Шерше ля фам

Довгий час світ охорони праці  проєктували «під середньостатистичного працівника» чоловічої статі. Керуючись простим принципом – якщо каска сидить на голові, значить усе добре. Те, що вона на жіночій голові сповзає на очі, крутиться і «живе власним життям» вважалося дрібницею. І це стосувалося не лише захисного шолома. Жінки часто жартували, що їхній спецодяг, у якому вони почувалися вельми некомфортно, – «на виріст», а рукавиці більше схожі на ласти. З часом і фахівці з безпеки праці, і виробники нарешті визнали очевидне: незручна каска та інші ЗІЗ це не смішно, а небезпечно. Сьогодні нове правило OSHA вимагає, щоб усі ЗІЗ належним чином підходили кожному працівнику, особливо жінкам і людям з різними типами статури. Щодо розробки жіночого робочого одягу, йдеться про зміну підходів, враху­ва­ння анатомічних відмінностей і вод­ночас ефективний захист.

Інший цікавий факт. Згідно з дослідженнями Європейського агентства з безпеки і здоров’я на роботі, жінки частіше читають інструкції, рідше знімають захисні окуляри чи шолом «бо заважають», і вдвічі частіше нагадують колегам: «Каску вдягни!» Не дивно, що в багатьох компаніях з’явився напівжартівливий принцип: якщо за безпеку відповідає жінка – правила виконують усі.

Ще один показовий момент – саме жінки першими почали говорити про втому, монотонну роботу і необхідність робити мікроперерви. Колись це сприймали як «зайву емоційність», сьогодні – це стандартні елементи системи управління ризиками. А під час пандемії COVID-19 багато «антисептичних маршрутів», розміток дистанції та протоколів безпеки були розроблені саме жінками-фахівчинями з охорони праці. І так, саме вони чи не найбільше наполягали, що захисна маска і рукавички – не прикраса, а засіб захисту.

Тож якщо сьогодні каска сидить зручно, жилет не заважає рухатися, а правила безпеки виконуються без нагадувань, то, як кажуть, «шерше ля фам». Маємо подякувати за це жінкам. Навіть якщо починалося все із жарту про «захисний жилет на три розміри більший».