Пильнуймо та борімося

Усі події на фронті в жовтні були затьмарені викриттям злочинної діяльності МСЕК, свавіллям прокурорської «братії», яка роками нахабно грабує народ, незаконно отримуючи фантастичні пенсії по інвалідності тощо, що шокувало суспільство. І це – в умовах дефіциту коштів Пенсійного фонду та відмов у виплатах сотням працівників, які потерпіли на виробництві від збройної агресії: немає коштів, нібито. Але ж ті, хто це стверджував, добре знають, як і хто ці кошти розкрадає. Відкрилося світові, що довірити прокурорам захищати закон – це, як кажуть, довірити козі охороняти капусту.

Президент України назвав причетних до корупції внутрішніми ворогами нашої країни, РНБО вирішила ліквідувати МСЕК, покотилася хвиля викриттів злочинних груп по всіх регіонах. Суспільство напружено чекає справедливих рішень. Чи, як зазвичай, справи розсиплються на шляху до суду, а якщо ні – то суди також задніх не пасли за роки незалежності, мають свою частку, щось придумають. Ворон ворону ока не виклює – маємо досвід.

Сумно! Проте, завдячуючи суспільному резонансу, події закрутилися поки в правильному напрямі. Але чи повернуть награбоване, чи понесуть справжню кару всі винуватці? Запитання риторичне, є обґрунтовані сумніви.

Не одними прокурорами «багата» наша стражденна держава, просякнута корупцією. На тлі цих подій зовсім непримітними здаються публікації про не менш чутливі «зашквари» у сфері охорони праці в Україні. (Читайте статті «Понад 16 млн грн недостовірних відомостей виявило НАЗК у деклараціях екскерівника держпідприємства», а також «Як Держпраця легалізує корупційні схеми та знищує український бізнес» і «Як родина Семчуків збагатилась на схемах монополії Держпраці» О. Опришка.)

Ці публікації сколихнули професійне середовище, хоча сенсації не сталося: усе всім давно відомо, чи то звикли й змирилися… А марно. Систему державного нагляду за охороною праці здавна роз’їдають корупційні схеми, нерідко це закладено в законодавчих нормах, і зрозуміло, чиїми руками. На них наживаються ділки від Держпраці, але належного реагування з боку вищих органів поки не спостерігаємо. Історії виявлених деінде правоохоронними органами фактів зловживань службовців непомітно зникають у повсякденній метушні життя, а відверті злочинці ховаються за ширмою презумпції невинуватості, під надійним дахом впливових персон у високих оплачених платниками податків кабінетах. Дехто – шмигнув за кордон витрачати нажите «непосильною працею» тощо. Найсумніше в цій історії те, що більшість дотичних до охорони праці в Україні – роботодавців, спеціалістів з ОП – зневірились, розчарувались і бояться чинити опір поборам, якими обкладають роботодавців посадові особи Служби під час розслідування нещасних випадків, видачі дозволів, проведення медоглядів і навчання, атестації робочих місць. З острахом чекають часу, коли буде повернено право на перевірки підприємств Службою. Нав’язані тіньові правила доводиться виконувати, адже право сили належить державі (читай: злочинцям при владі). Хтось виправдовує це потребою вижити, а когось цілком влаштовує запроваджений антидержавний порядок – притерлися.

Таке враження, що смертельний випадок чи тяжкі травми на підприємстві, скажу пом’якшено, спираючись на думку читачів журналу, для деяких наглядовців стають джекпотами. А рішення пов’язати чи не пов’язати НВ з виробництвом – це як ворожіння на ромашці, яке проводить персонаж із посвідченням від імені держави України, шантажуючи «жертву». З огляду на статки С., одного з провідних фігурантів у межах функцій Служби, про якого йдеться в публікаціях О. Опришка, він досі вигравав, і джекпотів отримав немало. Читачі висловлювали гіркі й образливі думки щодо цих усім відомих, але нарешті публічно висвітлених фактів. Не будемо оприлюднювати поки що отримані непублічно коментарі щодо цих статей. Але мозок у багатьох починає реально закипати від свавілля та самоправства.

Чи залишився в середовищах Держпраці й прокуратури та інших наділених владними повноваженнями органах хоч хтось, хто візьметься за їхнє очищення та зміну суспільної думки про діяльність цих організацій і свою особисту на позитивну? Судити може кожен з висоти власного досвіду.

Тож не втрачаємо пильності, діємо та чекаємо на реагування з боку владних структур і правоохоронних органів на вже виявлені та опубліковані факти.

Слава Україні!