Усередині психосоціального шторму

Що б ми не говорили про звикання до війни, українське суспільство зазнає постійного, щоденного стресу. По суті, ми перебуваємо всередині нескінченного шторму, якого у сучасній історії не знала ще жодна країна, і дата завершення якого нам невідома.

З кожним днем в Україні збільшується кількість як цивільних людей, які пережили горе втрат, страхи і потрясіння війни, так і ветеранів війни, які повертаються після всіх її жахів, нерідко фізично та психологічно травмованими, до родин і до роботи. Багато з них переживають стрес, посттравматичні стресові розлади (ПТСР), інші серйозні психологічні травми. Роботодавці, психологи, спеціалісти з БЗР частини українських підприємств уже переймаються тим, як допомогти таким працівникам подолати наслідки війни, надати їм психосоціальну підтримку (ПСП), допомогти адаптуватися до нормального життя.

Одне з таких підприємств – Інгулецький ГЗК. Саме за ініціативи цієї компанії та її керівників, Олександра Герасимчука, генерального директора Інгулецького ГЗК, Сергія Замрія, директора з охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища, Михаїла Цуркана, директора з персоналу, 7 лютого відбувся круг­лий стіл «Реінтеграція ветеранів та ветеранок. Фокус – безпека праці». Ідею круглого столу підтримали та допомогли втілити Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці», та Андріан Галач, голова ГО «Взаємодія і партнерство». У заході взяли участь представники відомих підприємств України, серед яких: Центральний ГЗК, Південний ГЗК, Північний ГЗК, Запорізький ЛМЗ, ПАТ «АМКР», Полтавський ГЗК та НАК «Нафтогаз України».

Учасники круглого столу обговорили актуальні питання сучасного бізнесу в умовах воєнного та після­воєнного періоду; виклики, з якими зіткнулися і працівники – ветерани війни, і роботодавці; шляхи впровадження європейських стандартів управління ментальним здоров’ям; питання оцінювання ризиків у процесі залучення ветеранів до робіт з підвищеною небезпекою.

Цікавими та важливими для розуміння реальної ситуації щодо ПСП в Україні були розповіді, міркування, побажання, пропозиції ветеранів, працівників Інгулецького ГЗК. Пропонуємо читачам журналу головні меседжі, думки, рекомендації учасників зустрічі, що спираються на досвід роботи з ветеранами.

Ідея круглого столу виникла, за словами Сергія Замрія, не на порожньому місці. У процесі повернення працівників – ветеранів війни на робочі місця, зокрема до робіт з підвищеною небезпекою, спілкування з ними стало зрозуміло, що на підприємстві не вистачає досвіду, практик, навичок ідентифікації та оцінювання психосоціальних ризиків, а отже – і можливостей своєчасно на них реагувати та керувати ними. Про це свідчать і випадки, пов’язані з життям та роботою в умовах війни.

Наприклад, один із демобілізованих воїнів бажав повернутися до роботи водієм-оператором автовишки. За рекомендаціями психолога, який дізнався, що людина гостро реагує на гучні, схожі на вибухи, звуки, відчуває роздратування, коли від нього вимагають щось (і це від нього не залежить), працівник певний час виконував інші роботи. Після періоду адаптації в колективі він знову став керувати автовишкою, і безпечно працює.

Психосоціальної підтримки нерідко потребують не лише демобілізовані. Одна з робітниць Інгулецького ГЗК, кранівниця, знепритомніла на зупинці по дорозі на роботу. Добре, що поряд були колеги, які викликали «швидку». Виявилося, її чоловік загинув на війні, і це стало для неї справжнім ударом. Страшно уявити, якими могли бути наслідки, якби це трапилось, коли жінка підіймалася на кран або працювала зі стропальниками та вантажами.

Підступність прихованих психологічних розладів у тому, що ПТСР може проявитися і через 5–10 років. Тобто ми маємо справу з пролонгованими ризиками, що потребують тривалої, постійної уваги і реагування. Самотужки питання ПСП не вирішити. Саме тому до реалізації проєкту з реінтеграції ветеранів і ветеранок на Інгулецькому ГЗК приєдналися спеціалісти з БЗР – спільно з фахівцями щодо роботи з персоналом за підтримки керівників підприємства та залучення всього колективу. Тому, на думку Сергія Замрія та учасників круглого столу, потрібно масштабувати проєкт ПСП та об’єднати зусилля всієї працеохоронної спільноти.

У цивілізованих країнах Wellbeing – стандартний складник СУОП

Як вибудовують систему управління ментальним здоров’ям на підприємствах європейських країн, які практики впровадження таких систем, розповів Дмитро Григоренко, співзасновник ESOSH, який працює в американській компанії «Амазон» та відповідає за транспортну безпеку на більш ніж 40 майданчиках у Великій Британії та Ірландії. Він зупинився на рекомендаціях, корисних для українських роботодавців, фахівців з БЗР та управління персоналом.

Насамперед, оскільки йдеться про людей більш вразливих до всього, що відбувається навколо, на підприємстві, зауважив він, важливо створити атмосферу рівності й довіри. Не потрібно виокремлювати ветеранів, бо це лише додає їм стресу, натомість слід ставитися до них так само, як до всіх інших. А також зважати, що вони мають рівні права та можливості в усіх аспектах працевлаштування та робочої діяльності. Не менш важливою є інклюзивність – відкрите сприйняття людини з її унікальними рисами, компетенціями і талантами. Потрібно дотримуватись у стосунках з ними базових етичних норм і не давати оцінок. Забезпечити прозору комунікацію. Це і є головні типові для західного світу засади робочого середовища, у якому комфортно працювати.

Що означає поняття доброго ментального здоров’я на роботі? За визначенням світової організації здоров’я, це стан благополуччя (wellbeing), коли людина реалізує власний потенціал, може впоратися з нормальним життєвим стресом, працювати продуктивно та результативно. Для роботодавця впровадження та розвиток системи керування ментальним здоров’ям є економічно виправданим і вигідним, оскільки сприяє високій продуктивності команди. Тому wellbeing – звична стандартна складова частина СУОП у західному світі. А для працівника стан благополуччя означає кращі самопочуття, здоров’я та якість життя.

Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці», Олександр Фандєєв, спецкор. Фото з фейсбуку

Dmytro Matviychuk, Oleksandr Fandeyev

Inside the psychosocial storm

Employers, psychologists, and occupational health and safety specialists are concerned about how to help employees who have returned from war overcome the consequences of war, provide them with psychosocial support, and help them adapt to normal life. Participants of the roundtable discussion "Reintegration of Female and Male Veterans. Focus on Occupational Safety" discussed topical issues of modern business in the wartime and post-war period; challenges faced by both employees - war veterans and employers; ways to implement European standards of mental health management; and risk assessment in the process of engaging veterans in high-risk jobs.

Статтю повністю читайте в журналі «Охорона праці» № 3/2024.