Усе про психосоціальні ризики на роботі
24.08.2023Нині вплив психосоціальних чинників і ризиків на здоров’я працівників підвищився внаслідок стресової ситуації, викликаної спочатку пандемією COVID-19, а пізніше, з лютого 2022 року, посиленої широкомасштабною війною проти України, яку розв’язала російська федерація.
Психосоціальні ризики на роботі провокують виникнення та розвиток стресу в працівників, знижуючи рівень їх благополуччя на роботі, і в разі тривалого й серйозного впливу можуть призвести до різних захворювань. Згідно з дослідженням, проведеним Європейським Фондом поліпшення умов життя та праці, 50–60% усіх втрачених робочих днів у ЄС пов’язано зі стресом на роботі. Було виявлено, що в усіх країнах світу стрес завдає значних збитків на національному рівні і є глобальною проблемою.
Нині всі провідні країни світу, зокрема й країни Європейського Союзу, запроваджують нову концепцію здорового й безпечного робочого місця, яка передбачає не лише традиційне безпечне фізичне середовище, а також здорове психосоціальне середовище, безпечне епідемічне середовище, безпечне інфекційне середовище та здоровий спосіб життя працівника. Щодо кожного із цих середовищ розроблено стандарти, які входять до серії ISO 4500X.*
Наш журнал регулярно знайомить читачів з матеріалами на тему психосоціального здоров’я, зокрема щодо керування психосоціальними ризиками.** У цьому номері журналу публікуємо статтю З. Якименко «Дбаємо про психічне здоров’я», у якій розкрито питання впровадження програми психосоціальної підтримки на підприємстві.
Проте з огляду на розроблення й ухвалення нового міжнародного стандарту ISO 45003:2021 та необхідність його практичного застосування постала гостра потреба в широкому інформуванні щодо таких питань керування психосоціальними ризиками:
- Законодавчі та нормативно-правові вимоги щодо керування психосоціальними ризиками на роботі.
- Основні положення і модель керування психосоціальними ризиками на роботі.
- Процес керування психосоціальними ризиками на роботі.
- Практичний аспект процесу керування психосоціальними ризиками.
- Лідерство у впровадженні керування психосоціальними ризиками на українських підприємствах.
Саме ці питання докладно розглянемо в цьому випуску додатка до журналу «Охорона праці» у статтях Юлії Єрмолової, Віталія Цопи, Сергія Чеберячка, Анатолія Алекєєва, Анатолія Севрука.
- Юлія Єрмолова Керування психосоціальними ризиками: законодавче регулювання
- Віталій Цопа Основні положення щодо керування психосоціальними ризиками на роботі
- Віталій Цопа Процес керування психосоціальними ризиками
- Сергій Чеберячко, Анатолій Алексєєв Практика керування психосоціальними ризиками
- Анатолій Севрук Плюси без мінусів
_____________________________________________________________________________________
* Див. статтю В. Цопи «Сталий розвиток людства, глобальні цілі ООН та розвиток серії стандартів ISO 4500Х “Системи управління ОЗіБП”» у додатку до журналу «Охорона праці» № 3/2023, с. 36, або в електронному КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ.
** Див. міжнародний стандарт ISO 45003:2021 «Управління охороною здоров’я та безпекою праці. Психологічне здоров’я та безпека праці на роботі. Настанови з керування психосоціальними ризиками» у перекладі В. Цопи (додаток до журналу № 1/2023, с. 33); статті В. Цопи «Новий стандарт ISO 45003:2021: керування психосоціальними ризиками на роботі» (журнал № 7/2021, с. 50) та «Керування психосоціальними ризиками на основі стандарту ІSO 45003:2021» (додаток до журналу № 1/2023, с. 28); статтю С. Сокуренко «Подбати про себе і про кожного» (журнал № 2/2023, с. 48).
Передплати журнал "Охорона праці"