Травма: як уберегти дитину?

Діти травмуються набагато частіше за дорослих. Вони дуже допитливі, активно пізнають світ. Та досвіду у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку.

Травми в дитини здаються неминучим злом, але насправді більшості небезпечних ситуацій можна уникнути.

Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця:

• побутовий (травми, які виникають удома, у дворі);
• вуличний (транспортний та не пов’язаний з транспортом);
• шкільний (або в дитячому садочку);
• спортивний;
• інший.

Побутовий травматизм – найпоширеніший, і головна його причина – неуважність батьків, які не завжди дивляться за дитиною та залишають у доступних місцях небезпечні предмети, не закривають вікна тощо.

Є також вікова класифікація дитячого травматизму.

У дітей кожного віку – свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм.

Так, у віці до року дитячий травми найчастіше пов’язаний з ковтанням та вдиханням дрібних предметів.

У віці від року до трьох до цих травм додаються пов’язані з падіннями (забиття, переломи), гострими предметами, опіки, ураження струмом.

Після трьох років допитливість росте, світ дитини більше не обмежується квартирою, тому імовірність дістати травму підвищується.

Потім дитина йде до школи, і батьки вже не можуть контролювати її, як раніше. Додається шкільний і спортивний травматизм.

Сплеск травматизму часто припадає на підлітковий вік: він обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, а ще й бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і безрозсудною сміливістю.

Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.

У молодшому віці, наприклад, важливий постійний нагляд. Дитячий травматизм у цьому віці повністю на совісті батьків. Саме вони мають максимально захистити її. Удома – прибрати крихкі й гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати (мийні засоби, фарби, лаки та ін.). Розетки закрити спеціальними заглушками. Треба зачиняти вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками), не підпускати дитину до плити та іншої небезпечної побутової техніки.

Водночас старшу дитину треба учити самостійно визначати небезпеки. Розкажіть, що сірниками, окропом і праскою можна обпектися, ножем – порізатися. Діти здатні сприймати аргументацію, і краще нехай вони дізнаються про небезпеку зі слів дорослих, ніж із власного досвіду. Розповідайте спокійно, не потрібно залякувати дитину!

Чим старша дитина, тим важливіше пояснювати правила безпеки.

Батьки школярів часто перекладають відповідальність за  травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці.

Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за учнів, але батьки самі повинні ознайомити дитину з правилами дорожнього руху та іншими правилами безпеки. Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко встежити за 40 дітьми.

Основні види травм у дітей та їхні причини:

• опіки від гарячої плити, посуду, їжі, окропу, пари, праски, інших електроприладів і відкритого вогню;
• падіння з висоти (меблі, підвіконня, сходи);
• потрапляння в дихальну та травну системи дрібних предметів (монет, ґудзиків, гайок тощо);
• отруєння побутовими хімічними речовинами (інсектицидами, мийними рідинами, відбілювачами та ін);
• ураження електричним струмом від несправних електроприладів, оголених проводів, від втикання голок, ножів і інших металевих предметів в розетки і настінну проводку.

Пам’ятка щодо безпеки дітей дошкільного віку

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та виконувати такі правила:

• не залишати дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час;
• не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій у форму;
• не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими на вулиці;
• вчити користуватися телефоном для виклику служб: 101, 102, 103, 104;
• забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
• забороняти гратися ріжучими, гострими та вибуховонебезпечними предметами;
• забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми;
• вчити дітей звертатись за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах;
• не дозволяти дражнити тварин.

Пам’ятка щодо запобігання пожежі від дитячих ігор з вогнем

• зберігати сірники, запальнички в місцях, недоступних дітям;
• не дозволяти дітям розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо;
• не дозволяти дітям користуватися газовими приладами;
• зберігати в недоступних дітям місцях легкозаймисті речовини (бензин, ацетон, спирт, тощо);
• не допускати перегляд телепередач дітьми без нагляду дорослих;
• не залишати малолітніх дітей без нагляду.

Шановні батьки! Ставтесь до ігор дітей з вогнем негативно.
Роз’яснюйте, що це може спричинити пожежу, загибель майна та людей. Своїм прикладом навчайте дітей
виконанню протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших – найдієвіший метод виховання.

Підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення) НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області