Редакція журналу «Охорона праці»

TOП-10 змін до законодавства у сфері охорони праці у період воєнного стану

20.05.2022

Нещодавно редакція журналу «Охорона праці» провела  вебінар на тему «ТОП-10 змін до чинного законодавства у сфері охорони праці під час воєнного стану (з 24.02.2022 р.)», спікером якого був  заступник головного редактора Микола Федоренко.

Зазначимо, що поштовхом для внесення змін до чинного законодавства став Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64», відповідно до якого на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, а також лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, відповідно до якого воєнна агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорними обставинами  –  обставинами непереборної сили.

Окрім того, стаття 64 Конституції України зазначає, що в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, але не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України. Враховуючи те, що сферу охорони праці регламентує стаття 43 Конституції України, де зазначено, що кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, роботодавці можуть застосовувати обмеження щодо дотримання вимог цієї статті.

Під час вебінару Микола Федоренко розповів про 10 найважливіших змін у законодавстві України. Розглянемо їх докладніше.

1. Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX

Закон не поширюється на податкові правовідносини та передбачає, що звільняються від адміністративної й кримінальної відповідальності та заборонено проведення будь-яких перевірок уповноважених органів фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб за неподання облікових, фінансових, бухгалтерських, розрахункових, аудиторських звітів і будь-яких інших документів, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній або електронній формі, у період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Юридичні особи, які не мають фізичної можливості подати звітність у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі в бойових діях, подають звітність протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання.

2. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ

На час бойових дій змінено порядок оформлення працівника на роботу. Отже, відтепер допуск відбувається без укладення письмового трудового договору та з випробувальним строком без обмеження кола працівників. Також можна укладати строковий договір з новими працівниками на час відсутності працівника.

Сьогодні роботодавець може зупинити дію деяких положень колективного договору, розірвати договір без згоди працівника та без письмового попередження за 2 місяці. А також звільнити працівника під час лікарняного та відпустки. Зі свого боку, працівник може звільнитися за 1 день.

Змінено й графік роботи та відпочинку. Під час воєнного стану роботодавець має право  збільшити тривалість робочого часу на тиждень до 60 годин.

Окрім цього, роботодавець може змінити робочий графік, встановити 6-тижневий робочий тиждень, скоротити відпочинок (тривалість щотижневого відпочинку – не менше ніж 24 години).

Запроваджено новий порядок трудових відносин: немає роботи – немає оплати. Якщо у роботодавця немає коштів на виплату заробітної плати внаслідок дії воєнного стану – штрафні санкції не накладаються.

Відпустка становить 24 дні, проте роботодавець може відмовити в її наданні, якщо працівник працює на підприємстві критичної інфраструктури.

Роботодавці не зобов’язані відраховувати кошти (внески) первинним профспілковим організаціям.

Порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначає роботодавець самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

У статті 13 цього Закону зазначено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та інших компенсаційних виплат працівникам покладається на державу-агресора.

3. Постанова КМУ від 28.02.2022 № 165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру»

Зупинити строки надання суб’єктами (особами), що провадять діяльність під час воєнного стану, адміністративних послуг суб’єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні (окрім строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану). Поновити зупинені строки у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.

4. Постанова КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»

Припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану. Дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, тільки на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері. Зокрема, на підставі наказу Міністерства економіки України від 02.04.2022 № 679 «Про рішення щодо проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» Держпродспоживслужбі дозволено під час воєнного стану перевіряти бізнес з питань встановлення цін на соціально значущі товари.

5. Постанова КМУ від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»

На період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування діють такі оновлення: якщо особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії, а також обласні, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативної комісії незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Медико-соціальна експертиза осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, які за станом здоров’я не можуть з’явитися на засідання комісії, проводиться: за місцем їх проживання; у стаціонарних відділеннях центрів соціального обслуговування, тимчасового проживання в закладах соціального захисту для безпритульних громадян та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, або в стаціонарі, де така особа перебуває на лікуванні. Рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності (за її наявності) таких осіб приймає без направлення на медико-соціальну експертизу лікуючий лікарем або лікарсько-консультативна комісія, а направлення лікарем чи лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу здійснюється не пізніше ніж через місяць після припинення або скасування воєнного стану.

