп. 3 п. 3 тепер маємо «здійснення державного нагляду та контролю … за додержанням законодавства про охорону праці».

Раніше було «регулювання і контроль», тепер стало «нагляд та контроль за додержанням». Це важлива зміна, тому що «додержання» – це фактична поведінка, а не наявність документів. Тобто документи більше не рятують, якщо вони не працюють. І це не декларація – це логічний наслідок нових формулювань про контроль за додержанням законодавства. Тепер інспектор має перевіряти не наявність інструкції, а її реальне виконання.

Перевірка перестає бути «кабінетною». Контроль виходить «у поле» – інспектор має йти на робочі місця, спостерігати за процесом, оцінювати поведінку працівників, ставити їм запитання. І вже потім – відкривати документи та звіряти їх з реальністю.

Формально у Положенні не написано, що документи більше не мають значення. Але це прямо випливає зі змін: Держпраці переходить від перевірки наявності документів до контролю фактичного додержання законодавства, зокрема безпосередньо на робочих місцях (пп. 46 п. 4 – «надання … консультацій, у тому числі безпосередньо на робочих місцях»).

Менше погоджень – більше відповідальності. Проєкт змін до Положення не скасовує систему погоджень, але радикально змінює її логіку. Із пп. 29 вилучено більшість процедур, що стосувалися погодження поточних планів, технологічних та технічних рішень, передусім у гірничій сфері. Водночас залишено погодження лише для рішень із найвищим рівнем ризику – таких як ліквідація або консервація гірничих підприємств та дослідно-промислова розробка родовищ. Фактично це означає перехід від моделі «спочатку погодити – потім працювати» до моделі «працювати – але бути готовим відповісти за результат».

Скорочення погоджувальних процедур, яке активно обговорюється у зв’язку з проєктом змін, насправді стосується насамперед гірничої галузі, де такі процедури традиційно становили значну частину регулювання. Для більшості ж підприємств інших сфер господарювання ситуація інша: формальних погоджень і раніше було небагато, тому їх майже не скорочують. Натомість для них основною зміною стає не дерегуляція, а посилення контролю – зокрема, перехід від перевірки документів до оцінювання фактичного стану безпеки та розширення сфер нагляду.

Для негірничого підприємства така «реформа» – це не про спрощення, а про те, що перевірки переходять із паперу в цех.

Нові зони контролю. Зміни розширюють поле нагляду. До класичної охорони праці додаються хімічна безпека, неформальна зайнятість, психосоціальні ризики. І в деяких нових сферах контролю перевірити за паперами взагалі неможливо (наприклад, психосоціальні ризики, неформальна зайнятість).

Малюнок Ю. Судака

Anatoliy Sevruk
From “Properly Documented” to “Safely Executed”
We analyze the proposed amendments to the Regulations on the State Labor Service and their impact on business operations and the role of occupational safety engineers. The transformation of this profession is underway: from a “production inspector” to a “safety and well-being manager.” During the transitional period of the reform—and we are already in the midst of it—enterprises find themselves in a situation where the old rules no longer apply, and the new ones do not yet have clear criteria for implementation.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ або журналі "Охорона праці"  № 5/2026.