Редакція журналу «Охорона праці»

Веселість і доброзичливість

21.03.2025

«Веселий, ясний стан духу є джерелом усього шляхетного й доброго. Усе найвеличніше та найшляхетніше, що відбувається у світі, випливає з такого стану. Дріб’язкові, похмурі люди не здатні помічати найсвятіші моменти життя».

Фрідріх Шиллер

Завжди десь сяє сонце, і мужня людина бадьоро йтиме своїм шляхом, задовольняючись надією на майбутнє, навіть якщо нині над її головою збираються хмари.

Весела людина – корисна для суспільства. Вона не звужує свій світогляд і не дивиться на людей і речі однобічно. Вона знає, що на світі багато нещастя, але це не входить до правил її життя.

Той, хто сформував у собі звичку помічати світлий бік речей, має величезну перевагу перед людиною, котра ні в чому не помічає добра.

Світла, весела людина дарує радість оточенню. Роздратована, похмура, – навпаки, створює довкруги себе атмосферу, яка є віддзеркаленням її власних якостей.

Деякі люди мають здатність створювати літо всюди, де вони з’являються. Вони породжують задоволення і радість у кожному, кого зустрічають.

«Коли Дікенс входив у кімнату, розповідала одна його знайома, – це нагадувало запалювання в каміні великого полум’я, біля якого кожному було тепло». Людина без веселості схожа на карету без ресор, в якій відчуваєш неприємні поштовхи від кожного камінця, що потрапляє під колеса.

Одна з найбільших помилок – це зберігання наших усмішок, наших ласкавих слів і нашого співчуття для іншого часу та інших людей, не тих, які біля нас зараз. Це є однією з головних причин жалю під час аналізу нашого минулого життя.

«Якщо одне чи два добрих слова можуть подарувати людині радість, – сказав один француз, – то яким потрібно бути негідником, щоб не казати їх щодня».

Добрі слова нічого нам не коштують, але вони можуть запустити паросток щастя і збадьорити душу іншої людини.

За матеріалами вченого і педагога  Володимира Калошина

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»