Шкільні проблеми: як допомогти дитині

На жаль, навчальний процес може дати вашому синові чи донці не лише нові знання, позитивні враження та емоції, але й неприємності. З початком занять у школі у дитини можуть проявлятися внутрішні психологічні проблеми. Якщо на них не звертати уваги, це може призвести до психічних розладів.

Психічні розлади, спричинені проблемами в школі, можуть бути у вигляді депресії, біполярних порушень (психозів) або інших психосоматичних захворювань (постійний нежить, безпричинні болі в животі тощо). Батьки повинні знати, що такі симптоми захворювань, зазвичай, з’являються через якийсь час після початку навчального року. Проблеми, пов’язані з навчанням, погані стосунки з однокласниками, викликають у дитини стрес, рівень якого підвищується поступово.

Уже через два місяці навчання батьки можуть помітити, що у їхньої дитини змінюється настрій та почастішали спалахи гніву, що можуть набувати дедалі небезпечнішого характеру. Дитина може неохоче спілкуватися не лише з домашніми, але й зі своїми однолітками, частіше відмовляється від їжі. Учень не виявляє бажання збирати портфель та ходити до школи. У школі дитина може поводитися неадекватно: то сісти та демонстративно не займатися фізкультурою, то відмовитися вирізати сніжинки на занятті з праці, то влаштувати істерику через дрібниці, то заспівати посеред уроку.

Учитель висловлює стурбованість. Він бачить, що відбувається з дитиною, коли вона перебуває в колективі, помічає, як та поводиться. Якщо якісь зміни сталися, педагог неодмінно повідомить про це батьків школяра. Їм слід прислухатися до будь-яких слів учителя, постаратися зрозуміти, чому дитина стала так поводитися. Можливо, виявляться певні психологічні проблеми.

Раптова зміна ставлення до навчання. Старанний учень може раптом перетворитися на двієчника, пропускати заняття, посилатися на погане самопочуття, травму або неприємну несподіванку, яка сталася дорогою до школи і змусила повернутися додому. Наприклад, дитина впала в калюжу, або ще щось стало перешкодою для того, щоб іти на заняття. В такому разі слід з’ясувати, чому вона боїться школи, відмовляється її відвідувати.

На домашнє завдання стало потрібно більше часу. Програма навчання з роками ускладнюється, тому це може бути природним явищем. Але часом дитина раптово починає занадто довго робити уроки, віддавати їм весь вільний час. Водночас успішність може ставати тільки гіршою. У такій ситуації батькам варто розібратися. Це може говорити про труднощі, з якими довелося зіткнутися учню. Варто зрозуміти причину, не дати ситуації вийти з-під контролю. Тоді психіка дитини залишиться здоровою.

Як реагувати на подібні труднощі?

• проявити терпіння до неврівноваженої дитини;
• приділити більше уваги школяреві, спробувати зрозуміти його;
• поспілкуватися відверто з дитиною та знайти причину такої поведінки;
• підтримати її в будь-якому разі;
• звернутися до фахівця, якщо ситуацію самостійно неможливо змінити.

Формуйте позитивний образ майбутнього школяра та загалом навчання у школі! Тоді можна уникнути таких негативних психологічних змін у поведінці дитини. Завжди будьте поряд і підтримуйте свою дитину!