У новий рік – з оптимізмом

Традиційно під завісу року, що минає, ми підсумовуємо, що із запланованого вдалося виконати, а  що ні, намагаємось зазирнути в майбутнє, зрозуміти, на чому слід зосередитись, до яких нових викликів та випробовувань готуватися. Чи не найкращий спосіб з’ясувати ці непрості питання – зустрітися у широкому колі фахвців  (партнери журналу, друзі, спеціалісти з ОП, представники сторін соціального діалогу, навчальних та наукових закладів) та обміркувати актуальні питання разом. Ще одна вагома нагода для такої зустрічі – 30-річчя журналу «Охорона праці». Єдиного вітчизняного видання з восьми, що ще недавно були на ринку, якому вдалося вистояти в часи нескінченних реформ, економічних штормів та інших випробувань.

Власне, так і народилася ідея онлайн-зустрічі під концептуальною назвою «2025 рік. Від охорони праці до безпеки праці», на яку завітали 23 грудня близько 200 гостей. Ключовою темою обговорення була фінальна стадія підготовки до прийняття у ВР Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» та пов’язаних з цією подією справді тектонічних змін. Змін у сфері, котра за своєю назвою і філософією поки що захищає здебільшого охорону праці, а не людину. Початок зрушень, зважаючи на активну роботу з доопрацювання законопроєкту після прийняття його парламентаріями за основу в першому читанні у серпні 2024 р., можна очікувати вже наступного року.

Закону – бути!

Враженнями від діяльності робочої групи при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, яка готує законопроєкт про БЗР до другого читання, практично з епіцентру подій, тобто із засідання групи, поділився Олександр Ігнатов, директор департаменту з питань безпеки праці Держпраці. Він розповів, що учасники групи щойно обговорювали статтю законопроєкту, у якій ідеться про спеціальні умови виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема, про дозвіл на такі роботи. І хоча обговорення йде непросто, позитив у тому, що є розуміння між представниками сторін соціального діалогу.

Про головну та давно очікувану новацію – керування ризиками, як зазначив Олександр Ігнатов, багато говориться, але це дуже серйозний пласт процесів, процедур, механізмів, і, на жаль, багато хто не розуміє, про що йдеться. Тому навчання та інформування щодо нових інструментів у сфері безпеки та здоров’я на роботі – одне з головних завдань передусім для органів влади, професійної спільноти та роботодавців. Після першого читання у серпні депутати ВР внесли до законопроєкту про БЗР понад тисячу правок. Робота над текстом проєкту, зокрема, з правками, як розповіла Галина Роголь, експертка Конфедерації роботодавців України з питань ОП, яка також працює у складі робочої групи, просувається нелегко. «Знаходимо, – зауважила вона, – взаєморозуміння, домовляємося, напрацьовуємо пропозиції». Учасники робочої групи збираються 3–4 рази на тиждень. Після опрацювання статей законопроєкту остаточне рішення буде за профільним комітетом ВР і депутатами.

Та прийняття закону, як зазначила експертка, – це лише початок шляху. Адже потрібно буде напрацювати значну кількість інших нормативно-правових актів, внести зміни до чинного законодавства, узгодити його з новим законом. І це тільки одне із завдань. Для впровадження на підприємствах і в організаціях справжньої, а не лише на папері, ризикоорієнтованої системи управління БЗР, для проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту стану охорону праці потрібні кваліфіковані фахівці, яких катастрофічно бракує. Слід провести масштабне навчання з керування ризиками для персоналу підприємств, забезпечити відповідне фінансування, інформування, змінювати свідомість і спосіб мислення людей… Словом, роботи попереду – на роки. І журнал у цьому масштабному переході на сучасні стандарти, підходи, практики, безперечно, виконуватиме свою інформаційно-просвітницьку місію.

Одразу після завершення засідання робочої групи враженнями про її роботу поділилася Діана Казакова, заввідділу технічної інспекції праці департаменту охорони праці Федерації профспілок України. За її словами, засідань відбувається багато, проте говорити про їх результативність зарано. На сьогодні група працює зі статтею 11, а загалом у проєкті 35 статей, плюс Прикінцеві положення. Обговорення дуже детальне, прискіпливе, іноді до коми в тексті. До речі, за рішенням робочої групи, Закон називатиметься «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі». Активні дискусії точилися навколо більшості  нових термінів та визначень, яких у законопроєкті близько 50, зокрема, жваво обговорювали  термін «працівник».