6. Постанова КМУ від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану»

На період воєнного стану автоматично продовжено строки дії чинних строкових дозвільних документів. У період воєнного стану право на провадження господарської діяльності суб’єкти господарювання можуть набувати без отримання дозвільних документів. Протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану суб’єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, зобов’язані звернутися за отриманням ліцензії або дозволу до відповідного державного органу.

Декларацію можна подавати: в електронній формі – через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, зокрема засобами мобільного додатку Порталу «Дія» або у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг, як особисто, так і поштою.

Структура Декларації про провадження господарської діяльності

  • Відомості про суб’єкта господарювання.
  • Відомості про фактичну адресу (адреси) провадження господарської діяльності.
  • Назва виду господарської діяльності, який провадить суб’єкт господарювання .
  • Назва дозвільного документа (дозвільних документів), на заміну якого (яких) на період воєнного стану подано декларацію.
  • Відмітка про те, що суб’єкт господарювання ознайомлений з вимогами законодавства, якими встановлено вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, отриманню документа дозвільного характеру, іншого результату надання публічної послуги, на заміну якого подано декларацію, та зобов’язується їх виконувати.

До видів господарської діяльності, які не можуть проводитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану, віднесено:

  • провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів (які не мають чинної ліцензії);
  • провадження господарської діяльності з культивування рослин, віднесених до відповідного переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого КМУ, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного переліку.

7. Постанова КМУ від 24.03.2022 № 357 «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану»

На період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення  машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки та види робіт підвищеної небезпеки (крім зазначених нижче) можна експлуатувати (виконувати) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, а строк дії відповідних документів дозвільного характеру, який закінчився в цей період, автоматично продовжується на цей період.

Дозвіл обов’язковий на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки (група А постанови КМУ від 03.02.2021 № 77 «Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки»):

  • устатковання, пов’язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас, що визначені постановою КМУ «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»;
  • обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, зазначені в додатку 1 до Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, затвердженого постановою КМУ (під вимоги цього пункту підпадають АЗС).

Дозвіл обов'язковий на виконання видів робіт підвищеної небезпеки (група А додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107):

  • Виробництво (виготовлення), використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою КМУ від 11.07.2002 № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»).
  • Вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху, утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки, виготовлення, випробування, транспортування, зберігання та використання промислових вибухових матеріалів та їх знешкодження.
  • Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних та/або пожежонебезпечних зонах.
  • Технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
  • Виробництво піротехнічних виробів. Заповнення, злив і ремонт балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей зі стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом, їх зберігання. Роботи із застосуванням піротехнічного інструменту.
  • Роботи зі збагачування корисних копалин, утворення та експлуатація відвалів гірничих порід, обкладання та скріплення укосів, бортів, уступів кар’єрів, підземна геологорозвідка, геологомаркшейдерські роботи).

8. Постанова КМУ від 22.03.2022 № 347 «Про внесення змін до постанови "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд”»

Мета цієї Постанови – полегшити оцінку відповідності та її підтвердження в умовах воєнного стану для деяких імпортованих та вітчизняних будівельних товарів для випуску їх у вільний обіг на території України.

До повноважень Мінрегіону належать складання та періодичне оновлення Переліку будівельних виробів (продукції), що мають незначний вплив на здоров’я та безпеку людей, надання на ринку яких дозволяється без проведення оцінки відповідності та складення декларації про відповідність будівельного виробу (продукції) за встановленою у додатку формою.

До припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів дозволяється введення в обіг та надання на ринку будівельних виробів (продукції), що ввозяться на митну територію України з держав – членів ЄС, на підставі виданої іноземним суб’єктом господарювання декларації (мовою оригіналу + копія, складена українською мовою).

Не вимагатиметься складення декларації та нанесення знака відповідності Технічному регламенту.

9. Постанова КМУ від 13.03.2022 № 273 «Про внесення змін до пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»

Постанова стосується експлуатації колісних транспортних засобів загального користування. На транспортні засоби, які підлягають обов’язковому тимчасовому державному обліку, адміністратори сервісного центру МВС видають тимчасові реєстраційні талони, що є дійсними в період дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану та протягом 90 діб після його припинення або скасування, та закріплюють нові номерні знаки або номерні знаки, які були в користуванні та на цей час не закріплені за іншими транспортними засобами. Протягом 90 діб із дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану такі транспортні засоби підлягають державній реєстрації, як у мирний час.

