Психосоціальні ризики праці ветеранів

Психологічний стан людей, які пережили бойові дії, вимагає особливої уваги, оскільки війна змінює психіку, формуючи нові реакції та потреби. Що мають робити для відновлення героїв у цивільному житті держава, роботодавці та громади. Про це – у статті.

Повномасштабна війна істотно змінила структуру українського ринку праці та соціальної політики. Тисячі військовослужбовців повертаються до цивільного життя, значна частина з них – з інвалідністю. У таких умовах питання не лише фізичної реабілітації, але й психосоціальної підтримки та інтеграції у трудову діяльність набуває особливої актуальності. Повернення ветерана до роботи – це складний багатовимірний процес, що охоплює психологічну адаптацію, відновлення соціальних ролей, професійну переорієнтацію та створення безпечного робочого середовища.

Психологічний стан людей, які пережили бойові дії, вимагає особливої уваги, оскільки війна змінює психіку, формуючи нові реакції та потреби. Як учасник ­Афганської війни, особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, колишній очільник підрозділів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю України на Кіровоградщині та Київщині я це добре розумію.

Серед основних психологічних проблем є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), що проявляється у нав’язливих спогадах, нічних жахах, підвищеній тривожності, чутливості до гучних звуків. Також часто спостерігаються складнощі з адаптацією, тобто важкість перемикання з режиму виживання (де безпека залежала від миттєвої реакції) на цивільний ритм життя, підвищена дратівливість та агресія. Ветеранам може бути важко контролювати емоції, особливо стикаючись із дрібними цивільними проблемами, які здаються їм неважливими. Іноді спрацьовує «синдром вцілілого» та почуття провини, втрата інтересу до життя, апатія. Впливають на психологічний стан бойові та черепно-мозкові травми, які призводять до проблем з пам’яттю та здатністю концентруватися. Ветерани нерідко почуваються ізольованими через те, що колеги не розуміють їхнього досвіду, або через упереджене ставлення до їхньої «нестабільності».

Найбільше такі психологічні ризики характерні для ветеранів з інвалідністю. Виписавшись із лікарні, колишні військові розуміють, що їм доведеться жити з каліцтвами все життя, у них часто починається депресія. Через маскулінну культуру, що домінує в армії, інвалідність сприймається як найгірша подія в житті, яку неможливо компенсувати, і як повна фізична та соціальна неповноцінність. Військовий починає думати про те, що не зможе бути годувальником сім’ї. Та й сама його родина стикається з медичними, економічними та соціально-психологічними проблемами. Не витримавши труднощів, що навалилися, людина може самоізолюватися, втратити сенс життя. За словами психологів, у колишніх військових є два базових типи реакції на важку інвалідність – боротьба або самогубство.

Проблеми із ПТСР ветерани часто приховують, тому що, отримавши такий діагноз, вони можуть відразу зіткнутися з обмеженнями, наприклад, на водійські права або мисливські квитки. Перед ветеранами з інвалідністю нерідко постають соціальні бар’єри (нерозуміння з боку роботодавців, ізоляція або складність у відновленні соціальних зв’язків). Їх хвилює втрата попередньої кваліфікації, неможливість працювати за старою професією, потреба у перекваліфікації. Крім цього, на жаль, часто на підприємствах немає адаптованих робочих місць, недостатньо підготовлені роботодавці, як наслідок – зберігається формальний підхід до працевлаштування осіб з інвалідністю.

Від реабілітації до працевлаштування

В Україні сформовано досить широку нормативну базу щодо підтримки ветеранів. Зокрема, ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами 2025 р.), ЗУ «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», де закладено новий підхід до комплексної підтримки. Також прийнято низку постанов КМУ, серед них:

• постанова КМУ від 21.01.2025 № 62 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка передбачає фінансування заходів із психологічної реабілітації, професійної адаптації та фізичного відновлення ветеранів;
• постанова КМУ від 26.11.2025 № 1595 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення професійної адаптації ветеранів війни та членів їх сімей», яка оновлює систему професійної адаптації, розширює коло отримувачів, спрощує доступ до послуг;
• розпорядження КМУ від 11 лютого 2026 р. № 154-р «Про затвердження Державної цільової програми «Ветеран. Робота» на 2026–2027 роки». Концепція програми «Ветеран. Робота» на 2025–2027 роки» спрямована на системну інтеграцію ветеранів у ринок праці, взаємодію держави, бізнесу та громад.

Така трирівнева система психологічної допомоги передбачає базову підтримку та спеціалізовану допомогу. Послуги надають через державні заклади, центри ветеранського розвитку, приватних надавачів, залучених до державних програм. Отримання допомоги можливе, зокрема, через електронні сервіси та реєстри. Ветеранам забезпечують соціальний супровід, розробку індивідуальних планів адаптації, допомогу у вирішенні побутових питань, супровід під час працевлаштування, професійну адаптацію, навчання нових професій, підвищення кваліфікації, підтримку підприємництва. Професійну адаптацію спрямовано на підвищення конкурентоспроможності ветеранів на ринку праці, пілотними проєктами передбачено адаптацію житла й робочого місця, розвиток навичок самообслуговування. У регіонах також активно впроваджують власні програми підтримки, реалізують програми соціально-психологічної адаптації, діють програми безоплатної психологічної допомоги для ветеранів та їхніх родин, пілотні проєкти з адаптації ветеранів, персоналізований супровід після реабілітації.

Сергій Подорожний, представник Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Кіровоградській області.

Підготував С. Колесник

Serhiy Podorozhnyi
Psychosocial Risks Faced by Veterans in the Workplace
The psychological well-being of people who have survived combat requires special attention, as war alters the psyche, giving rise to new reactions and needs. What steps should the government, employers, and communities take to help these heroes reintegrate into civilian life? This article explores these issues.

Full-scale war has significantly altered the structure of the Ukrainian labor market and social policy. Thousands of military personnel are returning to civilian life, a significant number of whom have disabilities. Under these circumstances, the issues of not only physical rehabilitation but also psychosocial support and integration into the workforce take on particular importance. A veteran’s return to work is a complex, multidimensional process that encompasses psychological adaptation, the restoration of social roles, professional reorientation, and the creation of a safe work environment.

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ або журналі "Охорона праці"  № 6/2026