Управління ризикованою поведінкою

Компанія MIDOT у 2020–2023 рр. провела тестування понад 20 000 українських працівників з різних підприємств, галузей та регіонів. За отриманими статистичними даними, у 2022–2023 рр. проти 2020-го року кількість працівників з ризикованою та дуже ризикованою поведінкою збільшилася, а тих, що поводяться безпечно, – значно зменшилася. Це стосується як пересічних працівників, так і керівників середньої ланки. А чи знаєте ви, як змінилася ризикованість поведінки серед працівників вашої компанії?

Що контролюють служби охорони праці перед тим, як допускати працівників до робіт з підвищеною небезпекою? Візьмемо оптимістичний сценарій, згідно з яким перевіряють справність обладнання, фактори пожежної та газової небезпеки, засоби індивідуального та колективного захисту, фахову підготовку працівників, їхній психофізіологічний стан. Отже, усе це конче потрібно.

Однак практика показує, що більшість аварій та нещасних випадків на робочих місцях (60–90%) трапляються через свідомі дії або ненавмисні помилки працівників. Якщо ми почнемо обговорювати кожен окремий інцидент і дійдемо до його безпосередньої причини, то, найімовірніше, виявиться, що він стався саме тому, що працівник або свідомо ризикнув, або з деяких причин був неуважним.

Тобто виявляється, що фактор, котрий призводить до аварій і травм, зазвичай на жодному етапі не перевіряють. А отже, ви не можете на нього вплинути. І тому суттєво зменшуєте ефект від власних зусиль щодо створення безпечних умов праці. Ми вважаємо, що усування психологічних причин аварій до їх настання допомагає найефективніше захищати людей на робочих місцях.

Розглянемо, що саме спонукає працівників вдаватися до небезпечних дій та наражати себе на ризик отримати травму. Пропонуємо основні зони уваги для визначення поведінкових ризиків:

Знання правил безпеки. Розуміння людиною, що саме в її робочому середовищі становить ризики для здоров’я, а що ні. Це не просто знання правил, котрим ви навчаєте ваших працівників, – йдеться про реакцію, яка сягає автоматизму.

Дотримання правил безпеки. Люди, які працюють у небезпечних умовах, часто стикаються з вибором: ризикнути власним здоров’ям заради виконання завдання (досягнення плану, отримання премії тощо) або відмовитися від виконання завдання, якщо воно становить небезпеку. Але водночас, можливо, не виконати роботу вчасно, отримати догану тощо. Тому важливо розуміти, наскільки легко працівник готовий знехтувати правилами безпеки заради результату. Або, навпаки, братися до роботи лише після того, як засоби безпеки максимально підготовлені.

Звична ризикованість поведінки. З одного боку, у характері кожного з нас закладені певна природна авантюрність та обережність. Але на нас також впливає наше оточення. Для людей є цілком нормальним переймати моделі поведінки, характерні для їх звичного оточення. Коли працівник приймає рішення ризикнути чи ні, на нього впливає не тільки раціональний розрахунок (виконати або не виконати завдання), а й саме така ризикованість.

Стресостійкість. На жаль, культурні норми в Україні, та й у багатьох інших країнах, часто змушують і працівників, і їхніх керівників нехтувати емоційним станом. Але практика показує, що саме цей фактор надзвичайно впливає на обережність та уважність людей на робочих місцях.

Відповідальність за наслідки власних дій. Якщо хочете, це фактор емоційної зрілості: наскільки людина готова відповідати за свої вчинки та їхні результати. Або ж перекласти її на інших людей, адже вони старші за посадою, за віком… Цілком зрозуміло, що відповідальна людина більш свідомо ставиться до ризиків, які її оточують.

Минулий досвід. Звичайно, на відміну від попередніх факторів, ви не зможете скоригувати минуле. Проте досвід для вас є індикатором ризику. Адже якщо людина вже мала досвід травмування на роботі, то, най­імовірніше, її поведінка не була безпечною. І її звичне поводження не зміниться після інциденту, якщо нічого не змінити в роботі.

Ми вважаємо, що комплексна оцінка саме за такими критеріями дасть змогу визначити як ступінь ризикованої поведінки працівника, так і потенційно проблемні аспекти. Сфокусовано виправляючи саме їх, ви з часом добиваєтесь від такого працівника безпечнішої поведінки. А відповідно, знижується ймовірність того, що він потрапить в аварію або отримає травму. Так ви ефективно керуєте найбільш значним фактором, через який стаються нещасні випадки. Можна провести аналогію: щоб уникнути короткого замикання або пожежі, вам потрібно діагностувати стан електромереж та усунути пошкодження там, де ви їх виявили. Так само і діагностика поведінкових ризиків допомагає знайти та виправити недоліки в поведінці людини та запобігти нещасному випадку. Чим більше працівників ви аналізуєте за такою методикою, тим більшій кількості інцидентів ви запобігаєте.

Під час поведінкового аудиту ви можете проводити тести окремих психічних і когнітивних властивостей, письмові та усні опитування. Це займає певний час і працівників, і фахівців з охорони праці. Користь від застосування цих тестів та опитувань може бути різною. Щоб заощадити свій час і не втратити в якості аналізу, рекомендуємо скористатися сучасною автоматизованою онлайн-системою від MIDOT, щоб швидко та якісно провести оцінку поведінкових ризиків на одному ресурсі та проаналізувати індивідуальні результати й безпекові тренди в компанії загалом.

Олена Чекушина, менеджерка із розвитку МIDOT

Olena Chekushyna

Managing risky behavior

In 2020-2023, MIDOT tested more than 20,000 Ukrainian employees from various companies, industries, and regions. According to statistics, in 2022-2023, compared to 2020, the number of employees with risky and very risky behavior increased, while those who behave safely decreased significantly. This applies to both ordinary employees and middle managers. How to measure and reduce the risky behavior of employees.

Статтю повністю читайте в журналі № 9/2023