Редакція журналу «Охорона праці»

Усе про психосоціальні ризики на роботі

24.08.2023

Нині вплив психосоціальних чинників і ризиків на здоров’я працівників підвищився внаслідок стресової ситуації, викликаної спочатку пандемією COVID-19, а пізніше, з лютого 2022 року, посиленої широкомасштабною війною проти України, яку розв’язала російська федерація.

Психосоціальні ризики на роботі провокують виникнення та розвиток стресу в працівників, знижуючи рівень їх благополуччя на роботі, і в разі тривалого й серйозного впливу можуть призвести до різних захворювань. Згідно з дослідженням, проведеним Європейським Фондом поліпшення умов життя та праці, 50–60% усіх втрачених робочих днів у ЄС пов’язано зі стресом на роботі. Було виявлено, що в усіх країнах світу стрес завдає значних збитків на національному рівні і є глобальною проблемою.

Нині всі провідні країни світу, зокрема й країни Європейського Союзу, запроваджують нову концепцію здорового й безпечного робочого місця, яка передбачає не лише традиційне безпечне фізичне середовище, а також здорове психосоціальне середовище, безпечне епідемічне середовище, безпечне інфекційне середовище та здоровий спосіб життя працівника. Щодо кожного із цих середовищ розроблено стандарти, які входять до серії ISO 4500X.* 

Наш журнал регулярно знайомить читачів з матеріалами на тему психосоціального здоров’я, зокрема щодо керування психосоціальними ризиками.** У цьому номері журналу публікуємо статтю З. Якименко «Дбаємо про психічне здоров’я», у якій розкрито питання впровадження програми психосоціальної підтримки на підприємстві.

Проте з огляду на розроблення й ухвалення нового міжнародного стандарту ISO 45003:2021 та необхідність його практичного застосування постала гостра потреба в широкому інформуванні щодо таких питань керування психосоціальними ризиками:

  1. Законодавчі та нормативно-правові вимоги щодо керування психосоціальними ризиками на роботі.
  2. Основні положення і модель керування психосоціальними ризиками на роботі.
  3. Процес керування психосоціальними ризиками на роботі.
  4. Практичний аспект процесу керування психосоціальними ризиками.
  5. Лідерство у впровадженні керування психосоціальними ризиками на українських підприємствах.

Саме ці питання докладно розглянемо в цьому випуску додатка до журналу «Охорона праці» у статтях Юлії Єрмолової, Віталія Цопи, Сергія Чеберячка, Анатолія Алекєєва, Анатолія Севрука.

_____________________________________________________________________________________

* Див. статтю В. Цопи «Сталий розвиток людства, глобальні цілі ООН та розвиток серії стандартів ISO 4500Х “Системи управління ОЗіБП”» у додатку до журналу «Охорона праці» № 3/2023, с. 36, або в електронному КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.

**  Див. міжнародний стандарт ISO 45003:2021 «Управління охороною здоров’я та безпекою праці. Психологічне здоров’я та безпека праці на роботі. Настанови з керування психосоціальними ризиками» у перекладі В. Цопи (додаток до журналу № 1/2023, с. 33);  статті В. Цопи «Новий стандарт ISO 45003:2021: керування психосоціальними ризиками на роботі» (журнал № 7/2021, с. 50) та «Керування психосоціальними ризиками на основі стандарту ІSO 45003:2021» (додаток до журналу № 1/2023, с. 28);  статтю С. Сокуренко «Подбати про себе і про кожного» (журнал № 2/2023, с. 48).

Передплати журнал "Охорона праці"

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»