Практичний інструментарій фахівця з HSE

Практичний досвід застосування сучасних інструментів управління охороною здоров’я, безпекою праці та охороною довкілля (Health, Safety and Environment, HSE) під час реалізації міжнародних проєктів з відновлення України.

ВСТУП

Що робить будівельний проєкт по-справжньому успішним? Чому одні проєкти завершуються вчасно, без серйозних інцидентів і з високою оцінкою замовника, тоді як інші постійно стикаються із затримками, додатковими витратами, виробничими ризиками та конфліктами між учасниками будівництва?

Якщо поставити це запитання замовникам, керівникам будівельних компаній, фахівцям будівельної галузі, більшість із них назвуть цілком обґрунтовані критерії успішності: виконання робіт у визначені договором строки, дотримання бюджету, належна якість будівництва та задоволеність замовника. Саме за цими показниками найчастіше оцінюють результат реалізації будівельного проєкту.

Однак практичний досвід роботи на міжнародних будівельних проєктах показує: є ще один чинник, який безпосередньо впливає на досягнення всіх зазначених цілей. Це ефективне управління охороною здоров’я, безпекою праці та охороною довкілля (Health, Safety and Environment, HSE).

Сьогодні Україна реалізує безпрецедентну програму з відновлення об’єктів критичної інфраструктури, житлового фонду, закладів охорони здоров’я, освіти та промисловості. До фінансування цих проєктів залучені міжнародні фінансові установи, уряди іноземних держав, організації системи ООН, міжнародні гуманітарні організації та приватні інвестори. Вони не лише надають фінансову допомогу, а й упроваджують сучасні підходи до управління проєктами, що передбачають високі стандарти як до якості будівництва, так і до організації безпечного виконання робіт, управління професійними ризиками, охорони здоров’я, безпеки праці та охорони довкілля.

Водночас основою реалізації будь-якого будівельного проєкту в Україні залишаються вимоги чинного законодавства України. Закони України, нормативно-правові акти з охорони праці (далі – ОП), державні будівельні норми та інші обов’язкові вимоги є фундаментом діяльності всіх учасників будівництва.

Тому міжнародні стандарти та практичні підходи не слід розглядати як альтернативу національному законодавству. Навпаки, вони доповнюють наявну систему сучасними інструментами управління, які допомагають ефективніше планувати роботи, своєчасно виявляти ризики, приймати обґрунтовані управлінські рішення та забезпечувати безпечне виконання робіт протягом усього життєвого циклу будівельного проєкту.

У цих умовах суттєво змінюється роль фахівця з управління охороною здоров’я, безпекою праці та охороною довкілля (далі – фахівець із HSE). Від нього сьогодні очікують не лише контролю за дотриманням вимог законодавства, а й активної участі у плануванні, організації, координації та постійному вдосконаленні процесів управління проєктом. За такого підходу HSE стає одним із ключових інструментів управління будівництвом поряд із календарним плануванням, управлінням якістю, бюджетом і ресурсами.

Мета статті – запропонувати практичні інструменти управління, ефективність яких було доведено під час реалізації міжнародних будівельних проєктів з відновлення України. Розглянемо підходи, документи та управлінські рішення, що можуть бути адаптовані українськими будівельними компаніями незалежно від їх форми власності, масштабу діяльності чи виду будівельного проєкту.

Переконаний, що по-справжньому цінним є той професійний досвід, яким діляться з іншими. Саме тому наведені в публікації підходи й інструменти розглянуто не лише крізь призму нормативних вимог, а насамперед з позиції їх практичного застосування на реальних будівельних майданчиках.
У цій статті термін HSE (Health, Safety and Environment) використовується як узагальнене поняття, що характеризує комплексний підхід до управління охороною здоров’я, безпекою праці та охороною довкілля під час реалізації будівельних проєктів. Абревіатура HSE також застосовується в складі назв професійних ролей, процесів, документів, управлінських інструментів та елементів ієрархії засобів контролю, що використовувалися під час реалізації проєктів за участю міжнародних організацій і донорів, зокрема IOM, USAID, UNICEF, UNOPS, Світового банку (World Bank Group), Уряду Японії та інших міжнародних партнерів.

