Шкідливі речовини у мийних засобах

Хлорорганічні та хлор-реактивні речовини, що здатні призводити до порушень гормонального фону, інтоксикації, спричинити ушкодження органів (легень, серця, слизових оболонок) та подразнення дихальних шляхів. Найпоширенішим з них є гіпохлорид натрію. У засобах для хімічного чищення застосовується тетрахлоретилен. Ці хлорвмісні речовини спричиняють гострі отруєння, захворювання серцево-судинної системи, негативно впливають на шкіру та волосся, підвищують ризик онкологічних захворювань.

Етилендіамінтетраоцтова кислота (ЕDTA), що застосовується для пом’якшення води замість фосфатів, може спричинити подразнення шкіри, слизових оболонок очей і дихальних шляхів, симптоми бронхіту або астми.

Нітромускуси та поліциклічні мускуси здатні призводити до порушень гормонального фону, завдавати шкоди ненародженій дитині та водному середовищу.

Алкілфенолетоксилати та похідні алкілфенолів можуть спричинити контактний дерматит, кандидоз, вульвовагініт, алергічні реакції, утруднення дихання.

Нафтові дистиляти, що містяться у засобах для полірування меблів, негативно впливають на зір та нервову систему, майже всі вони є канцерогенами.

Нітробензол, що може міститися в засобах для очищення виробів з деревини, може спричинити задишку, блювання і втрату свідомості.

Феноли та крезоли, що є їдкими бактерицидними речовинами, здатні спричинити діарею, втрату свідомості, порушення функцій печінки і нирок та гостру загальну інтоксикацію.

Формальдегід – сильний канцероген, який спричиняє подразнення очей, горла, шкіри та органів дихання.

Фосфати та інші фосфорні сполуки, що разом зі стічними водами потрапляють у водойми, стимулюють ріст синьо-зелених водоростей. Це призводить до загибелі риби, безхребетних та погіршує якість річкової води.

Деякі із зазначених речовин здатні накопичуватись в організмі, посилюючи свій негативний вплив та створюючи ризик вторинного отруєння.

У наведеному переліку зазначено назви активних речовин. Та слід розуміти, що у складі засобу можуть бути суміші, що мають торгову назву та реєстраційний номер. Наприклад, ЕDTA може бути «прихована» під назвою препарату Трилон Б.

А як же поверхнево-активні речовини (ПАР), ароматизатори та барвники?

Тут питання ще складніше, тому що все це загальні назви за фізико-хімічними властивостями та призначенням. А речовин та їх сумішей, що відповідають за ці функції, – тисячі. І різниця у їхній безпечності теж велика. Наприклад, ПАР може бути як безпечною, олеохімічного походження, так і небезпечною за декількома факторами.

Чи можна вважати безпечними безфосфатні засоби?

Часто на етикетках чи у рекламі виробники роблять акцент на одному твердженні про певну характеристику продукту. Завдяки такій рекламі споживач може помилково вважати, що це і є та єдина ознака, яку слід враховувати, обираючи товар цього виду.

Наприклад, написи «без фосфатів», «без хлору» на упаковці мийних засобів. Справді, усі ці речовині небезпечні для довкілля. Проте замінники можуть бути не менш шкідливі.

Як уникнути можливих небезпек під час застосування мийних засобів?

Не будемо рекомендувати читачеві повертатись у позаминуле століття і застосовувати бабусині рецепти.

Уважно вивчіть склад, уникайте застосування засобів із вмістом речовин, що зазначені вище.

Використовуйте засоби, на які добровільно нанесене екологічне маркування (для порівняно безпечних засобів).

Для небезпечних засобів використовують попереджувальне маркування GHS (або відповідно до Регламенту ЄС CLP1) для небезпечної продукції. Усі небезпечні хімічні речовини повинні бути чітко зазначені на етикетці.

Застосовуючи мийні засоби, слід дотримуватись правил безпеки та дозування, що зазначенні на упаковці. Уникайте прямого контакту зі шкірою та очами, завжди використовуйте захисні рукавички і креми, зберігайте побутову хімію в місцях, недоступних для дітей. Повністю змивайте засоби для миття або чищення. Обов’язково провітрюйте приміщення, якщо під час прибирання застосовували побутову хімію.

Переходьте на екологічні засоби, що пройшли відповідну сертифікацію та позначені спеціальним екологічним маркуванням.

Матеріал підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення)
НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області