Посилено захист працівників

Верховна Рада України 12 травня 2022 року ухвалила Закон № 2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (далі – Закон № 2253).

Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України, до Законів України «Про зайнятість», «Про соціальний діалог в Україні», «Про рекламу».

У Кодексі законів про працю України (далі – КЗпПУ) розширено статтю 21 «Рівність трудових прав громадян України, недопущення дискримінації у сфері праці». Закон № 2253 визначає, що не вважається дискримінацією у сфері праці та що є необґрунтованою відмовою у прийнятті на роботу, а також врегульовує окремі питання щодо недопущення дискримінації в оголошеннях з працевлаштування.

У документі уточнено, що не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені цим Кодексом та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб. Зазначено, що особи, які зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися зі скаргою до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

Закон № 2253 забороняє необґрунтовану відмову в прийнятті на роботу, тобто відмову без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.

Також внесено зміни до статей 11, 12, 17, 18 глави ІІ КЗпПУ «Колективний договір».

Зокрема, передбачено можливість укладення колективного договору фізичною особою, яка використовує найману працю. Дію положень галузевої угоди поширено на всіх робото­давців відповідної галузі. Порядок поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону № 2253 роботодавець зобов’язаний ознайомлювати працівника з текстом колективного договору, змінами та доповненнями до нього; суб’єкти сторін колективного договору повинні забезпечити постійний і безперешкодний доступ до тексту договору, можливість його копіювання, інформування працівників та роботодавців, для яких є обов’язковими положення цієї угоди, про її укладення, внесення до неї змін. За ненадання працівнику інформації про укладений колективний договір та внесені до нього зміни на роботодавця чекає штраф у розмірі до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170  грн) та дисциплінарна відповідальність.

Ухвалений документ встановлює, що в разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого структурного підрозділу юридичної особи) умови колективного договору діють протягом строку, що не перевищує одного року, якщо сторони не домовилися про інше. Норми національного законодавства приведено у відповідність із міжнародними в частині ведення переговорів на добровільній основі.

Згідно із Законом № 2253 посилено відповідальність за порушення порядку пові­домлення роботодавцем профспілок про масове вивільнення.

У Законі «Про зайнятість населення» уточнено кількісні показники масового вивіль­нення працівників з ініціативи роботодавця протягом одного місяця, а саме:

• вивільнення 10 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 20 до 100;
• вивільнення 10 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 101 до 300;
• вивільнення 30 і більше працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 301 до 1000;
• вивільнення 3 і більше відсотків працівників у роботодавця з чисельністю працівників від 1001 і більше.

Внесено зміни до Закону України «Про колективні договори і угоди». Зокрема, розширено сферу укладення колективних договорів, угод. Згідно з доповненням колективний договір укладається також із фізичною особою, яка використовує найману працю.

Вилучено положення про те, що колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.