Багато ключових питань потребують додаткового обговорення, оскільки сторони не можуть дійти остаточної згоди. Наприклад, щодо дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки. Попередньо вирішили, що буде дві умови – дозвіл або декларація, залежно від виду робіт. Наразі страхування як альтернатива дозволу не розглядається. Термін «виробничий» із закону вилучили, бо багато суб’єктів господарювання не є виробництвами. Натомість будуть універсальні терміни «робоче середовище» та «професійний фактор». Проєкт не розповсюджуватиметься на осіб, які виконують роботу за цивільно-­правовими договорами. Новою буде редакція ст. 6 про розслідування НВ, профзахворювань та інцидентів, яку запропонувала Держпраці. Загалом проєкт стає лаконічнішим, зрозумілішим, можливо, зручнішим для застосування.

Робоча група доопрацьовуватиме проєкт закону як мінімум ще місяць. Проте ця робота, на думку представниці профспілок, – лише точкові заміни та «гра слів», які не змінюють суті законопроєкту. Менше з тим – закону бути. І профспілки не втрачають віри, що зможуть відстояти права і працівників, і роботодавців, тому що платоспроможний роботодавець – це забезпечений працівник. Слід відмітити, що учасники робочої групи налаштовані на конструктив, намагаються чути один одного. А також, що важливо, є бажання дослухатись до всіх сторін з боку комітету ВРУ.

Чи перейдемо від форми до сутності?

Є досить дієвий спосіб, нагадала Ольга Богданова, голова правління Європейського співтовариства з охорони праці (ESOSH), не повторювати тих помилок, яких можна уникнути. Нині вона працює у Німеччині (і водночас в Україні) та запросила людей, від яких залежить, яким буде український закон про БЗР, ознайомитись із аналогічним законодавством, його засадами, загалом досвідом діяльності з питань БЗР у цій країні. Придивитися уважно, як працюють роботодавці, профспілки, інспектори праці, фахівці з БЗР. Якщо до нового вітчизняного законопроєкту перекочують старі підходи, якщо він міститиме корупційні ризики, лазівки для корупційних схем, про євроінтеграцію можна буде лише мріяти. Приклад – Албанія, яка досі не стала частиною ЄС. Одна з причин – горезвісна дозвільна система, яку держчиновники з невеликими зарплатами використовують, аби збільшити свої доходи.

Не варто гаяти часу та чекати, поки європейські партнери нам укажуть на прогалини в законодавстві. Щоб цього не сталося, слід, на думку голови правління ESOSH, проговорити й узгодити базову структуру законопроєкту, що забезпечить справедливі, прозорі взаємовідносини держави, профспілок, роботодавців, працівників. Якщо це зробити, окремі частини, визначення, деталі, які з таким запалом обговорюють, будуть не такими вже й важливими. За нормальних умов роботодавець не повинен боятися, що в нього відберуть дозвіл через те, що він повідомив про нещасний випадок, як це буває сьогодні. Те, як героїчно боронять нашу державу ЗСУ, зобов’язує нас, наголосила Ольга Богданова, створити законодавчу базу, що відповідає європейським стандартам та євроінтеграційним прагненням народу України.

Про діяльність робочої групи, як розповіла її учасниця Оксана Киричук, представниця ESOSH з великим досвідом роботи у зарубіжних компаніях, вона дізналася випадково. Прикро, що до групи не залучені ті спеціалісти-практики із зарубіжних компаній, які мають ґрунтовний багаторічний досвід у сфері керування ризиками. У юристів є гарний вислів: «Давайте перейдемо від форми до сутності!». Зараз на засіданнях розмова крутиться навколо того, як трактувати те чи інше поняття, термін, назву, визначення. Представники державного наглядового органу намагаються спрогнозувати, а що буде, якщо станеться нещасний випадок… Забюрократизована система продовжує плодити тисячі паперів, документів. Враження таке, що топчемося на місці, не бачимо сучасних інструментів, і знову готові наступати на ті самі граблі. Треба змінювати мислення. «Мені б дуже хотілося, щоб цей законопроєкт спирався не на форму, а на зміст, – підкреслила Оксана Киричук, – на розуміння, що в центрі його є здоров’я і безпека людини. Щоб органи державної влади дослухалися до думок і рекомендацій європейських спеціалістів».

