Режими радіаційного захисту

Режим радіаційного захисту – це порядок дій людей, використання заходів і засобів захисту в зонах радіоактивного зараження, який охоплює радіаційні ураження й опромінювання людей більше за встановлені дози. Режими радіаційного захисту людей передбачають послідовність і тривалість використання захисних споруд, житлових і виробничих будівель, перебування на відкритій місцевості з використанням засобів індивідуального захисту.

Режим радіаційного захисту (режим роботи) упроваджують у разі тривалого перебування людей в зонах радіоактивного зараження, щоб забезпечити виробничий процес на об’єкті та життєдіяльність населення, зберігаючи в цей час працездатність людей. Для цього регламентують перебування людей у захисних спорудах, у виробничих і житлових будівлях та на відкритій місцевості з урахуванням захисних властивостей будівель та споруд.

Режими захисту розробляють заздалегідь для дискретних значень рівнів радіації, очікуваних на об’єкті, на території регіону, вони є складовою частиною документів з управління виробничим процесом в умовах зараження.

Режим захисту працівників на об'єкті та населення, яке перебуває вдома, містить три етапи, які слід виконувати в такій послідовності:

І етап – припинення роботи об’єкта (час безперервного перебування людей у захисних спорудах);

ІІ етап – робота об’єкта з використанням для відпочинку захисних споруд або житлових будинків;

ІІІ етап – робота об’єкта з обмеженим перебуванням людей на відкритій території.

У зв'язку з тим, що на об'єкті та в місцях проживання є укриття з різними коефіцієнтами ослаблення, розроблено типові режими з урахуванням їх захисних властивостей.

На сьогодні розроблено та рекомендуються 8 типових режимів захисту для різних категорій населення:

1–3-й режими – для непрацюючого населення;
4–7-й режими – для робітників і службовців;
8–й режим – для невоєнізованих формувань ЦЗ.

Режим радіаційного захисту для населення, працівників об’єкта та служб цивільного захисту на випадок аварії на АЕС розроблено відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ–97).

Для населення, яке не працює. Рішення приймають керівники міст та районів

І режим (доза 0,1 – 0,3 мР/год)

1. Укриття дітей у сховищах (приміщеннях) під наглядом дорослих (садочки, школи).
2. Герметизація приміщень, вікон, дверей, вентиляційних отворів та ін.
3. Герметизація та упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу.
4. Час перебування дорослого населення на вулицях обмежений.
5. Перебування на вулиці в респіраторах. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири.

ІІ режим (доза 0,3 – 1,5 мР/год)

1. Укриття дітей у сховищах (приміщеннях) під наглядом дорослих (садочки, школи).
2. Герметизація приміщень, вікон, дверей, вентиляційних отворів та ін.
3. Герметизація та упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у приміщення.
4. Проведення йодної профілактики дітям.
5. Перебувати на вулиці без важливої причини забороняється. Час обмежений. Перебувати на вулиці в респіраторах (протигазах), чоботах, плащах (накидках), головних уборах, рукавицях.

ІІІ режим (доза 1,5 – 15,0 мР/год)

1. Укриття всього населення в приміщеннях; часткова евакуація (дітей, жінок).
2. Герметизація приміщень, вікон, дверей, вентиляційних отворів та ін.
3. Герметизація та упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у приміщення.
4. Проведення йодної профілактики всього населення.
5. Перебування на вулиці забороняється. За потреби – час перебування на вулиці обмежений. Можливе перебування в захищеній техніці протягом кількох годин.
6. Перебувати на вулиці в респіраторах (протигазах), чоботах, плащах, головних уборах, рукавицях.

