Рятувальні роботи у зруйнованих будівлях

Рятувальні й інші невідкладні роботи – це комплекс заходів, спрямованих на припинення дії небезпечних факторів, порятунок життя і збереження здоров’я людей, а також локалізацію зон надзвичайних ситуацій. Головна мета – порятунок людей і надання медичної допомоги потерпілим.

Ці роботи пов’язані з небезпекою як для рятувальників, так і для людей під завалами. У разі часткового руйнування будинків деякі їх конструктивні елементи пошкоджуються, зв’язок їх з іншими елементами будинків порушується.

Послідовність, способи виконання рятувальних робіт залежать від характеру руйнування будинків і споруд, руйнування комунальних, енергетичних і технологічних мереж, а іноді – від ступеня радіоактивного, хімічного зараження об’єкта, пожеж та інших чинників, що впливають на дії рятувальників.

Розбирають завали, зазвичай, вручну, без застосування машин задля запобігання подальшому руйнуванню і погіршенню становища людей, що перебувають під ним.

Командир оперативної групи отримує від керівника аварійно-рятувальних робіт інформацію про:

• можливу наявність, кількість людей під завалом, імовірні місця їх перебування;
• ділянку роботи, яку виділили оперативній групі для пошуку і виявлення людей;
• чи відключені комунікації (електро-, газо-, водо-, теплопостачання).

Найбільш імовірними місцями перебування людей у пошкоджених будинках вва­жаються сходові клітки, приміщення, розташовані біля них, завали біля зовнішніх і внутрішніх стін будинку. Під час розшуку дітей треба звернути увагу на те, що вони часто з переляку ховаються в темні місця (на горищах, під сходами, у прикомірках і т. п.).

Способи виявлення людей у пошкоджених будинках

Пошук людей варто починати з:

• визначення найбільш безпечних шляхів підходу до будинку, його зовнішнього огляду і встановлення наявності завалів біля зовнішніх стін;
• виявлення конструкцій, що загрожують падінням;
• визначення найбільш безпечних шляхів проникнення в будинок;
• установлення наявності пожеж, хімічного, радіактивного забруднення, загазованості  поблизу будинку й у будинку та їхньої загрози проведенню робіт.

Перед тим як увійти в пошкоджений будинок, слід переконатися, чи не загрожує він обвалом (ознаки обвалу: шум у стінах, тріск, небезпечний нахил стін і конструкцій).

Рятувальники повинні бути оснащені відповідним інструментом, вогнегасниками, засобами індивідуального захисту, дозиметрами.

Основним способом виявлення людей під завалами й в пошкоджених будинках є ретельні дослідження завалів та огляд усіх поверхів будинку.

Дослідження завалів варто починати з прослуховування і визначення місцезна­ходження людей за звуками та ін. Імовірність перебування людей визначають за низкою зовнішніх ознак: одяг, що видно із завалу, сліди крові, речі, що лежать поруч із завалом – шапки, взуття, сумки.

Незалежно від наявності ознак перебування людей, усі завали слід ретельно дослідити.

Для виявлення людей під завалом треба застосовувати окрики, сильний стукіт.

Про виявлення людей командир групи доповідає керівнику робіт і приступає до порятунку.

Порятунок людей з-під завалів

Перед початком робіт варто укріпити чи обвалити нестійкі конструкції. Якщо обвалення може спричинити небажані наслідки (погіршення стану людей), конструкцію зміцнюють.

Міжповерхові перекриття (балки, крокви і т. п.) зміцнюють, установлюючи під них додаткові опори (стовпи), стіни що загрожують падінням, зміцнюють розпірками, опорними колодами, металевими балками та ін.

Послідовність обвалення хитких конструкцій:

• огородження місця роботи у радіусі подвійної висоти будинку, що обрушується;
• окремі навислі елементи обрушують перерубуванням, перерізанням арматури, що утримує їх від падіння;
• для обвалення високих конструкцій спочатку їх зміцнюють. Далі – підготовчі роботи (підрубування основи, різання чи перерубування арматури), після чого кріплення за допомогою мотузок чи троса знімають (висмикують), конструкцію обрушують вручну чи за допомогою лебідки, машини і т. п.

Порятунок людей з-під завалів

Якщо потерпілий у верхній частині завалу чи висота завалу незначна, уламки розбирають зверху. Завал розбирають зверху тільки в окремих випадках, бо це може порушити зв'язки між окремими елементами, які служать у завалі опорою, і спричинити руйнування. Під час розбирання завалу зверху для звільнення з-під нього потерпілого, який перебуває у верхній частині, роблять зсув уламків на сторони. Якщо потерпілий у глибині завалу, слід уникати зсуву довгомірних конструкцій, великих плит, панелей, блоків, що можуть спричинити руйнування.

Якщо висота завалу 1,5 м і більша, а потерпілий у глибині завалу, проробляють знизу чи збоку прохід у завалі.

Якщо завал біля стіни, варто влаштовувати прохід уздовж неї, і використовувати стіну як опору. Розміри проходу повинні забезпечувати можливість винести потерпілого (близько 0,9 м заввишки і 0,6 м завширшки).

Насамперед звільняють голову і груди потерпілого від уламків, що тиснуть на них; для забезпечення вільного дихання очищають від пилу рот і ніс.

В окремих випадках, не очікуючи повного звільнення з-під уламків, надають термінову медичну допомогу.

Проходи в завалах і під завалом варто влаштовувати застосовуючи спеціальні кріплення. Ходити по завалу слід не стаючи на хиткі уламки і конструкції, небезпечні місця потрібно позначати попереджувальними і вказівними знаками. У нічний час небезпечні місця позначають світловими сигналами, знаками.

Порятунок з верхніх поверхів пошкоджених будинків

• Рятувати людей з верхніх поверхів будинків зі зруйнованими, заваленими чи відрізаними вогнем входами, можна через сусідні приміщення чи суміжні будинки, дахи будинків, а також за допомогою заміни пошкоджених сходових маршів трапами, перехідними містками, спускаючи за допомогою мотузки, підвісної люльки, використання приставних драбин та ін.
• Для улаштування трапів, перехідних містків слід використовувати підручні матеріали: дошки, двері, колоди, плити, балконну огорожу тощо.
• Для порятунку за допомогою мотузки слід знати прийоми обв'язування мотузкою людини.
• Не можна допускати  перевантажень сходів, трапів, містків скупченням людей.

Під час рятувальних робіт забороняється:

• без потреби ходити по завалах, поблизу пошкоджених, палаючих будинків;
• у разі пожежі працювати без ізолюючих протигазів;
• під час роботи біля газових, вибухонебезпечних, пожежонебезпечних мереж, комунікацій – курити, користуватися інструментом, який спричиняє іскри;
• у загазованих місцях працювати поодинці;
• працюючи у будинках з пошкодженою електромережею, торкатися руками проводів (пошкодження електромережі усувають фахівці);
• вмикати електрику, газ, водопровід, поки їх не перевірять фахівці;
• пити воду з ушкоджених (затоплених) колодязів;
• ставити машини біля стін, що загрожують обвалом;
• переміщати техніку з піднятим вантажем чи нахиленим ковшем.

Матеріал підготувала Інна Ільницька, методист обласного методичного кабінету (БЖД населення)
НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області