Транспортні засоби підлягають тимчасовому державному обліку (внесенню до Єдиного державного реєстру транспортних засобів) за заявою власника, до якої додаються копії: документа, що посвідчує особу власника машини; акта про примусове відчуження або вилучення майна (документа, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу).

10. Постанова КМУ від 12.04.2022 № 434 «Про внесення змін до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньобудівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів»

Постанова стосується експлуатації сільськогосподарської техніки. Тимчасову реєстрацію машин у період дії воєнного стану здійснюють державні інспектори (Держпродспоживслужби) за місцем подання заяви власником машини (без урахування місцезнаходження юридичної особи або місця проживання (перебування) фізичної особи) протягом трьох робочих днів. Огляд машини державні інспектори та спеціалісти з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації проводять за змоги.

За результатами тимчасової реєстрації машини видається талон тимчасового обліку машини, що є дійсним у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його скасування, та закріплюються нові номерні знаки або номерні знаки, які були в користуванні та на цей час не закріплені за іншими машинами. Протягом шести місяців із дня скасування дії воєнного стану машину слід зареєструвати на загальних умовах, а в разі невиконання цих вимог таку машину вважають незареєстрованою.

Тимчасова реєстрація машини здійснюється на підставі заяви власника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує особу власника машини; копія документа, що підтверджує право власності; документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби).

11. Постанова КМУ від 19.04.2022 № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд» та Постанова КМУ від 19.04.2022 № 474 «Про затвердження Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів»

Сфера застосування – виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а у випадках, передбачених законодавством, – місцеві державні, військово-цивільні або військові адміністрації (центральні органи виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту).

Мета – організація оперативної діяльності з демонтажу пошкоджених або зруйнованих унаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів будівель і споруд або їх частин (на територіях, на яких немає або завершено активні фази бойових дій). Уповноважений орган повідомляє територіальним органам ДСНС, органам управління та силам цивільного захисту, правоохоронним органам щодо пошкодження об’єктів та вживає заходів щодо усунення можливих ризиків.

Дія постанов не поширюється на:

  • об’єкти оборонного і спеціального призначення,
  • об’єкти культурної спадщини;
  • об’єкти, на які поширюється дія Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;
  • демонтаж об’єктів, що проводиться під час виконання робіт з нового будівництва, реставрації, реконструкції та капітального ремонту (об'єкти будівництва); аварійно-рятувальні роботи, передбачені Кодексом цивільного захисту України.

Вихідні дані для розроблення документації з демонтажу об'єкта:

  • рішення про демонтаж (містить відомості про замовника демонтажу; місцезнаходження та короткий опис об’єкта; ідентифікатор (реєстраційний номер) звіту про обстеження; умови та вимоги до демонтажу;
  • звіт про результати обстеження з рекомендаціями;
  • проєктна документація або технічний паспорт об’єкта (за наявності);
  • інформація про підземні інженерні мережі та споруди, лінії електропередачі та зв’язку;
  • інформація про наявність на об’єкті захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення або інших споруд, призначених для укриття населення;
  • інформація про розташування пункту утилізації відходів та полігону для їх захоронення і шляхи транспортного сполучення.

Вимоги до документації з демонтажу:

  • розробляє та затверджує підрядник;
  • не підлягає експертизі;
  • не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт.

Програма робіт з обстеження об'єкта містить перелік пошкоджених об’єктів, що підлягають обстеженню (найменування об’єкта, адреса розташування об’єкта, інформація щодо юридичних чи фізичних осіб, що є власниками або управителями пошкодженого об’єкта), черговість та строки виконання робіт з обстеження, основні характеристики об’єктів та орієнтовний обсяг і склад робіт.

До обстеження об'єкта залучаються:

  • організації, у складі яких фахівці з обстеження (відповідальні виконавці послуг, пов’язані зі створенням об’єктів архітектури, які мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об’єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами);
  • фахівці підрозділів ДСНС, Національної поліції (за згодою); 
  • представники підрозділів Збройних Сил та СБУ (за потреби).

Обстеження пошкоджених об’єктів проводять відповідно до вимог Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 257.

