Секрет ідеального графіка ховався в Біблії

Дослідники сходяться на думці, що семиденний тиждень був узятий із Біблії. Так, одна з основних заповідей – «шість днів працюй, а в сьомий відпочивай». Тобто роботи на сьомий день слід припинити, щоб мати змогу щотижня перезавантажитись і відновитися. Релігієзнавці зазначають, розповідає focus.ua, що в короткій заповіді насправді прихована глибока думка. Вона розглядає роботу не як необхідність, а як цінність. Не йдеться про те, що робота має бути зроблена – вона має значення незалежно від результату.

У минулому столітті впродовж довгого часу роботу вважали фінансовою необхідністю, від якої слід було ухилятися. Значна частина музики й реклами 1980 і 1990-х років зображували ідеальне життя як дозвілля, – ігри в поло або відпочинок на яхті. А роботу зображували як «безглузду рутину». Близько 2000 року розуміння роботи почало змінюватися, ділова зайнятість стала почесною, а в лексиконі вкоренився вираз «шалено зайняті». Вираз швидко поширювався, і його доповнив «божевільний графік».

Останні дослідження чітко вказують на те, що успіх на роботі є важливою частиною щасливого життя. Учені також виявили, що загалом люди здатні отримувати задоволення і знаходити сенс у будь-якій роботі, якщо його правильно сформулювати.

Утім, науковці також стверджують, що є межа продуктивності людини. Перше дослідження на цю тему було проведено британським Міністерством боєприпасів ще у 1915 році. Тоді вчені дійшли висновку, що британським солдатам слід надавати «неробочу суботу», щоб збільшити їхню продуктивність. Результати також засвідчили, що семиденний робочий тиждень забезпечує лише шестиденний обсяг виробництва. Водночас додавання одного вихідного не призвело до будь-якої помітної втрати обсягу виробництва.

Через 100 років професор Стенфорда Джон Пенкавел проаналізував дані з використанням сучасних інструментів і визначив, що секрет ідеального робочого графіка весь час «ховався в Біблії». Дані вказують на те, що продуктивність корелює з робочими годинами протягом перших 49 годин на тиждень. На 50–55-й робочій годині продуктивність сповільнювалася. І жодного збільшення не спостерігалося в період з 56-ї по 70-ту годину роботи. Отже, науковці дійшли висновку, що додаткові 14 годин були марною тратою часу.

У результаті вченим вдалося вивести «стелю продуктивності», що перебуває на позначці у 55 годин на тиждень. Простими словами, учені радять 10-годинну п’ятиденку або шестиденку за умови, що на шостий день люди працюватимуть лише півдня. Сьомий день тижня, на думку дослідників, має бути присвячений відпочинку.

Утім нинішній нестримний розвиток науки, техніки, технологій дає змогу вдосконалювати формат робочого тижня. Кілька років тому вчені з Університету Мюнстера провели експеримент із чотириденкою, у якому взяли участь понад 40 компаній з різних галузей. За даними дослідження, перехід на чотириденний робочий тиждень поліпшив оцінку задоволеності життя серед співробітників компанії, – поліпшення стосувалися насамперед більшої кількості вільного часу.

Але такий формат підходить не для всіх. Якщо на виконання робочих обов’язків впливають такі фактори, як розклад клієнтів, оплачувані години тощо, скоротити робочий час без втрати прибутку і продуктивності не вдасться.

За матеріалами ЗМІ