ЧОМУ ЗМІНЮЄТЬСЯ РОЛЬ ФАХІВЦЯ З HSE

Упродовж багатьох років діяльність фахівця з ОП на будівельних майданчиках переважно асоціювалася з контролем виконання вимог законодавства. Проведення інструктажів, перевірка використання засобів індивідуального захисту (далі – ЗІЗ), контроль стану робочих місць, оформлення документації, участь у розслідуванні нещасних випадків і контроль виконання приписів традиційно вважалися його основними функціями.

Безумовно, ці завдання залишаються важливою частиною системи HSE і сьогодні. Проте сучасний будівельний проєкт суттєво відрізняється від того, яким він був ще десять років тому.

Будівництво дедалі більше перетворюється на складну систему взаємопов’язаних процесів, у якій одночасно працюють десятки підрядних організацій, виконуються роботи підвищеної небезпеки, застосовуються різні технології, а виробнича ситуація може змінюватися щодня. За таких умов забезпечити належний рівень безпеки виключно завдяки контролю вже неможливо.

Саме тому HSE виходить за межі окремої функції контролю й дедалі більше інтегрується в систему управління будівельним проєктом. Безпека стає одним із чинників, що безпосередньо впливають на строки виконання робіт, їхню якість, ефективність використання ресурсів та успішне досягнення цілей проєкту.

З огляду на це змінюється і роль фахівця з HSE (рис. 1). Сьогодні він не лише контролює дотримання вимог законодавства та корпоративних стандартів, а й бере участь у плануванні робіт, оцінюванні професійних ризиків, координації взаємодії між учасниками будівництва, підготовці управлінських рішень і вдосконаленні системи управління HSE. Отже, фахівець із HSE стає повноправним учасником команди управління проєктом.

ВІД КОНТРОЛЮ ДО КЕРУВАННЯ РИЗИКАМИ

Серед найважливіших змін останніх років – перехід від реактивного до проактивного управління безпекою (рис. 2). Традиційний підхід переважно ґрунтувався на реагуванні на вже виявлені порушення або наслідки небезпечних подій. Основними інструментами були перевірки, приписи, дисциплінарні заходи та аналіз нещасних випадків, що вже сталися.

Сучасний підхід базується на іншій логіці: основну увагу зосереджують на виявленні потенційних небезпек під час оцінювання професійних ризиків та впровадженні запобіжних заходів ще до початку виконання робіт. З огляду на це важливого значення набувають основні HSE-інструменти, які використовуються під час управління міжнародними будівельними проєктами.

► Документи та плани:

• HSE Plan – План управління охороною здоров’я, безпекою праці та охороною довкілля.
• Environmental and Social Management and Monitoring Plan (ESMMP) – План екологічного та соціального управління та моніторингу.
• Risk Assessment (RA) – оцінювання ризиків.
• Risk Assessment and Method Statement (RAMS) – План безпечного виконання робіт.
• Emergency Response Plan (ERP) – План реагування на аварійні ситуації.

► ​Дозвільна система та організація робіт:

• Permit to Work (PTW) – система нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки.
• Toolbox Talk (TBT) – щоденні виробничі наради (цільові інструктажі) з питань безпеки.
• Site Induction – вступний HSE-інструктаж для працівників, підрядників і відвідувачів.

► ​Контроль і моніторинг:

• Safety Checklists – контрольні переліки (чек-листи) з безпеки.
• HSE Inspection – планові та позапланові HSE-інспекції будівельного майданчика.
• Daily Site Logbook – щоденний журнал будівельного майданчика.
• Key Performance Indicators (KPI) – ключові показники ефективності HSE.