Результати обстеження

За результатами обстеження складають звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації або демонтажу, а також у разі потреби відомості про пошкоджені несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення щодо їх відновлення (підсилення).

Результати обстеження відображають в паспорті об’єкта (у трьох примірниках) з використанням даних Реєстру будівельної діяльності.

У разі виявлення під час проведення обстеження пошкоджень будівельних конструкцій, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, виконавець письмово невідкладно, але не пізніше ніж у дводенний строк з дати виявлення зазначених пошкоджень інформує про це власника або управителя та місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, територіальні органи Держпраці та ДСНС за місцезнаходженням об’єкта, а в разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу – власника або управителя та уповноважений орган.

Проведення демонтажу

Демонтаж проводять на підставі договору, укладеного між замовником та підрядником. Після закінчення демонтажу прийняття об’єкта в експлуатацію не здійснюють та складають Акт про демонтаж лише в електронній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У разі повного демонтажу об’єкта акт про демонтаж є підставою для анулювання технічного паспорта та вилучення об’єкта з реєстру об’єктів нерухомого майна.

12. Постанова КМУ від 07.04.2021 № 319 «Про внесення змін до Порядку проведення технічного огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки»

Поняття «уповноважена організація» та «огляд» вилучено.

Експертна організація – незалежний суб’єкт господарювання, який проводить технічний огляд, експертне обстеження устатковання та провадить діяльність у цій сфері як третя сторона відповідно до вимог, установлених Мінекономіки.

Спеціалізована організація – суб’єкт господарювання, який проводить технічний огляд, випробування устатковання, що перебуває в його володінні, користуванні (експлуатації), та провадить діяльність у цій сфері відповідно до вимог, установлених Мінекономіки. Поняття «граничний строк експлуатації» замінено на «призначений строк служби» – календарна тривалість експлуатації, у разі досягнення якої експлуатацію устатковання належить припинити незалежно від його технічного стану.

Технічний огляд (експертне обстеження)

Первинному технічному огляду перед введенням в експлуатацію після монтажу або складання підлягає устатковання, щодо якого не розповсюджуються вимоги відповідних технічних регламентів про кінцеву перевірку.

Первинний та позачерговий технічний огляд має право проводити тільки експертна організація. Періодичний (черговий) технічний огляд може проводити як експертна, так й спеціалізована організація.

У разі виникнення аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, а також досягнення призначеного строку служби, встановленого виробником у технічній документації, проводиться експертне обстеження. Під час технічного огляду до уваги беруться разом з паспортом також інші експлуатаційні документи устатковання заводу-виробника.

Під час експертного обстеження до уваги беруть тільки нормативно-правові акти та організаційно-методичні документи

Оформлення результатів технічного огляду (експертного обстеження):

записи в паспорті (іншому експлуатаційному документі) устатковання про результати технічного огляду, дозволені параметри експлуатації та строк наступного технічного огляду;
прізвище, ім’я та по батькові, номер та строк дії посвідчення експерта, який проводив обстеження (із засвідченням підписом).

У разі проведення позачергового технічного огляду після закінчення граничного строку експлуатації устатковання немає потреби розробляти регламент технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації.

У разі зміни експлуатаційних параметрів устатковання, що пропонуються за результатами експертного обстеження, також немає потреби підтверджувати таке рішення технічними розрахунками.

Підписують та затверджують висновки експертизи за допомогою накладення електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Форми висновків експертизи затверджено наказом Міністерства економіки України від 31.12.2021 № 1191, а саме:

  • Висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки;
  • Висновок експертизи щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
  • Висновок експертизи щодо відповідності машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

У разі виявлення під час проведення технічного огляду дефектів, пошкоджень і несправностей, виникнення яких спричинено визначеними в експлуатаційних документах параметрами експлуатації або є властивим для устатковання цієї конструкції, спеціалізована або експертна організація, що проводить технічний огляд, повідомляє про це роботодавця і територіальний орган Держпраці за місцезнаходженням устатковання.

Не нормуються вимоги, що стосуються ведення обліку даних про технічний стан устатковання організаціями, що проводили технічний огляд устатковання (зокрема, немає потреби надсилати відповідні звіти, повідомлення).

Переглянути запис вебінару та завантажити презентацію можна тут.

Матеріал підготувала Карина Захарчук

Редакція Редакція журналу «Охорона праці»