…Завдяки враженням, думкам, емоціям спікерів учасники онлайн-зустрічі мали змогу дізнатися, про те, що на засіданнях робочої групи з доопрацювання законопроєкту про БЗР зараз гаряче, як помітив модератор заходу, головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук, наче біля мартенівської печі. Водночас, незважаючи на труднощі доопрацювання проєкту закону, на різноманітність поглядів, думок, у словах спікерів прозвучали нотки оптимізму. Упевненість, стійкість, віра, оптимізм – те, що єднає нас усіх. Безумовно, у новому році на працеохоронну спільноту чекає багато викликів, завдань, важкої, але цікавої роботи, й оптимізм саме те, що так важливо відчути наприкінці 2024 року, та ввійти з ним у рік 2025.

Наша сила в єдності

Цього року аж дві ювілейні дати, важливі для журналу. На додачу до 30-річчя видання – ще й 10-річчя конкурсу «Лідер року у сфері управління ризиками». Цей конкурс став логічним доповненням щорічних конференцій з керування ризиками, які ми започаткували 2014 р. Переможці конкурсу активно поширюють свій досвід, постійно удосконалюются, беруть участь у законотворчій діяльності, упровадженні та підтриманні СУОП відповідно до ISO 45001. Отже, під час онлайн-зустрічі журнал привітав з перемогою цьогорічних лідерів з управління ризиками в умовах воєнного стану.

Серед них у номінації «Найкращий фахівець з упровадження системи управління ризиками в умовах воєнного стану»:

• Ольга Богданова, голова Правління ESOSH, технічний спеціаліст Міжнародного інституту безпеки та гігієни праці TechIOSH (Велика Британія), генеральний секретар Секції будівництва ISSA-Construction;
• Анатолій Алексєєв, керівник у напрямі охорони здоров’я, безпеки праці, охорони навколишнього середовища (HSE) нафтогазовидобувного підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «ЕКСПЕРТ ПЕТРОЛЕУМ Україна»;
• Андрій Ретинський, головний інженер з охорони праці ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна».

У номінації «Найкраще підприємство з упровадження системи управління ризиками в умовах воєнного стану»:

• ДП «Ліси України»;
• ТОВ «ІНСАЙТ УА »;
• Shell Mobility Ukraine.

З нагоди свого ювілею журнал «Охорона праці» вручив відзнаки і привітав людей, без яких немислиме його існування: наших талановитих авторів, партнерів, читачів, просто друзів, усіх, хто не байдужий до своєї справи і прагне ділитись професійним досвідом та знаннями. Ми завжди раді надати таку можливість на сторінках журналу, на наших конференціях, вебінарах, тренінгах та працювати разом задля безпеки праці в Україні.

На завершення зустрічі її учасники подивилися 11-хвилинний відеоролик про історію нашого часопису. Перегляд пройшов на одному диханні і, здається, нікого не залишив байдужим. Ба більше, викликав здивування, як вдалося так яскраво та майстерно розповісти про головні віхи в житті журналу, його основні проєкти, показати людей, які з ним плідно співпрацюють, передати творчу атмосферу, у якій народжується кожен номер журналу, редакційні проєкти, нові ідеї… і все це, усі 30 років життя, втиснути в 11 хвилин.

Звісно, як і годиться на день народження, на адресу часопису було сказано багато гарних щирих слів. Ось лише деякі з них: «30 років для будь-якої організації – серйозна перевірка на професіоналізм і актуальність, оперативність і чесність». «Ваш журнал – це не просто джерело професійної інформації, а надійний помічник для всіх, хто прагне створювати безпечні та гідні умови праці». «Видання не дозволяє собі ні секунди стояти на місці, воно цікаве, змістовне, надає можливість бути в курсі всіх подій, навчатись, упроваджувати найкращі практики з безпеки праці». «Журнал став надійним путівником для фахівців у сфері охорони праці, роботодавців і працівників та об’єднав зусилля заради створення безпечного майбутнього». «Ви побудували потужний майданчик для обміну досвідом і професійного зростання». «Ваша команда – молодці! Руху вперед! Гарних людей на шляху!»

Дякуємо за високу оцінку діяльності колективу журналу, за привітання і побажання! За величезний кредит довіри, яку ми й надалі виправдовуватимемо. Разом – ми сила!

На фото. Голова Федерації профспілок України Г. Осовий вручає голо­­вному редактору відзнаку «За розвиток соціального партнерства». Фото о. Фандєєва.