Усупереч закону

Автор дослідив правомірність участі представників Держпраці у проведенні навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників суб’єктів господарювання. За його висновком, процедура перевірки знань, яка є сьогодні, суперечить вимогам чинного законодавства. А Держпраці порушує вимоги статті 18 Закону «Про охорону праці» та бере на себе не делеговані їй повноваження.

Закон України «Про охорону праці» (далі – Закон) встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні, зокрема навчання та перевірки знань з питань охорони праці стосується стаття 18 Закону, де зазначено: «Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці».

У статті 33 Закону, присвяченій питанню повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) у сфері охорони праці, вказано, що:

«Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці».

Окрім цього, у статті вказуються й інші повноваження ЦОВВ з питань ОП: «беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці», «здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі» тощо. Для реалізації таких повноважень вони «створюють у межах граничної чисельності структурні підрозділи з охорони праці або покладають реалізацію повноважень з охорони праці на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідних органів».

Загалом ст. 33 Закону вказує на повноваження ЦООВ здійснювати працеохоронну діяльність в межах своєї відомчої (галузевої) діяльності та організаційної структури, яка охоплює, зокрема, організацію навчання та перевірку знань з питань ОП «підконтрольних» працівників.

Закон у жодній статті не дає повноважень Держпраці як органу, що реалізує державну політику у сфері ОП, організовувати або контролювати будь-яке навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

ДВА НАПРЯМИ НАВЧАННЯ

Тепер повернемось до ст. 18 Закону, у якій ідеться про два напрями проведення навчання з питань ОП: спеціальне навчання та навчання відповідальних посадових осіб.

Навчання посадових осіб. Воно має регулюватись додатковим нормативним актом – «типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ОП. Такий нормативний акт прийнятий та є чинним, це відоме усім нам Типове положення про порядок проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05). Додатком 4 до цього документа затверджено «Типові тематичний план і програма навчання з питань охорони праці посадових осіб». У перевірці знань відповідальних посадових осіб (тобто тих, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт) відповідно до Закону, бере участь (увага!) представник профспілки. І жодним словом ніде не згадано про залучення до перевірки знань представників ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфері ОП, а нині це Держпраці. А отже, НПАОП 0.00-4.12-05 абсолютно безпідставно та протизаконно делегував представникам Держпраці право брати участь у перевірці знань посадових осіб. І за весь час чинності НПАОП 0.00-4.12-05 (понад 18 років) ніхто не виступив проти «незаконності» цих окремих положень.

Отже, згідно із Законом вимоги НПАОП 0.00-4.12-05 мають поширюватися тільки на навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб (без залучення Держпраці) та не поширюватись на спеціальне навчання. Починаючи з 26.01.2005 року вимоги НПАОП 0.00-4.12-05 безпідставно (без внесення відповідних змін до Закону) поширено на спеціальне навчання, що є протизаконним.

Зазначимо, що до 26.01.2005 попередні редакції Типового положення більшою мірою відповідали вимогам ст. 18 ЗУ «Про охорону праці». Наприклад, була чинною така норма: «при перевірці знань працівників, які безпосередньо організовують чи виконують роботи підвищеної небезпеки або роботи, що потребують професійного добору, потреба участі в роботі комісії пред­ставника органу Держнагляд­охоронпраці визначається державними міжгалузевими і галузевими нормативними актами про охорону праці» (п. 2.1.6 Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 17.02.1999 № 27).

Спеціальне навчання. Воно прив’язане до категорій працівників, які виконують роботи, що належать до Переліку робіт з підвищеною небезпекою та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі. Спеціальне навчання проводиться за навчальним планом та програмою, розробленими з урахуванням виробничої специфіки та затверджуються роботодавцем. Увага! В Законі не сказано, що організація спеціального навчання та перевірки знань щодо робіт підвищеної небезпеки (роботи на висоті, в замкнених просторах, земляні роботи тощо) має регулюватись якимось додатковим підзаконним актом, а саме Типовим положенням. Так само немає й норми щодо участі представників Держпраці у перевірці знань навчених працівників.

Володимир Потебешко,журналіст. Малюнки Юлія Судака

Volodymyr Potebeshko

Contrary to the Law

The author has examined the legality of the involvement of representatives from the State Labor Service in conducting training and knowledge assessments on occupational safety for employees. According to the author's conclusion, the current procedure for knowledge assessment contradicts the requirements of existing legislation, and the State Labor Service violates the provisions of Article 18 of the "Law on Labor Protection" and assumes powers that are not inherent to it.

Статтю повністю читайте в журналі № 6/2023 та Кабінеті охорони праці