Для робітників і службовців, які продовжують виробничу діяльність в умовах радіаційного забруднення. Працюють у закритих приміщеннях. Рішення приймає керівник об’єкта

ІV режим (доза 15,0 – 100 мР/год)

1. Укриття всього населення в приміщеннях, захисних спорудах.
2. Герметизація приміщень, вікон, дверей, вентиляційних отворів та ін.
3. Герметизація та упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у приміщення.
4. Проведення йодної профілактики всього населення. Евакуація населення, крім задіяного у спеціалізованих формуваннях.
5. Перебування на вулиці без засобів індивідуального захисту забороняється. За потреби – час перебування на вулиці обмежений.
6. Робоче місце повинно бути розташоване в закритому приміщенні, відпочинок у захисній споруді.

V режим (доза понад 100 мР/год)

1. Укриття всього населення в приміщеннях, захисних спорудах.
2. Герметизація: приміщень, вікон, дверей, вентиляційних отворів та ін. Встановлення санітарних бар’єрів на вході в приміщення.
3. Герметизація та упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу.
4. Проведення йодної профілактики всього населення. Евакуація населення, крім задіяного в спеціалізованих формуваннях.
5. Перебування на вулиці без засобів індивідуального захисту забороняється. За потреби – час перебування на вулиці обмежений.

Для особового складу служб, формувань ЦЗ, які проводять аварійно-рятувальні роботи на забрудненій місцевості

1. Попередження населення відповідно до рівня радіації на місцевості про дотримання вимог певних режимів.
2. Використання найбільш доцільних дій спеціалізованих формувань.
3. Застосування засобів індивідуального захисту.
4. Обмеження доступу людей у район забруднення.
5. Організація позмінної роботи особового складу служб і формувань ЦЗ та скорочення часу перебування на відкритій місцевості в умовах радіаційного забруднення.
6. Організація санітарної обробки населення.
7. Проведення дезактивації.

Дотримання режимів забезпечить протирадіаційний захист населення, основна мета якого – не допустити опромінення людей понад встановлені допустимі дози.

Робочі місця повинні бути розташовані в закритому приміщенні. Якщо люди працюють просто неба, то запроваджується режим № 8, який передбачає позмінну роботу особового складу формувань в умовах радіаційного зараження. Для захисту населення у разі ускладнення радіаційної обстановки на АЕС передбачені тимчасові норми (режими захисту).

Тимчасова евакуація людей: якщо протягом одного тижня ефективна доза випромінення може досягти 50 мілізівертів (5 бер).

Вибір режиму радіаційного захисту відбувається так:

1. Вимірюють рівень радіації на зараженій місцевості.
2. Перераховують рівень радіації на 1 годину після вибуху.
3. У збірнику таблиць режимів вибирають номер типового режиму, що відповідає умовам проживання і типам захисних споруд, які використовуються для захисту людей.
4. За визначеним рівнем радіації на 1 годину вибирають у таблиці відповідну йому інформацію та доводять її до працівників через радіомережу.

Режим радіаційного захисту населення визначає порядок дії людей, що опинилися в зоні радіоактивного зараження, і порядок застосування засобів захисту.

Для захисту населення передбачено три типові режими радіаційного захисту:

• № 1 – для населених пунктів, у яких населення мешкає здебільшого в дерев'яних будинках (з коефіцієнтом ослаблення радіації в 2–3 рази);
• № 2 – для населених пунктів, де населення проживає у кам'яних одноповерхових будинках, які забезпечують ослаблення радіації удесятеро;
• № 3 – для населених пунктів, де населення живе у багатоповерхових панельних будинках, які забезпечують ослаблення радіації в 20–30 разів.

Пам'ятаймо, що підвали житлових будинків істотно знижують рівень проникаючої радіації (від 7 разів у дерев'яних одноповерхових будинках до 400 разів у багатоповерхових панельних).

Будь-який з цих трьох режимів передбачає триетапний порядок поведінки у зоні ураження:

• перший етап – це час, протягом якого треба бути в укритті;
• другий етап – час, протягом якого людина перебуває по черзі в укритті й у своєму домі (квартирі);
• третій етап – час перебування у своєму домі (квартирі) з короткочасним виходом на вулицю (на одну годину).

