Порушення без підтвердження

Перевірка Держпраці, проведена після смерті працівника на підприємстві, встановила аж 17 фактів порушення законодавства з охорони праці. Водночас підтвердження цим фактам не знайшов навіть суд. Що це – некомпетентність чи корисливі мотиви представників наглядового органу?

Маючи понад двадцятирічний досвід роботи керівником служби охорони праці підприємства, автор брав участь у розслідуванні близько двох з половиною сотень нещасних випадків на виробництві. А також у великій кількості різноманітних планових і позапланових перевірок, під час яких державні органи контролювали дотримання підприємством вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, дотримання вимог законодавства у сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя населення тощо.

Тому було цікаво ознайомитися з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі за позовом ПАТ «Трубний завод «Трубосталь» до Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці про визнання протиправним та скасування припису, виданого підприємству за результатами позапланової перевірки.

17 порушень – і жодного підтвердженого

Ознайомившись із повним текстом зазначеного рішення від 02.09.2026 у справі № 240/26828/25, можна коротко скласти таку картину перебігу подій.

18.08.2025 на підприємстві стався нещасний випадок – працівник помер на робочому місці. Підприємство діяло згідно з вимогами чинного законодавства і направило необхідні повідомлення у відповідні органи, зокрема до Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці. Було створено комісію зі спеціального розслідування цього нещасного випадку, яка приступила до роботи.

Не чекаючи результатів спеціального розслідування, державний орган видав наказ про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). У період з 20.10.2025 по 22.10.2025 уповноважені особи провели позапланову перевірку на підставі абзацу дев’ятого частини першої ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі – Закон № 877-V). За результатами контрольного заходу на підставі акта перевірки було винесено припис від 23.10.2025 № ЦЗ/ЖТ/21365/АА023914/П/ОП, згідно з яким підприємство було зобов’язане усунути 17 порушень. Підприємство не погодилося з цим приписом і звернулося до суду з позовом про визнання протиправним і скасування цього припису як такого, що не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості та неупередженості.

Крім того, підприємство зазначило, що застосування припису створює суттєві ризики для товариства: фінансові втрати, пов’язані з потенційним зупиненням виробництва та виготовленням документації на неіснуючі порушення й обладнання; дисциплінарне переслідування працівників товариства; втрату ділової репутації серед населення та потенційних контрагентів; недовіру з боку інших контролювальних органів.

На обґрунтування поданої заяви підприємство зазначило, що оскаржуваний припис винесено з порушенням вимог Закону № 877-V, а саме без перевірки за місцем настання події, з ігноруванням наданих доказів, на основі неіснуючих обставин (зокрема, вигаданого обладнання), з перевищенням повноважень.

Тобто можна коротко підсумувати: «Інформація  в приписі про порушення є висмоктаною  з пальця!»

«Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті…», суд дійшов висновку, що

порушення, які відображені у приписі Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці, не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуваний припис є неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно, «позов підприємства підлягає до повного задоволення».

Водночас суд наводить докладний аналіз кожного з пунктів припису і щодо кожного з 17 «порушень» доходить висновку, що викладені у приписі твердження не підтверджуються фактичними обставинами справи.

Отже, суд не обмежився загальним висновком про необґрунтованість припису. Кожен із його 17 пунктів був предметом окремої оцінки. І щодо кожного суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного в ньому порушення. Підкреслимо ще раз: із 17 установлених Держпраці «порушень» суд не підтвердив жодного!

У підсумку суд констатував, що зазначені у приписі порушення не відповідають фактичним обставинам справи, а тому припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Чи є смерть працівника безумовною  підставою для позапланової перевірки?

Із тексту судового рішення можна зробити висновок, що підприємство також наполягало на безпідставності та незаконності самої позапланової перевірки. Зокрема, позивач посилався на те, що смерть працівника настала природним шляхом і не була пов’язана з господарською діяльністю товариства. Суд, дослідивши відповідні положення законодавства та практику Верховного Суду, визнав необґрунтованими доводи позивача про те, що за таких обставин проведення позапланового заходу було безпідставним і незаконним.

 І ось із цим висновком суду варто розібратися докладніше. Постає питання: чи є смерть працівника на виробництві безумовною підставою для позапланової перевірки, чи лише однією з передбачених законом підстав за наявності визначених умов?

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, а також права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) установлені Законом № 877-V.

У констатувальній частині рішення суду зазначено: «Порядок та підстави проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) визначені ст. 6 Закону № 877-V, відповідно до абзацу 9 частини першої якої підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання»

.Суд прямо зазначає, що «…у контексті аналізу наведених норм законодавства, позапланова перевірка та спеціальне розслідування є самостійними, обов’язковими заходами, умовою проведення яких є, зокрема, факт настання нещасного випадку, що призвів до смерті працівника. Водночас проведення жодного із зазначених заходів не залежить від результатів іншого, так як вони проводяться незалежно один від одного, на підставі різних нормативно-правових актів, мають різну мету, різні організаційні процедури та наслідки».

У цьому висновку, на думку автора, є декілька тверджень, що викликають сумнів (подив).

Перше – «…позапланова перевірка та спеціальне розслідування є самостійними, обов’язковими заходами, умовою проведення яких є, зокрема, факт настання нещасного випадку, що призвів до смерті працівника». Те, що це самостійні заходи, сумніву не викликає (майже…). Проте стверджувати, що в цьому разі позапланова перевірка є обов’язковою, дещо сумнівно.

У Законі № 877-V зазначено, що відповідні обставини є підставою для здійснення позапланового заходу, але саме собою формулювання «підставою є» ще не означає, що проведення такого заходу за кожного випадку смерті працівника є безумовним обов’язком органу державного нагляду (контролю).

Це не просто термінологічна тонкість. Спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком і позаплановий захід державного нагляду (контролю) мають різну правову природу. Перше проводиться у порядку, визначеному Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337, тоді як друге – відповідно до вимог Закону № 877-V та з урахуванням установлених ним підстав, умов і обмежень.

Позапланова перевірка та спеціальне розслідування є самостійними процедурами, які мають різні правові підстави, мету та порядок проведення. Однак їх не можна вважати повністю незалежними одна від одної. Результати позапланової перевірки можуть долучатися до матеріалів спеціального розслідування та використовуватися комісією під час установлення обставин і причин нещасного випадку. Тому достовірність відомостей, викладених в акті перевірки, має значення не лише для вирішення питання про правомірність припису, а й для об’єктивності спеціального розслідування.

Суд каже про незалежність процедур, але матеріали самої справи, викладені в судовому рішенні, демонструють їх фактичний доказовий взаємозв’язок. Якщо акт перевірки використовується у спеціальному розслідуванні, то його зміст потенційно може впливати на встановлення:

• обставин нещасного випадку;
• причин його настання;
• наявності або відсутності порушень законодавства;
• осіб, дії або бездіяльність яких могли призвести до події;
• зв’язку нещасного випадку з виробництвом.

Тобто наслідки акта перевірки потенційно виходять за межі самого припису.

Anatoliy Sevruk
Unsubstantiated Violations
An inspection by the State Labor Service, conducted following the death of an employee at the company, identified as many as 17 violations of occupational safety laws. At the same time, not even the court was able to find evidence to substantiate these findings. Is this incompetence or are the representatives of the regulatory agency acting out of self-interest?

Статтю повністю читайте в КАБІНЕТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ або журналі "Охорона праці"  № 10/2026.