► Інциденти та вдосконалення:

• Near Miss – повідомлення та аналіз потенційно небезпечних подій («майже випадків»).
• Incident Reporting and Investigation – система повідомлення, реєстрації та розслідування інцидентів.
• Corrective Action Register (CAR) – журнал коригувальних заходів.
• Lessons Learned – аналіз отриманого досвіду та поширення засвоєних уроків.

► Навчання та звітність:

• HSE Training Matrix – матриця навчання та перевірки компетентності персоналу.
• Weekly / Monthly HSE Report – щотижнева або щомісячна управлінська HSE-звітність.

Перелічені інструменти не застосовуються ізольовано. Вони утворюють єдину систему управління HSE, яка забезпечує планування, організацію, контроль, аналіз результатів і безперервне вдосконалення процесів безпечного виконання робіт протягом усього життєвого циклу будівельного проєкту.

НОВА РОЛЬ ФАХІВЦЯ З HSE В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ БУДІВЕЛЬНИМ ПРОЄКТОМ

Сучасні HSE-інструменти самі по собі не забезпечують безпечне виконання робіт. Їх ефективність безпосередньо залежить від того, наскільки правильно вони впроваджуються, застосовуються та інтегруються в систему управління будівельним проєктом. Тому змінюються й професійні вимоги до фахівця з HSE. Сьогодні його роль полягає не лише в упровадженні HSE-інструментів, а й у забезпеченні їх результативного функціонування як невіддільного складника системи управління будівельним проєктом (рис. 3).

Для ефективного функціонування HSE-системи фахівець із HSE повинен:

• інтегрувати вимоги HSE у всі етапи реалізації будівельного проєкту – від планування до завершення робіт;
• організовувати процес виявлення небезпек, оцінювання ризиків та визначення ефективних заходів контролю;
• забезпечувати розроблення, впровадження та постійне вдосконалення HSE-документації й інструментів управління HSE (HSE Plan, RAMS, Permit to Work тощо);
• координувати взаємодію всіх учасників будівельного проєкту з питань охорони здоров’я, безпеки праці та охорони довкілля;
• організовувати систему моніторингу, аналізу та оцінювання результативності HSE із застосуванням інспекцій, аудитів, аналізу Near Miss, інцидентів і KPI;
• формувати культуру безпеки за допомогою навчання, ефективної комунікації та особистого лідерства;
• ініціювати постійне вдосконалення HSE-системи на основі аналізу отриманих результатів, змін умов виконання робіт і накопиченого практичного досвіду.

Отже, діяльність фахівця з HSE не обмежується традиційним контролем за дотриманням вимог охорони праці. Його основне завдання полягає в прогнозуванні можливих ризиків, оцінюванні наслідків управлінських рішень та розробленні практичних рекомендацій щодо безпечної організації робіт.

Інтеграція HSE в систему управління будівельним проєктом дає змогу не лише забезпечити відповідність вимогам законодавства України, а й досягти рівня організації робіт, очікуваного міжнародними замовниками, фінансовими установами та донорами.

Сучасний фахівець із HSE – це управлінець у сфері охорони здоров’я, безпеки праці та охорони довкілля, який допомагає керівникам проєктів приймати обґрунтовані управлінські рішення, ефективно управляти ризиками та інтегрувати безпеку в усі процеси управління будівельним проєктом.

Андрій Струтинський, HSE Manager. Сфери діяльності: будівництво та інфраструктура / Construction & Infrastructure; гуманітарні проєкти та проєкти з відновлення / Humanitarian & Recovery Projects. Кваліфікації: NEBOSH IGC; CE ESOSH; сертифікований фахівець будівельної галузі (ОСП БГ); інженер з охорони праці (будівництво) І категорії

Andriy Strutynskyi
Practical Tools for HSE Specialists
Practical experience in applying modern tools for managing health, safety, and the environment (HSE) during the implementation of international projects for Ukraine’s recovery.
The purpose of this article is to propose practical management tools whose effectiveness has been proven during the implementation of international construction projects for Ukraine’s reconstruction. We will examine approaches, documents, and management decisions that can be adapted by Ukrainian construction companies regardless of their form of ownership, scale of operations, or type of construction project.