Тривалість кожного етапу залежить від рівня захисту від радіації, яку забезпечують укриття і житлове приміщення, і від рівня радіації в районі зараження та часу його зниження.

Рівень радіації можна орієнтовно оцінити, враховуючи, що вже за 7 годин після ядерного вибуху рівень радіації зменшується удесятеро, за добу – у 45 разів, за дві доби – у 100 разів, за два тижні – у 1000 разів.

Тривалість перебування в укритті визначає штаб ДСНС залежно від радіаційної обстановки. Використовуючи довідкові таблиці й інформацію щодо радіаційної обстановки, можна самостійно визначити час перебування в укритті чи іншій захисній споруді (ПРУ, підвалі та ін.).

Під час аварійного викидання в атмосферу pадіоактивних речовин можливі такі види опромінення населення:

• зовнішнє – під час проходження p/а хмари;
• внутрішнє – унаслідок вдихання p/а речовин;
• контактне – унаслідок p/а забруднення шкіри й одягу;
• зовнішнє – зумовлене p/а забрудненням землі, будівель, споруд та ін.
• внутрішнє – у разі вживання забруднених продуктів харчування.

Основою розробки заходів захисту населення в умовах p/а забруднення внаслідок ядерної аварії є рекомендації міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 1988 р.

Критерієм для прийняття рішення про заходи щодо захисту населення на ранній і середній фазах після аварії є дози зовнішнього та внутрішнього опромінення (табл.) з двома рівнями радіаційного впливу – нижнім і верхнім згідно з рекомендаціями МАГАТЕ.

 Якщо опромінення не перевищує нижнього рівня, заходи, передбачені в таблицях 1 і 2, не проводяться. Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то проведення цих заходів може бути відкладене. Якщо опромінення досягає або перевищує верхній рівень, то проводити заходи обов'язково.

Задля зменшення впливу іонізуючого випромінювання на людей усі заходи мають бути спрямовані на зменшення потрапляння p/а речовин в органи дихання, травлення і на поверхню тіла.

Після отримання повідомлення про радіаційну небезпеку населенню рекомендується негайно укритися в житлових будинках. Важливо знати, що стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, а цегельного – у 10 разів! Заглиблені укриття (підвали) ще більше послаблюють дозу випромінювання: з дерев'яним перекриттям у 7 разів, з цегельним або бетонним – у 40–100 разів.

Також слід вжити заходів захисту від проникнення в квартиру (будинок) радіоактивних речовин з повітрям: закрити кватирки, ущільнити рами і двері.

Захистити органи дихання підручними засобами див. табл. 3.

Використовувати ЗІЗ органів дихання та шкіри у разі виходу з приміщень.

Зробити запас питної води, набрати воду в закриті ємності, підготувати найпростіші засоби санітарного призначення (наприклад, мильні розчини для обробки рук), перекрити крани.

Продукти використовувати з герметичних упаковок.

Харчову продукцію з присадибних ділянок, з лісу, рибу попередньо перевірити на p/а забруднення;

Провести екстрену йодну профілактику (якомога раніше, але тільки після спеціального повідомлення). Йодна профілактика полягає в прийомі препаратів стабільного йоду: йодистого калію або водно-спиртового розчину йоду. За його допомогою досягається 100% ступінь захисту від накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі (табл. 4).

Для евакуації підготувати документи, гроші, найпотрібніші речі, ліки, мінімум білизни й одягу (1–2 зміни). Зібрати запас консервованих продуктів, також дитяче харчування на 2–3 дні. Зібрані речі упакувати в поліетиленові пакети та зберігати у приміщенні, найбільш захищеному від проникнення зовнішнього забруднення:

У разі опромінення слід:

• провести йодну профілактику;
• провести санітарну обробку населення;
• провести дезактивацію поверхневого забруднення p/а речовинами продуктів харчування (обмивання, видалення верхнього шару);
• періодично проводити дезактивацію внутрішніх поверхонь приміщень;
• провести дезактивацію будівель, території.

Матеріал підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення)