Суїцид серед підлітків: як запобігти трагедії?

Самогубство  – це глобальна проблема людства. Згідно з даними ВООЗ, щороку у світі скоюють близько 800 тисяч самогубств.

Суїцидальна поведінка властива не тільки підліткам. Але саме в період з 12 до 21 року ми найбільш вразливі. За статистикою, кожен дев’ятнадцятий підліток віком від 15 до 19 років думав про самогубство. Причина в тому, що підлітки переживають дуже складний період життя, це час кардинальних змін. І тут має значення не лише фізіологічна перебудова, а й потужні психологічні зміни, різні проблеми, пов’язані з соціалізацією.

Підлітки дуже рідко перебувають у стабільному емоційному стані. Для них характерні пригніченість, тривога, страх, а емоційна піднесеність часто перетворюється на напруженість, дратівливість та навіть злість.

А от контролювати себе підлітки ще не вміють. До того ж вони часто не можуть визначити та описати власні емоції.

Також підлітки переживають багато комунікативних труднощів:

• їм складно знаходити співрозмовників;
• вони бояться не відповідати вимогам групи;
• їм страшно здатися смішними.

Ситуація ускладняється тим, що розуміння безумовної цінності людського життя ще не сформувалося. Наприклад, підлітки схильні думати, що їхнє життя – цілком адекватна ціна, щоб довести свою правоту, покарати кривдника чи домогтися свого.

Саме такі особливості віку зумовлюють приналежність до групи ризику щодо суїцидальної поведінки.

Психологи виділяють 10 основних мотивів суїцидальної поведінки:

1. Переживання самотності та відчуженості, відчуття нерозуміння з боку оточуючих.
2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.
3. Переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків або розлученням батьків.
4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою.
5. Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням.
6. Страх перед покаранням.
7. Любовні невдачі, сексуальні проблеми, вагітність.
8. Помста, погрози, шантаж.
9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
10. Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів.

Демонстративний (маніпулятивний) – підліток прагне звернути увагу на себе та свої проблеми, продемонструвати свій біль. Здебільшого до демонстративного суїциду схильні дівчата. Водночас серед дівчат, котрі намагаються скоїти самогубство, доводять справу до кінця лише 5%. Прояви демонстративного суїциду бувають різними – дрібні порізи, отруєння неотруйними ліками та зображення повішення. Зазвичай підлітки вчиняють такі дії не для того, щоб заподіяти собі реальної шкоди або позбавити себе життя, а з метою налякати оточення, змусити його задуматися, усвідомити своє несправедливе ставлення.

Афективний суїцид – скоєний у стані афекту, коли дитина не може контролювати емоції у конкретний момент.  Підліток діє імпульсивно, без чіткого плану. Сильні негативні емоції – образа, гнів – заважають адекватно сприймати ситуацію. Найчастіше діти в стані афекту здійснюють спроби повішення, отруєння токсичними та сильнодійними препаратами.

Справжній суїцид – найбільш небезпечний вид, саме він найчастіше спричиняє смерть, і зазвичай його пов’язують з депресивними станами. Тоді людина готується до вчинення самогубства, продумує план дій.

Але всі види суїцидів є небезпечними. Навіть якщо дитина вдається до маніпуляції, це не означає, що вона не наважиться здійснити справжнє самогубство. Навпаки, у стані емоційного збудження підліток не може себе контролювати, і може наважитися піти з життя.

Тривожні сигнали

Підлітки ніколи не скоюють самогубство «просто так». Зазвичай подібне рішення зріє в голові дитини не один день, і навіть не тиждень. І впродовж цього часу дитина відчайдушно «волає» до дорослих, різними способами намагається показати батькам, що їй погано.

Ось чому так важливо реагувати на зміни настрою, поведінки та висловлювання підлітка. Водночас не забувайте, що зміни в характері, манері спілкування, а також у ставленні до раніше визнаних цінностей у підлітковому віці трапляються часто, і це нормально.

Ознаки, що можуть вказувати на те, що підліток перебуває на межі скоєння самогубства:

Зміни емоційного стану. Підліток може «вибухати» через дрібниці, або, навпаки, втрачає інтерес до колишніх радощів життя. Можуть траплятися безпричинні, на перший погляд, сльози та агресія.

• Тривожним сигналом є різка зміна поведінки загалом. Наприклад, підліток став замкнутим та безрадісним, хоча на нього це не схоже, або навпаки – раніше мовчазна спокійна дитина стала збудженою.
• Порушення сну. Підлітку складно засинати, його мучить поверхневий сон, сонливість та слабкість протягом дня, його увага розсіюється, і це позначається на навчанні.
• Розмови про самогубство, акцентування уваги на епізодах суїциду у фільмах, медіа, спілкуванні тощо. Підліток може писати депресивні вірші або малювати «важкі» картини.
• Відвідування форумів та груп у соціальних мережах, де обговорюють самогубства. Підлітки, які переживають депресію, самі шукають такі групи, і, на жаль, знаходять, попри активну боротьбу правоохоронців.
• Втрата інтересу до свого зовнішнього вигляду, негативні висловлювання на власну адресу. Людина, яка думає про самогубство, може «забивати» на себе, забувати вчасно їсти, або їсти без апетиту раніше улюблені страви, нехтувати правилами гігієни, яких раніше завжди дотримувалася.
• Зміна кола спілкування. Підліток відсторонюється від друзів, надає перевагу віртуальному спілкуванню, або може зовсім припинити будь-яке спілкування.
• Дарування улюблених і найбільш цінних особистих речей: одяг, іграшки, прикраси тощо. Це вкрай тривожний сигнал, невисловлене прохання про допомогу, крик про те, що в душі не може загоїтися болюча рана.
• Ще один маркер суїцидальної поведінки підлітка – самоушкодження. Йдеться про надрізи, подряпини, рани, опіки від недопалків.

Також психологи радять звертати увагу на життя дітей у соцмережах. Часто статуси або фрази, які пишуть підлітки на своїх сторінках, можуть вказувати на їхні наміри вбити себе.

Як батьки можуть допомогти?

Якщо ви спостерігайте не властиву дитині поведінку, відчуваєте, що щось відбувається, але не знаєте напевно, що саме, – спробуйте довірливо поговорити з сином чи донькою, м’яко розпитати про переживання та почуття.

Ваше завдання – пояснити дитині, що кожна людина хоча б раз у житті переживала складні депресивні часи; поділитися своїм рецептом виходу з подібної ситуації.

Пам’ятайте: дитині потрібно знати, що її особистість та переживання важливі та цікаві для батьків, а оцінки, соціальні успіхи, зовнішній вигляд та смаки – це другорядні речі.

Коли діти почуваються безпорадними та не отримують підтримки батьків, вони схильні робити висновок, що саме так буде все їхнє життя. І такий висновок спричиняє сумніви – а чи треба жити, якщо завжди буде боляче.

Якщо відчуваєте, що ситуація виходить з-під контролю і ви не можете їй зарадити, обов’язково звертайтеся до психолога.

Пам’ятайте: часто аргументи за та проти суїциду настільки «врівноважені», що вчасна увага й турбота близьких здатні переконати підлітка обрати життя.

Бережіть себе та своїх рідних!